WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Процесуальний порядок огляду місця події - Курсова робота

Процесуальний порядок огляду місця події - Курсова робота

У випадках, передбачених частинами 5 і 6 ст. 190 КПК слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ст. 192 КПК).

Постанова про ексгумацію трупа повинна бути вмотивованою, обґрунтованою, з обов'язковою вказівкою про мету прийнятого рішення.

Найчастіше зовнішній огляд трупа є складовою частиною огляду місця події, однак є випадки, коли він проводиться і оформляється як окрема, самостійна слідча дія, що має свої особливості.

При зовнішньому огляді трупа на місці події встановлюються і фіксуються в протоколі: розташування трупа, його поза, зовнішній вигляд одягу і взуття, характер пошкоджень на одязі, наявність на ньому слідів, плям, інших особливостей, наявність пошкоджень і слідів на тілі. Підлягають огляду й обстеженню знаряддя вбивства, якщо вони виявлені, предмети і документи, знайдені в кишенях одягу.

Зовнішній огляд трупа з участю судово-медичного експерта або лікаря не замінює експертизу для встановлення причин смерті й не виключає можливість участі судово-медичного експерта чи лікаря у розтині трупа і встановленні причин смерті, що здійснюються в медичних установах при проведенні судово-медичної експертизи. На практиці необхідність цієї слідчої дії виникає, якщо необхідно провести огляд похованої труни, провести повторну чи додаткову судово-медичну експертизу для встановлення, наприклад, причини смерті померлого7.

У статті 265. „Огляд місця події" проекту кримінально - процесуального кодексу України зазначено:

  1. Орган дізнання, отримавши повідомлення про вчинений злочин чи виявлення ознак, негайно повідомляє про це особу, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора вживає заходи щодо охорони місця події та зберігання в незмінному стані виявлених слідів злочинну, слідів осіб, що вчинили злочин. Одночасно повинні бути вжни заходи припинення злочину, затриманню особи, що його вчинила або вчиняє, надання необхідної допомоги потерпілому, виявлення свідків та інші необхідні заходи.

  2. У випадку отримання повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор повинен негайно приступити до огляд місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки де було вчинено злочин, а також інших обставин, які мають значення для справи.

  3. Особам, які перебувають на місці вчинення злочину, забороняється без дозволу що провадить дізнання, слідчого чи прокурора, які проводять огляд місця події, змінювати або вилучати до закінчення огляду. Як виняток, дозволяється зміна або вилучення речових доказів, що викликані вимогами громадської безпеки, гігієни чи надання невідкладної медичної допомоги потерпілим, відновлення нормальної діяльності особливо важливих організацій. Знищення слідів злочину або вилучення їх, вчинені з метою перешкоджання встановленню об'єктивної істини у справі, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

  4. Під час огляду місця події підлягають обов'язковому вилученню знаряддя і предмети, що містять на собі сліди злочину чи особи, що його вчинили, і можуть бути речовими доказами. При неможливості вилучення таких предметів вони повинні бути оглянуті, описані у протоколі огляду і, по можливості, зафіксовані технічними засобами фіксації зображення. Особа, що здійснює огляд, може передати вказані предмети представникам установ, підприємств, організацій або громадянам, про що зазначається у протоколі огляду. При цьому особи, яким передано ці предмети, попереджаються про кримінальну відповідальність за їх втрату або пошкодження.

Таким чином ми бачимо, що ціла стаття проекту кримінально - процесуального кодексу України, на відміну від КПК від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) , присвячено такому різновиду слідчого огляду, як огляд місця події, в ній закріплено організаційний, процесуальні і тактичні положення проведення огляду місця події.

Отже, по цьому питанню слід зробити наступний висновок, що одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події, метою якого є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікання тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

  1. Порядок проведення огляду місця події

    1. Проведення слідчого огляду місця події

Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.

За необхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі, якщо це неможливо, — за місцем провадження у справі (статті 190—191 КПК).

Провадження огляду місця події регулюється кримінально-процесуальним законом, а також окремими підзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.

Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.

У провадженні огляду місця події все більш рельєфно проглядається активне раціональне пізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складає уявну модель події злочину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи з виявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їх перевірки.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої становить комплекс пізнавально - засвідчувальних операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Loading...

 
 

Цікаве