WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Професійно-особисті якості юриста - Курсова робота

Професійно-особисті якості юриста - Курсова робота

П Л А Н

Вступ

1. Професійна юридична діяльность

2. Професійно-особисті якості юриста

3. Професійні та особисті якості юристів конкретних спеціальностей

3.1. Слідчий та оперативник (інспектор карного розшуку).

3.2. Суддя

3.3. Прокурор та його номічники.

3.4. Адвокат і юрисконсульт

3.5. Нотаріус

Заключення

Література

Юрист — це не людина з кодексом,

а людина із совістю.

ВСТУП

Поняття "юридична діяльність" охоплює всю діяльність в області права: наукову, прокурорську, слідчу, адвокатську, роботу юрисконсультів, діяльність нотаріусів і т.д.

Праця багатьох юристів (прокурора, слідчого, судді, оперативного працівника й ін.) зв'язаний зі здійсненням особливих владних повноважень, із правом і обов'язком застосувати влада від імені закону. Тому в більшості осіб, що займають перераховані посади, розвивається професійне почуття підвищеної відповідальності за наслідки своїх дій.

"Незалежно від виду юридичної діяльності стрижневим принципом професійної моралі юриста є справедливість. Без цієї моральної якості діяльність у правоохоронній області утрачає свій зміст". 1

У період глибокої кризи у всіх сферах життєдіяльності пострадянських країн, зокрема України, знову загострюється інтерес до "духу закону", а не тільки до його "букви", до правової культури, що розуміється як вищий прояв культури юридичної.

Визначальним принципом правової культури є принцип морального розвитку, тобто волі, що обумовлює існування і самовдосконалення людини, при обов'язковому дотриманні нею не тільки прав, але й обов'язків, і, головне, усвідомленні своєї відповідальності.

У суспільствах, що характеризуються безрозсудною грою інтересів і пристрастей — як індивідуальних, так і групових, як часток, так і суспільних, — саме юристи виступають у ролі суспільних миротворців і регуляторів соціального життя. У протистоянні безкарному здійсненню злодіянь і занадто наполегливій заяві грубої сили, інтриг і махінацій юристи прагнуть затвердити чи закріпити все краще, що може бути в колективному житті людей, намагаються досягти недосяжної рівноваги між сильним і слабким, звертаючи свої погляди до абстрактного розпливчастого поняття, що з такою працею піддається визначенню і впровадженню, — до Правосуддя.

Професійне поводження людини науково визначається як "деонтологія". Термін "деонтологія" уведений англійським філософом Бентамом на початку 19 століття.2

Професійне поводження юриста, як суб'єкта і об'єкта правової культури розкриває якісну сторону людської діяльності, показуючи наскільки ця діяльність відповідає визначеним вимогам і нормам.

Культура юриста є конкретизацією культури особистості, людини взагалі. Культура особистості є не що інше, як соціально значимий рівень розвитку сутнісних сил людини, міра цього розвитку, ступінь реалізації результатів його діяльності.

1. Професійна юридична діяльность

Професія юриста —глибоко людська професія. Юридичні справи — це життєві випадки, що виступають як предмети юридичного розгляду. Усі "виходи" у життя замикаються на людях, завжди мають справу з людьми, впливають на їхній стан і навіть життєву долю.

Юрист покликаний затверджувати і захищати головні цінності суспільства, захищаючи права громадян. Тому так важливі для нього:

  • повага до людей;

  • розуміння почуття їхнього особистого достоїнства, випробуваного горя, приниження, тривог;

  • прагнення віддавати себе цілком боротьбі за людину, його права, духовне здоров'я, схоронність особистої власності;

  • готовність прийти на допомогу, підтримати товариша, громадянина;

  • увічливість, тактовність і етичність у спілкуванні;

  • культура поводження в колективі, серед людей;

  • принциповість і справедливість у рішенні людських проблем;

  • вимогливість, гуманність, демократичність, повага права іншої людини на свою думку, позицію і вибір рішення;

  • чесність і ін.

У тім чи іншому ступені в професійній юридичній діяльності можна виділити наступні сторони:

  • пошукова (пізнавальна);

  • комунікативна;

  • засвідчувальна;

  • організаційна;

  • реконструктивна (конструкційна);

  • соціальна.

У кожній із зазначених вище сторін реалізуються відповідні особистісні якості, забезпечуючи успішність діяльності юриста.

Юридична деонтологія визначається як діяльність юриста, яка спрямована на реалізацію правових норм в різних сферах життя суспільства.

Об'єктами професійної діяльності юриста є:

  • події і дії, що мають юридичне значення;

  • правові відносини, що виникають у сфері функціонування державних інститутів;

  • правові відносини між державними органами, фізичними і юридичними особами.

Юрист, як фахівець юриспруденції, повинний уміти:

  • тлумачити і застосовувати закони й інші нормативно-правові акти;

  • забезпечувати дотримання законодавства в діяльності державних органів, фізичних і юридичних осіб;

  • юридично правильно кваліфікувати факти й обставини;

  • розробляти документи правового характеру, здійснювати правову експертизу нормативних актів, давати кваліфіковані юридичні висновки і консультації;

  • приймати правові рішення і робити інші юридичні дії у точній відповідності з законом;

  • розкривати і установлювати факти правопорушень, визначати міри відповідальності і покарання винних, уживати необхідних заходів до відновлення порушених прав;

  • систематично підвищувати свою професійну кваліфікації, вивчати законодавство і практику його застосування, орієнтуватися в спеціальної літературі.

У своїй діяльності юрист керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України та іншими нормативними актами.

2. Професійно-особисті якості юриста

Норма права (юридична норма) - це загальнообов'язкове правило поведінки, яке встановлене (санкціоноване) і охороняється державою, яке виражає завдяки певних матеріальних умов життя суспільства волю і інтереси народу (політичних сил, що стоять у влади) і активно діє на суспільні відносини.3

Базуючись на нормативно-правових документах відповідних до спеціальності юриста, можна сформулювати декілька правил загального характеру поведінки спеціаліста-юриста які повинні бути основними у його буденній праці:

  1. справедливість та об'єктивність у прийнятті рішень, того що засуджуючи чи захищаючи людину юрист повинен позбавити власні почуття нальоту упередженості та суворо наслідувати букву закону;

  2. виключення доброти з професійних почуттів, того що доброта заважає об'єктивній та тверезій оцінці, формує поблажливе ставлення там, де воно є недоречним;

  3. терпимість у стосунках як з близькими, так й з цілком невідомими вам людьми, того що професія "юрист" накладає на свого носія певний відбиток, який формує його подальше відношення до людини, й, найчастіше - це відбиток у загальнолюдському розумінні, - негативний, адже юрист, побачивши негативні приклади людського існування починає дивитись на собі подібних не як на носіїв розуму та усього, що прийнятно вважати людським, а, як на носіїв низки негативних характеристик;

  4. юрист повинен соціалізуватись путями, прийнятними його статусу та зрозумілими іншій частині соціуму, адже, якщо юрист соціалізуватиметься путями, що будуть визнані такими, що суперечать моралі, в нього виникнуть проблеми із розумінням його як безпосереднім керівництвом, так і тими людьми, що його оточують;

  5. юрист повинен виховувати власну родину у дусі поваги до законів, адже у ситуації виникнення правового прецеденту до якого будуть причетні родичі чи близькі спеціаліста-юриста, це зіпсує його репутацію та подальше просування за ієрархічними сходами юридичної установи працівником котрої є цей юрист;

  6. юрист повинен презирливо ставитись до усіх почуттів, що заважають здійсненню професійної діяльності, крім тих випадків, коли внутрішній імператив настійливо противиться здійсненню того чи іншого професійного діяння, адже йти проти власних принципів не є вірно ані з поглядів загальної юридичної філософії, ані з позицій загальнолюдського відношення до власного призначення у суспільстві.

Юристи повинні мати певні якості у багатьох сферах життєдіяльності, а саме:

  • у соціальній сфері — намагання встановити істину, справедливість, гуманізм, чесність;

  • у пошуково-пізнавальній сфері — уважність та спостережливість, тобто, цілеспрямоване сприйняття предметів та явищ, а також відшукування фактів, які стосуються злочину, та осіб, які його скоїли;

  • у сфері реконструктивно-конструктивної діяльності — вміння всебічно аналізувати отриману інформацію, формулювати гіпотези; творчий, оригінальний підхід до розв'язання завдань; проникливість;

  • у сфері засвідчувальної діяльності — розвинута письмова мова; вміння швидко узагальнювати інформацію; вміння письмово описувати юридичні явища;

  • у сфері організаційної діяльності — самодисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість; організаторські здібності;

  • у сфері комунікативної діяльності — емоційна врівноваженість; тактовність; вміння чітко формулювати свої думки.

Loading...

 
 

Цікаве