WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх - Курсова робота

Провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх - Курсова робота

Всі без винятку неповнолітні мають бути завжди ізольовані від дорослих.

У всіх слідчих ізоляторах, ізоляторах тимчасового утримання має бути підрозділ для неповнолітніх для складання протоколів і ведення справи.

Протягом 48 годин після арешту неповнолітні мають бути приведені в суд для розгляду справи у присутності батька, усиновлювача, опікуна або соціального працівника і прокурора.

Попереднє ув`язнення.

Адміністрація місць ув`язнення має перевірити достовірність і дієвість ухвали про попереднє ув`язнення, а також достовірність поставлених на ньому підписів.

Перш ніж винести ухвалу про попереднє ув`язнення неповнолітнього, суд має переконатися, що проведено ретельне розслідування.

Процедура розгляду справи неповнолітнього має передбачати досудове розслідування. До чинного законодавства слід внести доповнення про досудове розслідування, щоб ще до суду можна було відмовитись від кримінального переслідування неповнолітнього.

По можливості діти й підлітки до суду мають знаходитися зі своїми батьками, усиновлювачами або опікунами (під опікою у батьків).

Термін утримання дітей у попередньому ув`язненні має бути обмежений певним лімітом. Неповнолітні віком від 14 до 18 років мають знаходитись у попередньому ув`язненні не більше 12 місяців, якщо вони звинувачуються в тяжкому або особливо тяжкому злочині, і не більше 3 місяців у разі звинувачення у скоєнні злочину невеликої або середньої тяжкості. Суди зобов'язані забезпечити суворе дотримання цих обмежень стосовно терміну утримання під вартою.

3. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Кожна справа має бути розглянута з огляду можливої відмови від кримінального переслідування до суду, щоб у всіх можливих випадках замінити кримінальну відповідальність на інші заходи.

У такому розгляді беруть участь прокурор, співробітник служби пробації або соціальний працівник, а також батьки, усиновлювачі, опікуни або представники громадськості.

По можливості необхідно порадитися з потерпілим [16, 217].

Якщо немає достатніх доказів, справу слід припинити.

Якщо доцільно застосувати до неповнолітнього заміну кримінального переслідування іншими заходами дії, справа має бути припинена, за умови, що неповнолітній успішно завершить відповідну програму заходів, або справа відкладається до завершення такої програми, після чого її може бути припинено.

Програми заміни кримінального переслідування на інші заходи дії мають бути запропоновані службою пробації, іншими соціальними службами або представниками громадськості.

Програми мають враховувати потреби потерпілого й правопорушника, а також суспільні інтереси, дотримуватися підходу, заснованого на принципах відновного правосуддя.

Програми заміни кримінальної відповідальності можуть передбачати виконання до суду суспільно корисних робіт (можливо, й на користь потерпілого), навчання життєвим навичкам, посередництво між потерпілим і правопорушником та інші схеми, спрямовані на те, щоб підліток поніс відповідальність за здійснене ним діяння, а також на надання йому допомоги в усуненні заподіяного збитку в результаті здійсненого ним правопорушення.

Відмову від кримінального переслідування не слід розглядати як засіб відмови від відповідальності й покарання, добитися належного розуміння такої міри можна за допомогою пропаганди успішного здійснення вказаних програм.

По можливості в рамках програм слід передбачити здійснення професійної підготовки (навчання робочим професіям і навичкам), особливо тим професіям і спеціальностям, які мають попит у регіоні (області, місті, районі, селищі).

Крім того, слід залучати батьків, близьких родичів, громадськість до активного вирішення завдань, пов'язаних з виведенням неповнолітніх з офіційної системи правосуддя.

Кожна програма має передбачати як невід'ємну складову відповідні заходи контролю.

4. Суд у справах неповнолітніх.

Судові процедури мають бути менш формальними при розгляді справ неповнолітніх.

Слід передбачити підготовку спеціальних суддів для розгляду справ неповнолітніх і використовувати їх при кожній нагоді.

Неповнолітніх, обвинувачених у скоєнні злочинів середньої або невеликої тяжкості, мають представляти непрофесійні (суспільні) захисники.

Неповнолітні, обвинувачені у скоєнні тяжких і особливо тяжких злочинів, повинні мати можливість реалізувати своє право на безкоштовну юридичну допомогу.

Під час судового процесу неповнолітнього мають підтримувати соціальні працівники або адвокати.

Законодавство, що регламентує права та інтереси дітей і підлітків, має бути терміново переглянуто.

Слухання справи у суді для неповнолітніх має проводитися в закритому засіданні (порядку).

5. Альтернативні санкції.

При всякій нагоді слід застосовувати покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Якомога частіше слід використовувати альтернативні позбавленню волі міри покарання, особливо посередництво між потерпілим і правопорушником, а також суспільно корисні роботи.

У випадках скоєння злочинів середньої або невеликої тяжкості не слід застосовувати до неповнолітнього звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 ККУ) через можливе подальше направлення його до місця позбавлення волі [17, 110].

Передбачити та впровадити службу пробації.

6. Інститути.

Працівники судових і правоохоронних органів (у тому числі і персонал кримінально-виконавчих установ) мають пройти підготовку з питань поводження з неповнолітніми.

Судді всіх рівнів мають регулярно відвідувати місця позбавлення волі (і особливо виправні установи для неповнолітніх) і проводити перевірки на місцях.

Адміністрація місць позбавлення волі має ретельно досліджувати документи про утримання неповнолітніх в ув'язненні і відмовляти в прийомі у випадках відсутності на те законної ухвали.

У всіх справах неповнолітніх суди мають приділяти увагу праву на звільнення під заставу. Якщо в заставі відмовлено, то мають бути чітко вказані й мотивовані причини такої відмови.

У всіх місцевих (регіональних) виправних установах має бути забезпечено постійну присутність непрофесійних (громадських) захисників або соціальних працівників.

Слід здійснювати перегляд кожної справи неповнолітнього. Діючі виправні установи для неповнолітніх мають бути обладнані за типом дитячих виховних установ і забезпечені достатніми засобами.

Всі співробітники, які мають справу з неповнолітніми, повинні володіти належною спеціальною психологічною і педагогічною підготовкою.

Для кожного підлітка слід складати індивідуальну програму розвитку.

Необхідно також переглянути чинне законодавство усіх галузей права стосовно неповнолітніх.

Судам слід створити систему швидкого оперативного контролю стосовно всіх без винятку заарештованих неповнолітніх.

Наведені рекомендації стисло відображають ключові, принципові рекомендації для впровадження змін у кримінальному правосудді стосовно неповнолітніх, складені з урахуванням положень міжнародних правових документів і практики діяльності в цій області розвинутих держав. Як видно, в рекомендаціях акцентовано увагу на мінімальному застосуванні до неповнолітніх покарання у вигляді позбавлення волі. В ідеалі, до неповнолітніх взагалі не має бути застосоване покарання у вигляді позбавлення волі. Деякі з перерахованих рекомендацій можуть бути виконані негайно. Інші вимагають більш ретельного й тривалого розгляду.

Висновки

Останнім часом через нестабільність суспільства й інтенсивних соціальних перетворень посилилися негативні тенденції, що провокують девіантну поведінку, деградацію й саморуйнування особистості. Нездоровий спосіб життя, розмивання ціннісних орієнтирів є тим фундаментом, на якому продовжують поширюватися алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія. Усе більш широке поширення одержує відступ від загальнолюдських норм моральної поведінки, глибоко спустошується і руйнується духовний світ людини.

Динамізм соціальних процесів, зміни в багатьох сферах громадського життя приводять до збільшення девіації серед такої групи суспільства як підлітки. Аналіз даної проблеми говорить про різке збільшення і подальше зростання підліткового нігілізму, жорстокості, агресії, злочинності. Зокрема у 2004 році в Україні кожна десята викрита у злочині особа - неповнолітній, а загалом неповнолітніми у цей період скоєно 31 тис. злочинів, з яких 67 % належать до тяжких і особливо тяжких.

Loading...

 
 

Цікаве