WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Провадження попереднього слідства в справах неосудних осіб - Курсова робота

Провадження попереднього слідства в справах неосудних осіб - Курсова робота

15. Різко виражені характерологічні особливості об'єкта (надмірна в'ялість чи активність , замкнутість чи ейфорія , сором'язливість чи ейфорія , сором'язливість чи безсоромність і т. ін.) ;

16. Незвичайність поведінки суб'єкта в момент здійснення злочину , сивуватість в зовнішньому вигляді , міміці , жестикуляції , пантоміміці ,рухах тіла;

17. Дані , що свідчать про акумуляцію емоційних збуджень чи хвилювань . [31-32;8]

Судово-пихологічна експертиза призначається при наявності обставин , у відповідності з порядком , що встановлений ст.ст. 169 (Порядок призначення експертиз), 310( проведення експертизи в суді) КПК України, керуючись ст. 76( обов'язкове

Судово – психіатрична експертиза призначається у випадку необхідності застосування знань із галузі психіатрії для вирішення питань , що мають правове значення .

Згідно з чинним кримінально – процесуальним законодавством , а також відповідно до Інструкції про проведення судово – психіатричної експертизи ( на даний час діє Інструкція затверджена 27 жовтня 1970 року Міністерством охорони здоров'я СРСР ) , судово – психіатрична експертиза проводиться на підставі постанови слідчого , прокурора , органу дізнання чи ухвали суду .

Сумніви щодо стану психічного здоров'я можуть викликати лише обґрунтовані припущення про наявність в особи психічного розладу , який здатний вплинути на юридично значущу поведінку.

Формальними підставами для направлення на судово – психіатричне обстеження можуть бути відомості психічні порушення в минулому , перебування на лікуванні у психіатричній лікарні , звільнення від строкової військової служби через психічне захворювання , перебування на обліку у психоневрологічному диспансері , дані про психічні захворювання у близьких родичів досліджуваного . Необхідно звертати увагу на такі факти , як недоречності в поведінці , інтелектуальна неспроможність , спроби самогубства . Особлива жорстокість сама по собі не може свідчити про наявність психічних відхилень , але її необхідно розглядати у сукупності з іншими даними про особу й поведінку обвинуваченого .

Приводами для призначення експертизи може бути дивна, безглузда поведінка затриманого у слідчому ізоляторі, скарги на порушення психічного здоров'я . Під час допитів і бесід можуть з'явитись такі ознаки , як неспроможність вірно осмислювати питання , непослідовність , нелогічність відповідей і роздумів, неможливість зосередитись й зрозуміти сутність подій , страхи , неадекватні афективні реакції , прояви психічних розладів , розуміння хворобливого стану яких не потребує спеціальних медичних знань (наприклад , припадки).

Відомості про дивацтва в поведінці особи можуть міститися у показаннях свідків, рідних , знайомих або спостерігатись особисто слідчим або суддею , виявлятись такі ознаки можуть на різних етапах кримінального процесу .

Приводом для призначення вищезазначеної експертизи можуть бути , також, повідомлення самого громадянина про наявність у нього хворобливого стану , зорових чи слухових галюцинацій , дивних відчуттів .

За результатами вивчення зібраних матеріалів слідчий чи суд повинні самостійно прийняти рішення про необхідність призначення судово – психіатричної експертизи.

Своєчасність виявлення і направлення на експертизу осіб , щодо психічної повноцінності яких виникають сумніви , свідчить про належну підготовку юристів і є запорукою справедливого правосуддя , а також має суттєве значення для профілактики суспільно небезпечних дій осіб із психічними відхиленнями .

Юридичними підставами для призначення експертизи є постанова слідчого , прокурора , дізнавача чи ухвала суду або судді . Законодавством передбачено лише процесуальний порядок призначення експертизи. Інші юридичні документи ( доручення , супровідні листи , список питань для відповіді ) підставою для проведення експертизи бути не можуть .

Від ретельності підготовки матеріалів для проведення експертизи залежить її повнота й всебічність , надійність експертного висновку . Цілий ряд дій має право проводити орган , що призначив експертизу , і заборонено перекладати їх на експертів . Це в першу чергу стосується збирання матеріалів , що підлягають дослідженню .[18;10]

Підготовча діяльність обумовлюється характером приводів і підстав для призначення експертизи .Наприклад , якщо підставами є відомості про перебуванні особи на лікуванні у психіатричній лікарні , то слідчий чи суд зобов'язані витребувати відповідні документи з лікувального закладу. Витребується і надається експертам також документація про знаходження особи на лікуванні у психіатричній лікарні , то слідчий чи суд зобов'язані витребувати відповідні документи з лікувального закладу .Витребується і надається експертам також документація про знаходження особи на диспансерному наркологічному обліку , оригінали медичних документів , акти попередніх судово-психіатричних досліджень .

Окрім збирання медичних документів необхідно допитати осіб , які знали досліджуваного , спілкувались з ним , мали змогу спостерігати його поведінку в побуті та на виробництві, були очевидцями дивної поведінки чи вчинків . Такі допити необхідні навіть у випадках , коли особа тривалий час знаходилась під наглядом у лікаря-психіатра або лікувалась у психіатричному закладі . Необхідні відомості про особу повинні бути систематизованими . Особлива увага приділяється поведінці напередодні та відразу після вчинення суспільно небезпечного діяння , складання угоди чи здійснення інших юридичних дій , із приводу яких проводиться розгляд кримінальної справи . В самій постанові (ухвалі) повинні бути коротко сформульовані ознаки поведінки досліджуваного , які дають підстави для призначення експертизи . Наприклад , немотивована відмова давати показання сама по собі не є приводом для призначення експертизи . В той же час зазначення в постанові про те, що "підозрюваний постійно перебуває в напруженому стані , на запитання не реагує , рухи скуті , погляд неосмислений , вигляд неохайний" свідчить про наявність певних відхилень від психічної норми .

Після прийняття рішення про призначення експертизи слідчий (суд) повинен прийняти рішення про те , в який судово-психіатричний експертний заклад чи якому спеціалісту в галузі психіатрії буде направлено постанову (ухвалу) і матеріали для проведення дослідження .

3. Значення висновків судово – психіатричної і судово – психологічної експертизи для провадження в кримінально – процесуальному праві України

Висновок судово – психіатричної і судово – психологічної експертизи підлягає оцінці органів розслідування й суду на предмет його інформативності та вірогідності . У випадку сумнівів чи непогодженням із висновком може бути призначено повторну експертизу , проведення якої доручається іншому складу експертної комісії . При недостатній зрозумілості окремих положень експертизи або в разі сумнівів щодо повноти дослідження повторна експертиза може не призначатись , а наявні недоліки можуть бути усунуті шляхом допиту експертів по матеріалах експертизи та її висновках . При цьому допит експерта повинен обмежуватись лише предметом експертного дослідження . При встановленні додаткових обставин чи встановленні нових даних може бути призначено додаткову експертизу .

Згідно статті 67 КПК суд , прокурор , слідчий і особа, яка проводить дізнання , оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом(ч.1 цієї статті ). Ніякі докази для суду , прокурора , слідчого й особи , яка провадить дізнання , не мають наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 67 КПК) .

У вищевказаній статті закріплено принцип вільної оцінки доказів, тобто суд , прокурор , слідчий , особа , яка проводить дізнання , начальник слідчого відділу оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням і жодні докази для них не мають наперед встановленої сили. Тобто, для вищевказаних суб'єктів процесуальної діяльності висновок експерта не має наперед встановленої сили , а є лише одним із джерел доказової інформації по справі ; висновок про подальший хід справи вони приймають , як це вже було зазначено , виходячи із внутрішнього переконання , що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом .

4. Розгляд кримінальних справ неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину в судах України .

Питання про підслідність справ неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину, вирішується на загальних підставах (Глава 2 КПК ) . Стадії віддання обвинуваченого до суду в цих справах немає .

Згідно ст. 419 КПК справи , що надійшли до суду від прокурора в порядку , передбаченому статтею 428 КПК(Дії прокурора в справах неосудних осіб), суддя або голова суду , якщо погодиться з постановою слідчого , вносить безпосередньо в судове засідання , а при незгоді з цією постановою – вносить на розгляд розпорядчого засідання суду.

Розгляд зазначених справ проводиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора та захисника за правилами передбаченими главами 25( підготовча частина судового засідання ) і 26 (Судове слідство) КПК України .

Участь особи , щодо якої розглядається справа , не є обов'язковою і може мати місце лише в тому разі , якщо цьому не перешкоджає характер її захворювання .

В судовому засіданні допитуються свідки та перевіряються докази , що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння , а також перевіряються інші обставини , які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру . В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт .

Якщо особа щодо якої розглядається справа , викликана в судове засідання , суд вислуховує її пояснення , а потім висновок експерта . Після закінчення судового слідства висловлює свою думку прокурор , потім захисник .

Loading...

 
 

Цікаве