WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі видобування надр - Курсова робота

Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі видобування надр - Курсова робота

Дніпропетровський державний університет

внутрішніх справ

Реферат

з дисципліни „Трудове право"

на тему:

Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі видобування надр"

Виконав:

курсант 201 н.в.

рядовий міліції

Маласай О.К.

Перевірив:

викладач кафедри

ст. лейтенант міліції

к.ю.н. Легеза Ю.О.

Дніпропетровськ

2007

План

Вступ

1. Поняття надр та їх характеристика.

2. Проблеми правового забезпечення відносин надрокористування.

2.1. Права та обов'язки надрокористувачів.

2.2. Обмеження прав надрокористувачів.

2.3. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

Висновок

Література

Вступ

Підвищення загального рівня соціально-економічного розвитку суспільства неминуче супроводжується збільшенням споживання невідновних природно-мінеральних ресурсів, інтенсивною розробкою родовищ корисних копалин, тому охорона та ефективне використання надр є однією з нагальних проблем сучасності. Процес реформування гірничодобувної галузі та інтенсивне використання надр вимагає постійного вдосконалення їх правової охорони, нормативного забезпечення, раціоналізації та екологізації надрокористування.

Затримка в реформах у сфері правовідносин користування та охорони надр впливає на темпи впровадження в життя прогресивних ідей екологічного законодавства. Ті зміни та доповнення в законодавстві про надра, які вже відбулися стосовно окремих видів надрокористування, компенсують відставання у реформуванні механізмів реалізації законних прав і інтересів суб'єктів надрокористування, але не дозволяють повною мірою вирішувати правові конфлікти як з точки зору забезпечення природоохоронної спрямованості законодавства про надра, так і державних гарантій реалізації встановлених цим законодавством можливостей для надрокористувачів.

Розвиток галузі надрокористування в Україні є пріоритетним і регулюється на вищому державному рівні. Про це свідчать хоча б такі документи, як:

  1. Указ Президента України „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності надрокористування в Україні".

  2. Указ Президента України „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення"

В зазначених документах Президент направляє діяльність державних органів на здійснення заходів щодо підвищення ефективності державного регулювання у сфері надрокористування шляхом:

прийняття нових інвестиційних проектів;

прискорення реалізації пріоритетних міжнародних проектів;

затвердження нового складу спостережних рад паливно-енергетичних компаній;

посилення відповідальності за правопорушення у сфері надрокористування;

вдосконалення правових засад діяльності таких компаній, як Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

Слід констатувати, що сучасне законодавство про надра України знаходиться у стані розвитку, а тому йому притаманні такі риси, як непослідовність, незавершеність, деяка неузгодженість з іншими галузями права, відсутність чітких юридичних визначень та гарантій. Такий незадовільний стан законодавства при кризі техногенної екологічної безпеки в умовах набираючого темпу процесу закриття шахт приводить до виникнення серйозних по наслідках надзвичайних ситуацій техногенно-екологічного характеру. Для відвернення цього необхідна дійова правова база удосконалення механізму регулювання, управління та контролю суспільними відносинами в процесі використання та охорони надр.

Проблема ускладнюється тим, що в Україні відсутні фундаментальні дослідження з питань надрокористування.

Окремі аспекти правової охорони надр розглядались у публікаціях сучасних авторів таких, як В.І. Андрейцев, І.І. Каракаш, О. Плотнікова-Сурілова, а також у підручниках з екологічного права під ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана, С.В. Размєтаєва; В.І. Андрейцева; І.А. Дмитренко.

При написанні даного реферату я використовувала Конституцію України, екологічне законодавство, кодекс України „Про надра" та інші нормативно-правові акти, що регламентують екологічні відносини в Україні та країнах СНД. При висвітленні аспектів проблематики екологічної безпеки я керувалася авторефератом к.ю.н. Шем'якова Олександра Петровича.

1. Поняття надр та їх характеристика

Легальне визначення поняття „надра" міститься у ст.1 Закону України „Про надра", у якій зазначається:

„Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння."

Вже починаючи із самого визначення можна зробити висновок, що воно має більш географічний, ніж юридичний характер, на чому наголошує к.ю.н. Шем'яков О.П. у своїй дисертаційній роботі. Так він дотримується думки, що з правової точки зору необхідно підходити до визначення надр з врахуванням юридичних критеріїв, тому прийнятне в діючому законодавстві визначення надр є необґрунтованим дублюванням географічного розуміння надр з визначенням їх нижньої межі технологічними можливостями геологічної науки. При визначенні поняття надр, як юридичної категорії, слід виходити з найбільш суттєвих юридично-значущих ознак, до яких необхідно відносити природно-екологічні, геолого-економічні, соціально-правові властивості самостійного об'єкта природного середовища – надр.

Запропоноване юридичне визначення поняття „надра" є, на мою, думку найбільш повне, так зазначається, що:

„Надра – це частина природного середовища, що являє собою об`ємно-площинний простір, розташований під поверхнею суші та дном водних об'єктів у межах території України (в тому числі континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони) і містить: корисні копалини, порожні породи, рідкісні мінералогічні, палеонтологічні утворення, підземні води, а також ділянки такого простору, що виступають у вигляді природних та техногенних порожнин, ділянки, що використовуються з метою чи без мети видобування корисних копалин або зовсім не використовуються, а також родовища корисних копалин, що виходять та знаходяться на поверхні землі." Правове значення поняття "надра" саме і складається у тому, що правовій охороні підлягають надра в цілому, тобто все те, що охоплюється цим поняттям.

Законом також визначаються поняття "Родовища корисних копалин" та „техногенні родовища корисних копалин", а також ст.6 такі корисні копалини підрозділяються ті, що мають загальнодержавне значення та місце значення.

Отже, родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Недоліком у правовому визначенні поняття „Техногенних родовищ корисних копалин" деякі вчені визначають те, що якщо проаналізувати положення статті, то можна виділити такий момент, що техногенні родовища корисних копалин – це місця де накопичились відходи ... мінеральної сировини" і "є частиною державного фонду надр. Оскільки надра є частиною природного середовища, в законодавстві про надра має місце невиправдане віднесення накопичення відходів гірничого виробництва (тобто цілком штучних утворень) до надр держави. Автор обґрунтовано доводить, що техногенні відходи хоча і є об'єктом регулювання гірничого законодавства, але, оскільки вони вилучені з природного середовища доцільно щодо них використовувати термін "техногенна сировина", а до придатних до промислового використання місць їх накопичення – термін "техногенні мінеральні утворення".

Також в Україні є необхідність в імплементації міжнародних угод через доповнення Кодексу України „Про надра" спеціальними правовими нормами стосовно особливостей правового режиму родовищ корисних копалин континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, що має сприяти захисту державних інтересів під час видобування корисних копалин при сьогоденній відсутності окремих відповідних законів, оскільки у цій сфері неможливо повною і належною мірою здійснювати регулювання за допомогою наявних законів та нормативних актів.

Прикладом такого закону, що діє на території держав-учасниць СНД є Модельний кодекс про надра та надрокористування для держав-учасниць СНД, в якому подано розширену класифікацію надр, корисних копалин, порядок їх добування та використанні, також більш повно визначається компетенція органів щодо регулювання надрокористування та охорони надр, та відповідні задачі держави.

2. Проблеми правового забезпечення відносин надрокористування

2.1. Права та обов'язки надрокористувачів

Законодавче забезпечення користування надрами полягає у встановленні прав та обов'язків надрокористувачів, певних обмежень та відповідальності за порушення визначеного порядку користування.

Права та обов'язки надрокористувачів визначені у ст. 24 Кодексу України "Про надра". Це право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу;

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов'язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

2.2. Обмеження прав надрокористувачів.

Законом передбачене встановлення певних обмежень щодо права на надрокористування, але воно не досить чітко закріплене у законі. Так ст. 57 Кодексу України "Про надра" таке обмеження визначається як зупинення або припинення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами, права на користування надрами.

Loading...

 
 

Цікаве