WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією - Курсова робота

Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією - Курсова робота

Складною залишається і криміногенна обстановка. Багато випадків здійснення злісної непокори, опору законним вимогам, розпорядженням співробітників міліції, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

Цифри свідчать про правову незахищеність співробітників міліції які вимушені балансувати на межі законності.

Поняття "правосуб'єктність" включає такі складові як права, свободи, обов'язки, тобто роль вказаних вище суб'єктів суспільних правовідносин у правовому вихованні населення з питань застосування такого виду заходів адміністративного примусу, як сила(заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, зброя).

У вказані відносини повинен бути закладений динамізм – взаємний вплив, що повинен в майбутньому привести до відмови від насильства в суспільстві через правове виховання нації, так як в основу таких відносин покладено досягнення компромісу, рівноваги на підставі поваги до особистих прав і встановлених правил поведінки, Закону.

У Закон України "Про застосування сили посадовими особами при виконанні ними службових обов'язків" доцільно внести норми, що встановлюють права громадян, співробітників міліції у ситуаціях, що пов'язані із застосуванням працівниками міліції сили.

Наприклад: співробітник міліції має право не застосовувати заходи фізичного

впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю у наступних випадках:

      • під час ведення переговорів з правопорушником про припинення протиправної поведінки;

      • використанням психологічного впливу на правопорушника демонстрацією готовності до застосування сили;

      • коли чисельність наряду міліції вдвічі переважає кількість затримуваних осіб.

Отже, застосування сили співробітниками міліції – це повинно стати останнім аргументом не тільки на бумазі, а і в дійсності. Так як право застосовувати силу негативно впливає на правове виховання і співробітників міліції як суб'єктів суспільних правовідносин.

Так як правосвідомість пересічного громадянина ще знаходиться на низькому рівні, то з метою правового виховання як правозахисників так і правопорушників в дусі поваги до Закону кожен правопорушник в момент затримання повинен знати свої права.

Наприклад: під час затримання громадянин, який підозрюється у вчиненні правопорушення має право: знати свої права щодо порядку та правил затримання, доставлення, тримання під вартою; має право скористатись правовою допомогою адвоката, відмовитись відповідати на питання в його відсутності; має право на один телефонний дзвінок.

Крім прав під час припинення протиправного діяння як співробітник міліції так і затримуваний повинні мати певні обов'язки.

Наприклад: під час затримання особи, що підозрюється у скоєні протиправного діяння співробітник міліції зобов'язаний:

  • Поважати її конституційні права та свободи;

  • Дотримуватись принципу мінімізму застосування сили, правил застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї;

  • Зачитати затримуваному його права;

  • Виключити можливості постраждання оточуючих під час затримання;

  • Надати потерпілому, внаслідок затримання, правопорушникові першу допомогу

  • Доповісти рапортом безпосередньому начальнику, скласти необхідні процесуальні документи.

Під час затримання співробітником міліції громадянин, що підозрюється у скоєні протиправного діяння, зобов'язаний:

  • виконувати законні вимоги співробітника міліції;

  • повідомити про наявність(відсутність) предметів, заборонених для носіння, а також речей що мають відношення до скоєння особою протиправного діяння;

  • надати можливість співробітнику міліції провести особистий огляд, повідомити про наявність або відсутність свідків.

  • утриматись від вчинення непокори, опору законним вимогам працівника міліції.

Так як суб'єктами застосування засобів фізичного впливу, спецзасобів, вогнепальної зброї крім працівників міліції є військовослужбовці внутрішніх військ МВС України, співробітники Служби безпеки України, громадяни, які приймають участь в охороні громадського порядку і державного кордону - є необхідність дослідити їх правосуб'єктність із вказаного вище питання.

Наступним суб'єктом що має право застосовувати силу при охороні громадського порядку є внутрішні війська Міністерства внутрішніх Справ України.

Зазначене право військовослужбовцям надається п.5 ст.10 однойменного Закону: "... використовувати та застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію", військовими Статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства України".

Порядок застосування зброї військовими передбачається ст.ст. 197-204 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних сил України "1.

1 – Загальновійськові статути Збройних Сил України.-Л."Каменяр", 1993-с.236.

Застосування зброї, службових собак військовослужбовцем має свої особливості так як це право може бути здійснене тільки під час охорони об'єктів, що є бойовим завданням Ст.99. "...несення вартової служби є виконанням бойового завдання". 1

Але, у відповідності із чинним законодавством України військовослужбовці МВС України можуть залучатись і до охорони громадського порядку, а об'єктом охорони може бути призначене що завгодно: ст.104. "Для безпосередньої оборони та охорони об'єктів із складу варти встановлюються вартові. Вартовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Все доручене до охорони та оборони вартовому, а також місце або ділянка місцевості на якій він виконує свої обов'язки називається постом. До постів також належать об'єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки".2

Уявимо собі, що підрозділу внутрішніх військ МВС України під час групових порушень громадського порядку або масових безладь керівництво зведеного загону доручило охороняти адміністративний будинок місцевих органів влади або управління Міністерства внутрішніх справ в області.

Ситуація одразу ж вийде з-під контролю, коли голодні, обмануті люди, яким нічого в цьому житті втрачати, розпочнуть активні дії у відповідь на чергові обіцянки про покращення соціального забезпечення.

Що робити військовим? Їм поставлене бойове завдання – охорона об'єкту. Але вартові можуть застосувати зброю і без попередження, якщо виникла загроза їх життю або здоров'ю, не кажучи вже про напад на охоронюваний об'єкт.

Так як чинним законодавством таке право зазначеним підрозділам надається, то залишається одне питання: яким чином буде застосована і яка зброя? По-перше, дозволяється захищатися багнетом і прикладом.

1 - Загальновійськові статути Збройних Сил України.-Л."Каменяр", 1993-с.252.

2 – Загальновійськові статути Збройних Сил України.-Л."Каменяр", 1993-с.215

Отже Законом України "Про міліцію" не передбачається застосування під час захисту громадян, самозахисту від протиправних посягань, холодної зброї. Да і бити прикладом людей, навіть якщо вони напали, не гуманно і не ефективно. Таким чином натиск натовпу не стримати.

Залишається вогнепальна зброя, бойова техніка.

Застосувати автоматичну вогнепальну зброю можуть тільки фахівці, до яких висуваються особливі вимоги і то вибірково – проти активістів збройного натовпу, що здійснюють активні протиправні дії, а застосовувати бойову техніку, особливо на гусеничному ході під час припинення групових порушень громадського порядку, масових безладь дуже небезпечно і малоефективно.

Новий Кримінальний Кодекс України вже не містить смертної кари і дозвіл на застосування зброї підчас проведення спеціальної операції до правопорушника, винність якого навіть не була визначена судом, є проблематичним питанням.

Із наведених норм можна зробити висновок, що застосування сили військовослужбовцями при охороні громадського порядку не конкретизовано. А саме: які спеціальні засоби знаходяться на озброєнні у внутрішніх військ, яка зброя може застосовуватись (пістолети, автомати, кулемети, гранатомети), яка бойова техніка (танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, бойові машини десанту, установки залпового вогню "Град") і яким чином?

В історії колишнього Радянського Союзу є сумний досвід використання військовослужбовців під час припинення масових безпорядків: Новочеркасськ, Тбілісі, Вільнюс, Москва, Алма-Ата.

Вперше військові були задіяні для охорони громадського порядку з метою припинення групових порушень у 1962 році у Новочеркаські.

Події, що трапилися 2-го червня запам'яталися своїм трагізмом: представники влади відмовилися розмовляти з демонстрантами, що висували соціальні вимоги і солдати строкової служби опинилися віч-на-віч з обуреним натовпом. Ситуація вийшла з-під контролю і по людях була застосована автоматична вогнепальна зброя. Як свідчать учасники тих подій, використовувалась і бойова техніка – танки. За твердженням генерала Шапошнікова, 2-го червня в Новочеркаську загинуло 24 чоловіка (серед них один школяр) і 30 громадян було

Loading...

 
 

Цікаве