WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Конституція Французької Республіки 1946 р. - Реферат

Конституція Французької Республіки 1946 р. - Реферат

27 жовтня конституція була промульгована головою Тимчасового уряду. 24 грудня, відповідно до положень статті 98, зі скликанням Ради Республіки вона набрала сили.
2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ
Конституція 27 жовтня 1946 року складається з 106 статей. По обсязі вона значно перевищує не тільки конституцію 1875 року, але також обидві конституційні хартії і конституції десятилітнього і довічного консульства, так само як і конституції Другої імперії (1852 і 1870 років). Але вона менш об'ємиста, чим конституція 1848 року і революційні конституції 1791, 1793 і 1795 років.
До цим останнім вона наближається по чіткому і систематичному розташуванню матеріалу. Конституція розділяється на дванадцять глав, яким передує преамбула.
Розділ 1. Про суверенітет.
Глава II. Про парламент.
Глава III. Про Економічну раду.
Глава IV. Про дипломатичні договори.
Глава V. Про президента республіки.
Глава VI. Про Раду міністрів.
Глава VII. Про кримінальну відповідальність міністрів.
Глава VIII. Про Французький Союз:
Роздягнув 1. Основні початки.
Роздягнув II. Організація.
Роздягнув III. Заморські території і департаменти.
Глава IX. Про Вищу раду магістратури.
Глава X. Про місцеві колективи.
Глава XI. Про перегляд конституції.
Глава XII. Перехідні постанови.
Вже одне це перерахування глав показує, як широкі рамки конституції 1946 року. Норми, що містяться в ній, можуть бути, однак, зведені в три наступні категорії:
1. Розпорядження, що встановлюють структуру і взаємини Республіки і Французького Союзу (абзаци 16, 17 і 18 преамбули і відділ VIII).
2. Основні початки, що відносяться до проблем, включається часто в конституції французькими й іноземними установчими збори, хоча ці проблеми не носять конституційного характеру у власному змісті цього слова, а саме:
про публічні права і волі (абзаци 1--13 преамбули) ;
про місцеві колективи (відділ X);
про міжнародні відносини (абзаци 14 і 15 преамбули і відділ IV).
3. Норми, що стосуються організації і взаємин державної влади. Вони складають зміст восьми відділів конституції (1, II, III, V, VI, VII, IX, XI) і частково відділу VIII.
3. ПРИЧИНИ СКАСУВАННЯ КОНСТИТУЦІЇ 1946 р.
Однак прийняття Конституції 1946 р. не гарантувало її довгого життя. Протягом 12 наступних років після її прийняття Конституцію Французької Республіки постійно переглядали, вносили зміни і доповнення. Частково це було пов'язано з політичною нестабільністю в межах Франції, частково з тим, що Конституція не відповідала реаліям.
Не будучи законодавче закріпленими, принципи права вироблялися адміністративними судами в процесі розгляду справ. Ці суди у Франції завжди були самостійні і не підпорядковувалися ясим-небудь органам у системі загальних судів. Нині спеціалізація судів допомагає глибше проникати в сутність розглянуваних справ, приймати кваліфіковані рішення. Важливу роль при цьому грає адміністративний прецедент.
З огляду на самостійну діяльність адміністративних судів Державна рада Франції (вища інстанція в системі адміністративних судів) сформулювала поняття загальних принципів права. Їх пріоритетом проголошено справедливість. Це означало, що справа вирішувалася на основі правосвідомості правозастосува-ча, що було обумовлено соціальними процесами конкретної історичної епохи. Незабаром під впливом відродженної теорії природного права принципи 'сгали оцінювати як свого роду вище право, за допомогою якого може бути доповнена і реформована правова система. Одночасно на всю правову систему поширилася ідея про прогаленність права. Принципи матеріального права (заборона зворотної дії закону, захист прав людини і т.ін.) і процесуальні гарантії прав людини (право бути вислуханим, право на захист і т.ін.) згодом набули універсального значення і найбільш чітко проявляються в галузі основних прав людини. Як важлива частина права, вироблена судовою практикою, вони покликані сприяти захисту прав громадян від порушень владними державними структурами.
У Франції законодавство зберігало традиційну наполеонівську форму систематизації - цивільний, кримінальний та інші кодекси, зміни в яких також проводяться шляхом видання законів, якщо законодавець не наказує іншого. Юридичну чинність зберігає дотепер й Декларація прав людини і громадянина 1789 p. як складова частина Конституції Франції 1958 p. Також має юридичну силу преамбула до Конституції 1946 p., що містить розго-рнутий виклад демократичних прав і свобод громадян. З п'ятьох наполеонівських кодексів три - Цивільний, Торговий і Кримінальний - визнаються, як і раніше, чинними, хоча вони і зазнали значних змін. Адміністративний і Цивільні кодекси служать формою консолідації законів, декретів, регламентів уряду, судових рішень і міжнародних актів Спроба звести трудове законодавство до "трудового кодексу" вдалася лише частково. У результаті утворилися скоріше компілятивні зібрання норма-тивно-правових актів, ніж єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт.
Відійшовши від традиційної класичної кодификації, Франція віддала перевагу консолідації - упорядкуванню нормативних актів шляхом логічного перегрупування, виробленого, як правило, без зміни змісту складових їх норм. Результатом такої форми систематизації нормативно-правових актів стали галузеві збірники, що включають норми як законодавчих, так і підзаконних актів, які не зазнали переробки і удосконалення.
Однак, не дивлячись на постійні перегляди Конституції 1946 року, Конституцію Четвертної республіки було скасовано. У 1958 році відбулося прийняття нової Конституції Франції, яке відбувалося як і попередня Конституція у складних внутрішньополітичних умовах країни.
ВИСНОВОК
Таким чином, Конституція 27 жовтня 1946 р. зберегла основні традиції французьких республіканських конституцій XIX в.
Разом з тим їй були наявні і деякі специфічні риси, багато в чому обумовлені підйомом демократичного руху в країні й одночасно необхідністю компромісу між лівими і правими (консервативними) політичними силами:
1. Була збереженадвопалатна система парламенту. Це додавало стабільність законодавству: законопроект, що піддався двохкратному обговоренню в незалежних друг від друга палатах, повинний бути більш зробленим. Разом з тим Конституція, з огляду на досвід Сенату Третьої республіки, що гальмували прийняття демократичного законодавства, істотно обмежила права верхньої палати;
2. Право приймати закони було надано тільки одній палаті - Національним зборам, яким Конституція забороняли його делегування;
3. Конституція не передбачала сильну і незалежну від парламенту президентську владу;
4. Уводився режим із залежної від Національних зборів урядовою владою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. "Загальна історія держави і права" / Під ред. К.И. Батиря - М.: 1998 р. - 456 с.
2. "Історія буржуазної держави і права" / Під ред. З.М. Черніловського - М.: 1964 р. - 495 с.
3. "Радянська держава і право", 1947, № 7.
4. Крутоголов М.А. "Парламент Франції" - М.: 1988 р. - 257 с.
5. Крутоголов М.А. "Президент Франції" - М.: 1980 р. - 382 с.
6. Крутоголов М.А. "Центральні органи влади Французької Республіки" - М.: 1956 р. - 525 с.
7. Зопрівало Марсель "Конституційне право Франції" - М.: Видавництво іноземної літератури, 1957 р. - 649 с.
Loading...

 
 

Цікаве