WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Прибутковий податок з громадян - Курсова робота

Прибутковий податок з громадян - Курсова робота

Для доходів громадян, одержаних не за місцем основної роботи була настановлена ставка податку в розмірі 20 відсотків. В подальшому розмір податку для цієї категорії платників не змінювався.

З 1 червня 1993 року розмір мінімальної заробітної плати і мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком (неоподатковуваний мінімум), почали розрізнятися. Прстановою ВР України від 1 червня 1993 року № 3243 - ХП мінімальна зарплата була встановлена у розмірі 6900 карбованців на місяць. Мінімальний доход був збільшений до двох мінімальних заробітних плат і склав 13400 крб. ($ 4 по курсу НБУ). Крім того була змінена шкала податкових ставок і інтервалів доходів, до яких ці ставки примінялись: максимальна ставка була збільшена до 60% і стала примінятися до доходів, які перевищували 200 мінімальних доходів. Щодо громадян, які отримують менше ЗО н.м. на місяць, це була найбільш вигідна шкала оподаткування.

Слід зауважити, що ні в червні 1993 року, ні при подальших змінах ставок оподаткування, зміни до ст. 7 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" не вносились.

Подальше зростання цін призвело до підвищення неоподатковуваного податком мінімального доходу з 1 вересня 1993 року до 40 тис. крб. ($ 6,7 по курсу НБУ). Постановою ВР України від 27 серпня 1993 року Mb 3415 - ХП мінімальна зарплата була встановлена у розмірі 20 тис. крб., а мінімальна пенсія за віком - 40 тис. крб. на місяць. 1 грудня 1993 року рівень мінімальної зарплати сягнув позначки 60 тис. крб. і залишався таким до березня 1996 року. Розмір неоподатковуваного мінімуму за цей час неодноразово змінювався. З1грудня 1993 року мінімальнй доход був збільшений до 120 тис. крб. ($ 9,5 по курсу НБУ і $ 4 по курсу наявного долара). При цьому змінилася не лише величина неоподатковуваного доходу, а й відбулися радикальні зміни "ідеології" оподаткування доходів громадян: була різко підвищена максимальна податкова ставка (з 60 до 90%).

Розділ 2. Роль прибуткового податку у формуванні доходів бюджету

На шляху переходу нашої країни до ринкових відносин особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення грошовими ресурсами доходної частини державного бюджету.

Прибутковий податок з громадян є одним із елементів поповнення державного бюджету. Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу доходів (платежів) фізичних осіб, з одного боку, реалізуються економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого – формується фінансова база держави. Прибутковий податок являється одним із головних джерел наджодження до бюджету в єкономічно розвинених країнах. Так, якщо частка прибуткового податку в доходах бюджету в 90-х роках вСША складало більше 35%, в Англії - біля 30%, тов Україні – лише 15%, що майже в тричі менше ніж в країнах з розвинутою економікою.

Прибутковий податок з громадян у доходній частині бюджету повинен зростати при зростанні ВВП та частки оплати праці в ресурсах його формування.

За даними таблиці частка прибуткового податку у валовому внутрішньому продукті в динаміці зростає. Найвищим значенням даного показника було в 1997 і 1998 рр. (3,6 % і 3,5% відповідно), зростання надходжень від прибуткового податку за останні два роки пов'язують з віднесенням даного податку до місцевих бюджетів. Має значення еластичність прибуткового податку, яка визначає залежність зміни величини надходжень по даному податку від зміни ВВП. Розрахунок еластичності прибуткового податку провадиться за такою формулою:

Е = (Пt – Пб)/(Пt + Пб) / 2

(ВВПt - ВВПб)/(ВВПt + ВВПб) / 2,

Де:

Е – еластичність прибуткового податку;

Пt – Пб – приріст прибуткового податку за період t;

ВВПt – ВВПб –приріст ВВП за перод t;

(Пt + Пб)/2 – середній рівень ВВП за перід t;

б – базисний період;

t – аналізований період.

Динаміка коефіцієнта еластичності прибуткового податку за період з 1985 по 1998 роки.

Роки

Валовий внутрішній продукт

Прибутковий податок з громадян

Коефіцієнт еластичності прибуткового податку

Млн. крб.

1985

1990

1991

128,3

164,8

299,4

2,2

3,4

9,3

-

1,72

1,60

Млрд. крб.

1992

1993

1994

5032,7

148273,0

1203769,0

143,0

2883,4

33995,0

1,00

0,97

1,10

Млн. грн.

1995

1996

1997

1998

54516,0

81519,0

92484,0

103649,6

1595,3

2593,1

3293,4

3600,0

1,01

1,20

1,90

0,78

Якщо коефіцієнт податку дорівнює 1, то це означає, що прибутковий податок і ВВП зросли на один і той же рівень, тобтоо рівень оподаткування прирощеної частини ВВП залишається не змінним. Якщо коефіцієнт менше одиниці – приріст податкових надходжень відстає від приросту ВВП, рівень оподаткування знижується. Якщо коефіцієнт еластичності більше одиниці – приріст податкових надходжень випереджає приріст ВВП.

Як видно з таблиці, приріст оподаткування був меншим приросту ВВП у 1993 році та 1998 році. У 1992 році рівень приросту ВВП дорівнює рівню приросту податку. Приріст податкових надходжень значно випереджає приріст ВВП у 1997 році. Цим зумовлена специфіка податкового навантаження на доходи громадян України.

Слід пам'ятати, що на початковому етапі перехідного періоду прибутковий податок не є важливим джерелом податкових надходжень. На шляху переходу до ринкових відносин дохід на душу населення не значний і економіка може пристосовуватися до перехідних умов за рахунок подальшого скорочення доходів громадян до відновлення економічного росту. Так як прибутковий податок є еластичним джерелом доходів бюджету, в подібні періоди частка надходжень від нього в загальній сумі повинна падати. Проте з часом вона в загальній сумі податкових надходжень буде зростати по мірі відновлення економічного росту із-за еластичної природи даного податку. Крім того, головним джерелом прибуткового податку в перехідний період є утримання із заробітної плати і вимагається певний період часу для того, щоб утримання з інших джерел прибуткового податку (проценти, дивіденди, дохід від малого бізнесу) стали ефективним податковим інструментом.

З вищезазначених причин можна зробити висновок, що в період переходу до ринкових відносин прибутковий податок з громадян не відіграє головної ролі у формуванні доходів бюджету (12-15%). Хоча не можна не наголосити, що у деяких бюджетах місцевих рад України питома вага прибуткового податку складає значну частку і коливається в межах від 25-60%. Це зумовлено тим, що в цих містах рівень заробітної плати вищий, ніж в інших.

Україна та інші держави з перехідною економікою повинні все це брати до уваги та пристосовуватися до нових податкових концепцій.

Розділ 3. Основні елементи сучасної системи прибуткового

оподаткування громадян

Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є фізичні особи незалежно від віку,громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального й майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства – як ті, що постійно проживають (у цілому не менше, ніж 183 дні у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне проживання в Україні, є сукупний оподаткований доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподаткованих доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу сукупного оподаткованого доходу, одержаного за місцем основної роботи входять:

доходи за виконання трудових обов'язків;

доходи, одержані від надання матеріальних і соціальних благ;

доходи, одержані внаслідок розподілу прибутку й майна.

Доходи за виконання трудових обов'язків, зокрема, включають:

заробітну плату, що нарахована за виконану роботу незалежно від форм і систем оплати праці;

авторський гонорар, винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

вартість продукції, що видається в порядку натуральної опплати праці;

надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів;

опплату щорічних і додаткових відпусток, грошові компенсації за невикористану відпустку;

одноразові заохочення та винагороди за підсумками роботи протягом року, за вислугу років і стаж роботи; винагор

суми стипендій студентів вищиих і середніх навчальних закладів, аспірантів, ординаторів;

Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.

Опадаткуванню підлягають доходи громадян, одержані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснених на основі договорів цивільно-правового характеру, доходи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби навчання) одержують доходи від здійсненя підприємницької діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве