WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Предмет, метод, джерела та система фінансового права - Курсова робота

Предмет, метод, джерела та система фінансового права - Курсова робота

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський Національний Технічний Університет

Індивідуальне завдання

на тему: "Предмет, метод, джерела

та система фінансового права"

з предмету: Фінансове право

Виконала

Студентка групи

ФК-04-3

Шаповалова Олена

Перевірила Фільштейн Л.М.

Кіровоград 2007

План

Вступ. 3-4

I. Фінансове право і наука фінансового права. 4-7

II. Предмет науки фінансового права. 7-12

1. Визначення предмету науки фінансового права. 7-9

2. Особливості науки фінансового права та зв"язок її з іншими науками.9-12

III. Зміст науки фінансового права. 12-15

IV. Методологія науки фінансового права. 15-21

1. Поняття метода науки фінансового права. 15-16

2. Види методів, та їх характеристика. 16-21

V. Основні категорії науки фінансового права: види і значення. 21-24

VI. Основні етапи розвитку науки фінансового права. 25-36

1. Зародження науки фінансового права у Західній Європі. 25-28

2. Розвиток науки фінансового права в імператорській Росії. 28-33

3. Розвиток науки фінансового права в Радянській державі. 33-36

4. Початок розвитку української науки фінансового права. 36

Висновок. 37-38

Використана література. 39

ВСТУП

В умовах зламу адміністративно-командної системи управління економікою Україна починає будувати нову державу з ринковими відносинами, які не можуть регулюватися нормами старих законів.

Багаточисельні заходи нової держави, зміна її завдань і функцій вимагають велику кількість коштів. Кошти кожна держава безперешкодно може отримувати в основному зі свого бюджету. В умовах ринкової економіки на інших принципах, ніж це було в умовах Радянського Союзу, будується доходна і видаткова частини державного бюджету. Основним доходним джерелом бюджетних доходів стають податки, які сплачують різні комерційні структури, підприємці, громадяни. Від ефективного регулювання відносин при сплаті податків залежить і кількість коштів, що надійдуть у державний чи місцеві бюджети, і інтереси кожного з платників податку. На жаль, правовий інститут податків у нас не розвинений до цього часу. Це пояснюється в основному кількома причинами. По-перше, держава донедавна була власником основних знарядь і засобів виробництва, тому більшу частину прибутків державних підприємств і організацій відбирала в державний бюджет у вигляді обов'язкових платежів. Населення сплачувало тільки один прибутковий податок із своїх мізерних доходів. Крім того, навіть такий платіж, як податок з обороту, офіційна преса і вчені вважали неподатковим, щоб не сказати, що він є справжнім непрямим податком з населення. У сучасних умовах цілком змінюється порядок витрачання бюджетних коштів. Бюджетні асигнування замінюються банківськими позичками. В зв'язку з цим зростає роль правового інституту банківського кредитування.

Нова фінансова політика держави провадиться в життя через фінансове законодавство. Правові норми, що регулюють фінансові відносини, містяться як у загальних, так і у спеціальних, присвячених регулюванню тільки фінансових відносин, нормативних актах. В них знаходить своє відбиття політика, скерована на використання фінансів в інтересах побудови незалежної суверенної України. Фінансово-правові норми закріплюють проведення фінансових заходів, пов"язаних з переходом до ринкової економіки, яка докорінно змінює характер цих норм. Це викликає необхідність глибокого вивчення питань науки фінансового права студентами, науковими і не менше практиками. Недооцінка правової підготовки призводить до практичних помилок, завдає шкоди державі, великих збитків підприємствам і організаціям різних форм власності і видів діяльності. Тому, де б не працював випускник вузу — сьогоднішній студент, йому необхідні юридичні знання, особливо в галузях права, пов'язаних з економікою, підприємницькою та фінансовою діяльністю підприємств і організацій. До таких галузей належить і наука фінансового права.

I. Фінансове право і наука фінансового права.

Зарубіжна наука не розділяє науку фінансового права і фінансову науку. Вчені вважають, що фінансові відносини не існують поза фінансовими правовідносинами, тому розглядати фінансове-правову науку окремо від фінансової (економічної) вони вважають за неможливе.

Цю точку зору підтримують і деякі російські вчені-економісти. Питання про межі науки фінансового права і зв'язок її з фінансовою наукою є важливим, оскільки воно повинно сприяти встановленню співвідношення між економічними і правовими дослідженнями в галузі державних фінансів. Держава, пізнаючи об'єктивні економічні закони, встановлює зміст економічних суспільних відносин, в залежності від особливостей груп однорідних суспільних відносин, і правові норми, які регулюють ці відносини. Право, не зливається з базисними категоріями, але не можна ігнорувати економічні фактори, досліджуючи певні фінансово-правові проблеми.

Суспільні (економічні) відносини, отримуючи відповідну юридичну мотивацію, стають правовідносинами. Тому економічні дослідження повинні спиратися на фінансово-правову науку, а юристи-фінансисти — на обгрунтовані дослідження фінансової науки. У сучасних умовах, коли Україна ставить за мету побудувати правову державу, питання про розвиток правової науки, в тому числі і фінансово-правової, набуває особливого значення.

Наука фінансового права є самостійною галуззю публічного права, яке досліджує усі сторони життя держави, оскільки її функціонування неможливе без фінансового забезпечення.

Наука фінансового права досліджує, якими юридичними засобами держава в особі своїх органів та органів місцевого самоврядування мобілізує кошти для утворення централізованих і децентралізованих фондів коштів та витрачає їх для свого функціонування. В коло досліджень науки фінансового права входять суспільні (економічні) відносини, що виникають під час мобілізації коштів з юридичних осіб, громадян, з інших джерел на потреби, які пов'язані із здійсненням владних державних повноважень.

Наука фінансового права як одна з галузей юридичної науки вивчає історію фінансового законодавства, розробляє наукові рекомендації щодо його вдосконалення. В завдання науки фінансового права входить також вивчення фінансового законодавства інших держав, його порівняльний аналіз і використання позитивного досвіду для вдосконалення практики й оновлення фінансово-правових актів.

В Україні фінансова наука і наука фінансового права виходять з того, що зв'язок між ними повинен допомагати встановленню співвідношення між економічними і правовими дослідженнями в галузі фінансів. Обидві науки виходять з того, що фінанси існують і будуть існувати доки існують товарно-грошові відносини і об'єктивний закон вартості. Державі властива функція управління фінансами, тому вона встановлює зміст економічних відносин і приймає правові норми, що їх регулюють. Не зважаючи на те, що держава і право — це не економічні категорії, ігнорувати економічні фактори при встановленні, застосуванні, дослідженні фінансово-правових норм неможливо. Економічні закони існують об'єктивно, але держава за допомогою владних приписів надає економічним відносинам правового характеру, перетворюючи їх у правовідносини. Тому з різних вихідних моментів досліджуються фінансові явища економістами і юристами. Економісти для своїх досліджень залучають правовий матеріал, а юристи спираються на теоретичні обгрунтуваня фінансової науки на стільки ж важлива, наскільки важливі фінансові ресурси в житті будь-якої держави. Як не дивно, але багато вчених, представників інших правових наук, а за ними і студенти вважають, що фінанси і фінансове законодавство потрібне тільки практикам, які безпосередньо зв'язані з фінансами. Дійсно, практична підготовка важлива для працівників фінансової адміністрації, для юристів, що працюють у фінансових органах, особливо у податкових інспекціях. Але тільки теоретичної підготовки замало. Користь науки взагалі можуть заперечувати тільки невігласи, не можна відкидати необхідність існування науки фінансового права. Основні засади науки фінансового права повинні знати особи, що працюють або працюватимуть у фінансових органах або органах місцевої державної адміністрації, депутати усіх рівней Рад та кожний громадянин суверенної України, який мусить вільно орієнтуватися у правах, наданих йому, і чітко виконувати обов'язки перед державою у галузі податків.

Фактичним матеріалом для фінансового права є законодавство, державна фінансово-правова практика, дані інших правових наук та економічної науки, наслідки конкретних соціальних досліджень. Але фіксація та опис фактів — це ще не наука.

Наука фінансового права включає в себе цілеспрямований збір, наукову обробку, наукову класифікацію фактів фінансової діяльності, включення їх в систему понять фінансово - правових інститутів, виявлення закономірностей розвитку фінансових явищ і відбиття їх у наукових визначення. Тому на наш погляд, істотним елементом науки фінансового права є наукові поняття, категорії, які є наслідком узагальнення фактичного матеріалу і відбиваючі сутність і основні закономірності розвитку фінансів та фінансового права. На жаль, науці фінансового права пощастило не більше, ніж іншим правовим наукам.

Фінансове право як галузь права і як навчальна дисципліна тісно пов'язане з наукою фінансового права. Це по суті, сторони одного явища. Якщо фінансове право регулює суспільні відносини в сфері управління державними фінансами, визначає компетенцію, завдання і функції, форми і методи поведінки суб'єктів фінансово-правових відносин, то наука фінансового права вивчає фінансово-правові категорії і фінансово-правові норми, розвиває їх і сприяє удосконаленню фінансового законодавства шляхом вироблення рекомендацій. Якщо фінансове право як галузь права матеріалізується в фінансово-правових принципах, нормах, методах, то наука фінансового права матеріалізується в монографіях, статтях, навчальних посібниках, підручниках з фінансового права.

Loading...

 
 

Цікаве