WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Предмет, метод цивільного права - Курсова робота

Предмет, метод цивільного права - Курсова робота

Залог (ст.ст. 572-593 ГК, Закон Украины "О залоге" от 2 октября 1992 р., Закон Украины "Об ипотеке" от 5 июня 2003 г.)

Залог – это вещный способ обеспечения исполнения обязательства. В римском частном праве залог в общем виде понимался как право на чужую вещь (jura in re aliena). Исторические формы залога: пигнус и фидуция. В силу залога кредитор (залогодержатель) имеет право в случае невыполнения должником (залогодателем) обеспеченного залогом обязательства получить удовлетворение из стоимости заложенного имущества преимущественно перед другими кредиторами. Залог возникает в силу закона или договора. Предметом залога могут быть: имущество, которое может быть отчуждено залогодателем и на которое может быть обращено взыскание; имущественные права (права требования, акции) Не может быть предметом залога: имущество, на которое не может быть обращено взыскание (см. Дополнение №1 к ст. 379 Гражданского процессуального кодекса Украины). национальные культурные и исторические ценности; требования, имеющие личный характер; объекты государственной собственности, приватизация, которых запрещена.

Виды залога:

(а) Ипотека (от гр. Hypotheke – столб, подставка). Залог недвижимого имущества, при котором предмет залога остаётся у залогодателя. Предмет -любое недвижимое имущество. Договор об ипотеке должен быть нотариально удостоверен. Особые правила – для ипотеки целостного имущественного комплекса – право залогодержателя на финансовое оздоровление предприятия (включая введение своих представителей в руководство). По правилам ипотечного залога осуществляется залог транспортных средств и космических объектов, остающихся во владении залогодателя. Регулируется данный вид залога Законом "Об ипотеке".

(б) Залог товаров в обороте или в переработке. Предмет: сырьё, полуфабрикаты, комплектующие, готовая продукция – обеспеченные родовыми признаками. Реализованные товары перестают быть предметом залога с момента их вручения приобретателю или транспортной организации, а приобретенные становятся предметом залога с момента возникновения на них права собственности залогодателя – динамичность предмета залога.

(в) Заклад Залог движимого имущества, передаваемого во владение залогополучателю (пример: ломбардные операции).

(г) Залог имущественных прав Предмет – права требования в обязательствах как настоящие, так и будущие. Срочное право требования может быть предметом залога только до истечения срока.

(д) Залог ценных бумаг Залог векселя или иной ценной бумаги осуществляется путём индоссамента и вручения залогодержателю индоссированной ценной бумаги. Если индоссамент невозможен, ценная бумага передаётся по соглашению сторон. Особый порядок – для акций ЗАО: залогодателем и залогодержателем могут выступать только учредители ЗАО. Особые формы залога, предусмотренные иным законодательством: налоговый залог (Закон "О порядке погашения задолженности перед бюджетом и государственными целевыми фондами"); избирательный залог (Закон "О выборах народных депутатов"); залог в международном обороте; морской залог.

29. Іпотека: поняття, порядок реалізації закладеного майна

Ипотека (от гр. Hypotheke – столб, подставка). Залог недвижимого имущества, при котором предмет залога остаётся у залогодателя. Предмет -любое недвижимое имущество. Договор об ипотеке должен быть нотариально удостоверен. Особые правила – для ипотеки целостного имущественного комплекса – право залогодержателя на финансовое оздоровление предприятия (включая введение своих представителей в руководство). По правилам ипотечного залога осуществляется залог транспортных средств и космических объектов, остающихся во владении залогодателя.

Регулируется данный вид залога Законом "Об ипотеке". Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом. 30. Цивільно-правова відповідальність: поняття, форми та їх характеристика, підстави і умови настання

Цивільно-правова відповідальність – форма державного примусу, що полягає у стегенні компетентними державними органами санкцій на користь сторони, що покладають на правопорушника наслідки майнового характеру, спрямовані на відновлення майнової, моральної і фізичної сфери потерпілої сторони.

Особливості: має переважно майновий характер; полягає в економічному впливі на правопорушника; має форму додаткових несприятливих наслідків; санкції, які покладаються на порушника, стягуються на користь потерпілої сторони; застосування цивільно-правової відповідальності має компенсаційний характер, тобто має на меті не виховання, а відновлення порушеного права.

Функції: компенсаторно-відновлювальна (ре дозволяється збагачення потерпілого за рахунок порушника); стимулююча (організаційна) (заохочення особи за належну поведінку); попереднювально-виховна (превентивна); штрафна.

Види: 1. з підставами настання: за порушення зобов'язання (підстава – факт порушення зобов'язання наявного між сторонами); за завдану шкоду (підстава – факт завдання шкоди особистості чи майну особи, що не пов'язане з наявним між сторонами зобов'язанням). 2. в залежності від порядку задоволення: дольова; солідарна; субсидіарна; регресивна; власника установи, казенного підприємства.

При дольовій кожний відповідає в рамах долі.

При солідарній – тільки у випадках, визначених в законі.

Субсидіарна – додаткова до відповідальності, яку несе основний правопорушник (відповідальність без вини). Можлива у випадках: відповідальності гаранта за дії принципала перед бенефіціантом; відповідальність поручителя за дії основного боржника, якщо це передбачено договором; відповідальність членів повного товариства по боргам товариства; відповідальність учасників повних товаришів по боргам командитного товариства; відповідальність держави в особі органу управління за боргами казенних підприємств; відповідальність власника майна перед боргами установи; відповідальність материнського підприємства по боргам дочірнього.

Регресна – застосовується, коли законом передбачено відповідальність. Строк регрес них вимог три роки.

Змішана – застосовується в договірних і деліктних правовідносинах.

Підстави настання – обставини, з якими закон пов'язує настання та застосування норм цивільної відповідальності.

Види: протиправність поведінки особи; шкода; причинно-наслідковий зв'язок; вина.

Шкода: матеріальна; моральна; здоров'ю та життю.

Матеріальна шкода – майнові втрати.

Грошова оцінка майнових втрат – збитки: реальні і упущена вигода; прямі і непрямі.

31. Загальні положення про купівлю-продаж

Договір купівлі-продажу – це договір, по якому одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього визначену грошову суму.

Характеристики договору: оплатний – здобуваючи майно у власність, покупець сплачує продавцеві обумовлену за договором ціну майна; двосторонній – права й обов'язки за договором лежать на обох сторонах (продавець передає або зобов'язується передати покупцеві визначене майно, але вправі вимагати сплати визначеної грошової суми, а покупець, у свою чергу, зобов'язується сплатити цю суму, але вправі вимагати передачі йому проданого майна); може бути консенсуальним, коли права та обов'язки сторін виникають у момент досягнення ними угоди по всіх істотних умовах, або реальним, коли договір вступає в дію з моменту передачі продавцем майна (товару) покупцеві.

Основна і визначальна ознака договору – перехід майна у власність покупця.

Форма договору купівлі-продажу визначається за загальними правилами ЦК про форму угод. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Сторони: продавець і покупець. Продавцем і покупцем можуть виступати фізичні особи і юридичні особи. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу й інших випадків, установлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець здобуває право власності лише у випадку, якщо власник не вправі вимагати його повернення.

Loading...

 
 

Цікаве