WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Розвиток української державності - Реферат

Розвиток української державності - Реферат

автономії. До них належали:
" Частина етнічних росіян, що проживали в Україні;
" Зрусифіковані верстви українського населення;
" Панівні прошарки та чиновництво;
" Частина православного духівництва;
" Значна частина євреїв.
Після тримісячних марних спроб порозумітися з Тимчасовим урядом Центральна Рада в червні 1917 р. видала І Універсал - програмний документ в якому закликана всіх українців в час вседержавного безладдя самоорганізуватися і приступили до негайного закладення підвалин автономного ладу.
Документ підбивав підсумок обговорення проблем самовизначення України на Першому селянському з'їзді, Четвертих зборах УЦР, Робітничому з'їзді, Першому і Другому військових.
Універсал в стислій формі викладав вимоги Української Центральної Ради до Тимчасового уряду. Наголос робився на вирішенні земельного питання, самостійному порядкуванні на своїй землі. Центральна Рада проголосила себе виразником всенародної волі і брала на себе за це тягар відповідальності.
Всі російські партії негативно поставились до І Універсалу. Лише В.Ленін підтримав його і назвав позицію Тимчасового Уряду проявом великодержавного шовінізму. Згадайте про це, коли мова йтиме про Ультиматум Рад наркому до Центральної Ради. Поясніть таку зміну позиції більшовиків.
3 липня 1917 р. Центральна Рада видала свій ІІ - Універсал. Він став наслідком переговорів керівництва ЦР з Міністрами Тимчасового уряду - О.Керенським, Г.Церетелі та М.Некрасовим у м. Києві. В двосторонній угоді центр пішов на визнання, створеного Центральною Радою Генерального Секретаріату, як носія найвищої краєвої влади в Україні.
На основі вироблених в Києві домовленостей Центральна Рада поповнює себе 30% представників від національних меншин і 16 липня 1917 року приймає "Статут вищого управління Україною". Цей документ фактично був основою конституції, що базувалася на автономізмі.
Але Тимчасовий уряд не затвердив її, а сам 4 серпня видав "Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату", яка суттєво обмежувала права України.
29 квітня 1918 р. в Україні відбувся державний переворот. Центральна Рада була розпущена, до влади прийшов талановитий царський генерал українського походження П.Скоропадський. На політичній карті появилося нове утворення - Гетьманат "Українська держава". Суть перевороту полягала в заміні безмежної демократичної форми державного управління більш жорсткою, авторитарною, здатною зупинити дезорганізацію суспільства, стабілізувати його на основі приватної власності та права.
4. Україною прокотились кілька хвиль масових репресій:
" Перша (1929-1931 рр.) пов'язана з колективізацією.
" Друга (1932-1934 рр.) викликана голодом, правлінням Постишева, вбивством Кірова.
" Третя (1936-1938 рр.) породжена політичним недовір'ям;
" Четверта (1939-1940 рр.) обвинуваченням західноукраїнського населення в націоналізмі.
Арешти, допити, суди йшли щоденно. Кількість репресованих не встановлено, але про їх число можна судити по цифрі "виявлених" в Україні з 1930 р. по 1941 р. (понад 100) всілякого роду "центрів", "блоків", "організацій".
Починаючи з 1933 р. почалося справжнє гоніння на українську інтелігенцію - еліту народу. Жертвами репресій стали: С.Єфремов, В.Чехівський, А.Ніковський, Й.Гермайзе, М.Зеров, М.Хвильовий, Л.Курбас та сотні інших.
В Академії наук України, за неповними даними, було репресовано 250 чол., із них 19 академіків. Розгрому піддалась спілка письменників: 89 чол. розстріляно, 64 заслано, а 83 змушено емігрувати. Масові репресії прокотилися по освітянській ниві. В 1933 р. за політичними мотивами було звільнено близько 200 працівників Наркомату освіти УРСР, всіх керівників облвно і 90% керівників районної ланки та кожен десятий вчитель. Руйнівний смерч пронісся в збройних силах, навіть партії. Із 102 членів і кандидатів у члени ЦК КПУ та 9 членів Ревізійної комісії, яких обрали в 1933 р. репресовано 100.
За розмахом знищення населення власної країни сталінська практика не має рівних у світовій історії. Мова йде про десятки мільйонів громадян. Мабуть не було в Союзі такої родини, якої б не торкнулося чорне крило репресій. Навіть дружини найвищих посадових осіб в державі: Голови Верховній Ради СРСР М.І.Калініна і голови Ради Міністрів В.М.Молотова перебували у в'язницях.
Після усунення Хрущова реформи не припинилися, а набрали іншого характеру. Владні структури намагалися запровадити в практику 2 взаємовиключні явища:
І -посилити централізм в економіці;
ІІ - задіяти ринкові економічні регулятори.
Прихід до влади М.С.Горбачова (березень 1985 р.)
Початок змін в економічній, соціальній та зовнішній політиці
" Знецінення теоретичних засад діяльності КПРС;
" Політика "прискорення" в економіці;
" Курс на перебудову і гласність;
" Спроба радикальної економічної реформи;
" Нове мислення і міжнародне співробітництво;
" Демократизація суспільства і виникнення багатопартійної системи;
" Суверенізація республік.
Після спроби державного перевороту 19-21 серпня 1991 року були остаточно скомпрометовані прихильники тоталітарного режиму. Верховна Рада України 24 серпня прийняла Акт, яким проголосила незалежність України. Процес дезінтеграції СРСР набрав незворотного характеру.
1 грудня 1991 р. Всеукраїнський референдум - 90,34% виборців підтвердили Акт проголошення незалежності України.
8 грудня 1991 р. Президенти Росії, України і Білорусії підписали угоду про припинення існування СРСР і утворення СпівдружностіНезалежних Держав (СНД).
5. В процесі державотворення незалежна Україна пройшла перший і, безумовно, найтяжчий та вирішальний етап. В його ході можна виділити дві основні стадії, які характеризуються:
І-а глибоким падінням економіки та кризою влади (24 серпня 1991 р. - весна 1994 р.).
ІІ-а масштабними компромісами з противниками демократії, незалежності і державності (почалася весною 1994 р.).
Демократичні сили України з різних причин не змогли взяти на себе формування владних структур тому їм довелося, з одного боку ламати шалений опір старої держпартноменклатури, з другого - співробітничати з нею у вирішенні складних, інколи несподіваних проблем державотворення таких як: нелегітимного відділення Криму, спроб відновлення Криворіжської республіки, статусу Севастополя, розподілу Чорноморського флоту, територіальних претензій з боку Росії і т.п.
незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. Вона живе повноцінно і повнокровно, в усіх властивих суверенним державам вимірах і параметрах. На 2000 р. Україна мала дипломатичні відносини з 153 країнами світу і з 187 здійснювала торгівельні операції. 9 листопада 1995 р. - першою з держав СНД - Україна вступила до Ради Європи. В липні 1997 р. Президент України і Генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана підписали "Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО". У 2000-2001 рр. Україна включена як непостійний член Ради Безпеки ООН і протягом місяця головувала на її засіданнях.
Сформувалося нове покоління людей не обтяжених канонами і стереотипами минулого, людей, які позитивно сприймають цінності демократії, громадянського суспільства, цивілізованих ринкових відносин в економіці. Це потужний людський потенціал, спроможний взяти на себе відповідальність за долю держави і суспільства у ХХІ столітті.
Відбулися якісні зміни в усіх сферах суспільства, і насамперед в економіці. Прийшли й міцніють нові форми господарювання, засновані на приватній власності, економічній зацікавленості, діловій ініціативі. Появився відповідальний господар. Кількість підприємств, які не належать до державного сектора сягнула за 80% від їх загального числа. До такої ж цифри наближається частка промислової продукції, яку вони виробляють.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. -М.,1996. -С. 62.
2. Грушевський М. С. Ілюстрована Історія України. \ на CD-ROM "Антологія історії України"
3. Конституции зарубежных государств.- М.: Изд-во БЕК, 1996 - С.137.
4. Полонська-Василенко Н. Історія України, 1995. - С. 173.
5. Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції, 1993. - С. 9
6. Субтельний О. Україна. Історія \ на CD-ROM "Антологія історії України"
7. Чиркин В. Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт.- М.: "Зерцало",1998.-С.29, 27.
Loading...

 
 

Цікаве