WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правовий статус слідчого ОВС - Курсова робота

Правовий статус слідчого ОВС - Курсова робота

3. Використовувати допомогу громадськості для розслідування злочинів, встановлення місця перебування обвинувачених, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, та їх усунення.

4. На підставі письмового запиту одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, об'єднань і фізичних осіб відомості, необхідні для перевірки заяв і повідомлень про злочини та у кримінальних справах, які знаходяться в його провадженні.

5. Давати органам дізнання доручення і вказівки щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяння у провадженні окремих слідчих дій.

6. Безперешкодно входити в установи, підприємства, організації (незалежно від форм їх власності), міністерства, інші органи виконавчої влади за посвідченням, що підтверджує займану посаду, у відповідно до чинного законодавства мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для перевірки заяв і повідомлень про злочини чи розслідування кримінальних справ, що знаходяться в його провадженні.

7. Користуватися у невідкладних випадках при розслідуванні злочинів безперешкодно і безоплатно засобами зв'язку і автотранспортом, що належать підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, та фізичним особам.

8. У межах та в порядку, визначених законодавчими актами України, збирати необхідні для розслідування кримінальних справ відомості про осіб без попередньої згоди на те останніх.

9. Вносити обов'язкові для розгляду подання відповідним державним органам, громадським об'єднанням, організаціям, підприємствам, установам і посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів.

10. Використовувати засоби масової інформації для інформування населення про скоєний злочин з метою привернення уваги громадськості до його розкриття.

11. У справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, у межах визначеної законодавством підслідності у будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи виконання в повному обсязі органами дізнання дій, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом.

Слідчий є самостійною особою. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення суду або згоди прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне виконання.

З метою ефективного розслідування кримінальних справ слідчий взаємодіє з іншими службами і підрозділами ОВС. Вимоги слідчого, його окремі доручення, дані відповідно до чинного законодавства, в порядку ст. 114 КПК України, є обов'язковими для виконання всіма службовими особами органів та підрозділів, що входять в систему Міністерства внутрішніх справ України. Невиконання ними процесуальних рішень або законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності в розслідуванні кримінальних справ тягне за собою відповідальність, передбачену Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. Письмові доручення слідчих органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій є обов'язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк.

Слідчі користуються правом невідкладного прийому їх усіма службовими особами органів внутрішніх справ для розгляду питань, віднесених до їх компетенції і пов'язаних із розслідуванням кримінальних справ чи перевіркою заяв і повідомлень про вчинені злочини.

3. Правовий захист і процесуальна незалежність слідчого

Притягнути слідчого до дисциплінарної відповідальності можуть тільки ті начальники органів внутрішніх справ, які наділені повноваженнями призначення його на посаду, а також начальники вищих органів досудового слідства. Дисциплінарні стягнення на слідчого за порушення норм кримінально-процесуального законодавства накладаються тільки на підставі висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГСУ МВС, слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Прояв неповаги до слідчого з боку осіб, які беруть участь у справі, у провадженні слідчих дій, або причетні до неї, а так само вчинення поза провадженням досудового слідства у справі будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до слідчого у зв'язку з його службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Вчинені у зв'язку зі службовою діяльністю слідчого посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів слідчого, погроза їм убивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Слідчий має право оскаржити до суду прийняте щодо нього рішення службових осіб, якщо вважає, що вони обмежують його професійні та особисті права, принижують його честь і гідність.

Органи досудового слідства здійснюють свої повноваження згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Ніхто, крім суду, прокурора, безпосереднього начальника слідчого підрозділу та вищих керівників слідчих управлінь (відділів), їх заступників, які діють у межах повноважень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України, не може витребувати у слідчого кримінальну справу для перевірки стану розслідування, вивчення і дачі у ній вказівок, визначення кваліфікації злочину чи в будь-який інший спосіб втрутитися в його процесуальну діяльність. Слідчий не зобов'язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним справ або справ, які знаходились у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, передбачених законом. Втручання у процесуальну діяльність слідчих неприпустиме і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:

1. Встановленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.

2. Передбаченою законом процедурою досудового слідства.

3. Забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, які не мають на те повноважень.

4. Створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчих.

Гарантії процесуальної незалежності слідчого, включаючи заходи його правового захисту, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством і цим наказом, поширюються на всіх слідчих органів внутрішніх справ України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими відомчими нормативними актами.

За неналежне виконання службових обов'язків слідчі несуть відповідальність у межах встановлених стягнень.

Дисциплінарними стягненнями є:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну посадову відповідність;

ґ) пониження в посаді;

д) пониження у спеціальному званні на одну ступінь;

е) призупинення подання про присвоєння чергового спеціального звання на строк до 1 року;

є) звільнення за службовою невідповідністю.

Винесення виправдувального вироку у справі, яку розслідував слідчий, необґрунтоване притягнення особи до кримінальної відповідальності, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність слідчих за умови, якщо в процесі слідства ними були порушені норми чинного законодавства або допущена особиста недбалість чи несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків.

Притягнути слідчого до дисциплінарної відповідальності можуть тільки начальники органів внутрішніх справ, які мають право призначати їх на посаду, а також керівники вищих слідчих органів.

Висновок

Відповідно до чинного законодавства України слідчий – це службова особа, яка виконує специфічну функцію – розслідування кримінальних справ. З метою охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у крмінальному професі, а також швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний чинним законодавстом України передбачено порядок призначення слідчого на посаду, визначено його правовий статус та передбачено засоби забезпечення процесуальної незалежності. Але, на нашу думку, дані питання повинні регулюватися єдиним нормативно-правовим актом – законом "Про статус слідчого". На сьогожнішній день немає єдиног закону, який би регулював ці питання. Вони урегюльовються Конституцією України, КПК України та відомчими нормативно-правовими актами.

Список використаної літератури:

  1. Конституція України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 30, с.141.

  2. Кримнальний кодекс України Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.

  3. Кримінально-процесуального кодекс України.

  4. Про організацію діяльності органів досудового слідства МВС України / Наказ № 1600 від 25 грудня 2003 року

  5. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: А.С.К., 2004.

1 ст. 3 Конституції України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 30, с.141.

2 Кримнальний кодекс України Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, с.131, ст. 364

Loading...

 
 

Цікаве