WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правовий статус особи в Україні - Курсова робота

Правовий статус особи в Україні - Курсова робота

Поряд із юридичними правами та обов'язками у праві та практичному житті існують законні інтереси. Законні інтереси – це дозволені нормативно-правовими актами прагнення особи до задоволення своїх потреб, до володіння своїх потреб, до володіння тими чи іншими благами, соціальними цінностями, послугами, але підлягають захистові з боку держави. Законні інтереси є необхідним елементом правового статусу громадян.

Правовий статус громадян формується на підставі його принципів і принципів права. Принципи правового статусу – це основні ідеї, що характеризують положення людини і громадянина в сучасному суспільстві. Ці принципи розглядаються в широкому та вузькому розумінні. Конституція України починає регламентацію правового статусу людини і громадянина з закріплення загальних його принципів, а також порядку їх практичного здійснення. Ці принципи проголошуються у статтях 21-24 Конституції України. До них можна віднести: а) рівноправність громадян; б) невичерпність і неможливість скасування прав і свобод; в) вільний і всебічний розвиток особистості; г) єдність прав і обов'язків; д) неможливість вигнання громадянства і права змінити громадянство; е) неможливість вигнання громадян за межі України; є) найвищу соціальну цінність прав людини і громадянина; ж) користування іноземцями та особами без громадянства передбаченими законом правами і свободами; з) додержання конституції і законів, виконання іноземними громадянами і особами без громадянства інших обов'язків, передбачених законом; і) надання іноземцям права притулку.[5;133]

Конституційні права та обов'язки утворюють основу (ядро) правового статусу громадян.

Теорія права і правова практика розрізнюють поняття "права людини" і "права громадянина". У першому випадку йдеться про права, пов'язані із самою людською істотою, її існуванням і розвитком. Людина (як суб'єкт прав і свобод) тут виступає переважно як фізична особа. За Конституцією України, до цього виду прав належать право на життя (ст.27), право на повагу до гідності людини (ст.28), право на свободу та особисту недоторканність (ст.29), право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст.32) тощо.

Щодо прав громадянина, то вони зумовлені сферою відносин людини з суспільством, їхніми інституціями. Основу цього виду прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є.[10;190]

У ст.3 Конституції України закріплено, що права та свободи людина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов'язком держави. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст.21 Конституції).

Юридичних прав і свобод особи – надзвичайно багато, тому їх можна класифікувати на такі групи за сферою реалізації в суспільному житті.

  1. Фізичні (життєві, або вітальні) чи природні, необхідні для її нормального існування і розвитку. До них можна віднести: право на життя, на свободу, на фізичну недоторканість, на безпеку, на власність і т.д. До обов'язків належить обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, а обов'язок дорослих дітей – утримувати своїх батьків, які потребують допомоги.

  2. Особисті, немайнові (духовні), спрямовані на конкретизацію свободи і вільний розвиток особи: право на ім'я, честь і гідність, національні почуття інших людей, не порушувати особистісних прав інших людей тощо.

  3. Економічні права та обов'язки пов'язані з реалізацією прав і свобод особи у сфері виробничих відносин, підприємництва, торгівлі тощо. До них можна віднести: право на працю, на професію, на відпочинок, на власність, на оплату праці. До обов'язків належать: обов'язок чесно й добросовісно працювати, дотримуватись дисципліни праці й технології виробництва, обов'язок сплачувати податки тощо.

  4. Політичні права та обов'язки пов'язані з участю громадян у політичному житті суспільства: наприклад, право обирати та бути обраними у представницькі органи державної влади і місцевого самоврядування, брати участь у діяльності політичних партій і громадських рухів тощо; до обов'язків належать: парламентськими методами домагатися політичної влади, обов'язок захищати Батьківщину тощо.

  5. Культурні права та обов'язки, пов'язані з реалізацією у сфері духовних цінностей суспільства: право на освіту та інформацію, га користування закладами культури (театри, кіно, бібліотеки, музеї, заповідники і т.ін.). Обов'язок – берегти культурні надбання народу, володіти державною мовою.

  6. Громадянські права та обов'язки, пов'язані з правом на громадянство, вступом і виходом із громадянства. Це також право на місце проживання, пересування, в'їзд і виїзд за кордон. Обов'язок – захищати інтереси держави і суспільства. Громадянські права та обов'язки дуже тісно пов'язані з політичними, й іноді їх важко відрізнити.

  7. Соціальні права та обов'язки пов'язані з реалізацією права на соціальний захист особи, на матеріальну допомогу, на безпечні умови праці, на пенсію тощо.

  8. Екологічні права та обов'язки спрямовані на раціональне використання, користування дарами природи, землі, води, лісів тощо; це – право користуватися корисними копалинами, збирати гриби, ягоди, плоди в лісах. Обов'язки – берегти природу, фауну і флору, відшкодувати завдані природні збитки тощо.

  9. Трудові права та обов'язки виникають із реалізації права на працю і укладення трудового договору. Ці права передбачено в Кодексі законів про працю, у колективному трудовому договорі, у правилах внутрішнього трудового розпорядку і статутах про дисципліну.

  10. У Конституції також закріплено спеціальні права. До них відносять: право знати свої права і обов'язки (ст.57); право на правову допомогу, на захист (ст.59); право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст.60); право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями держави та її органів (ст.56); право на законність і прав осудність, гарантії законності в судовому процесі (ст.62). [7;372]

Закони про нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними (ст.57 Конституції). Крім того, права і свободи людини та громадянина, які закріплені в Конституції, не є вичерпними (ст.22).

Крім цих видів пав, свобод та обов'язків, також існують житлові, шлюбно-сімейні, процесуальні, моральні, природні, міжнародні права та обов'язки тощо.

Правовий статус громадян України характеризується не лише правами та свободами, а й обов'язками громадян один відносно одного, до держави, державної влади і до суспільства.

Юридичний або правовий обов'язок – це міра необхідності, добровільної або примусової поведінки чи діяльності особи здійснити правомірні дії або утриматися від дій, не порушувати заборонних норм права, які закріплені в Конституції або інших формах і видах права. Обов'язок – це й виконання певних зобов'язань, договорів, угод, обіцянок, які бере на себе особа в процесі укладання таких угод і договорів в усній чи письмовій формі. Юридичний обов'язок – це встановлена законом міра обов'язкової, суспільно необхідної поведінки, а також вид (лінія) поведінки. Це – імперативна або державно-владна форма соціального регулювання. В обов'язках виражається як особисті, так і суспільно значимі потреби та інтереси. Через обов'язок виражається і задовольняється інтерес правомочної особи в різних правовідносинах. Обов'язок також відповідає інтересам правозобов'язаної особи, а в кінцевому підсумку – цілям і завданням всієї політико-правової системи. Обов'язки надають державі громадянську стійкість, стабільність, рівнозначну економічній рівновазі. Без реалізації юридичних обов'язків у державі й суспільстві можуть виникати анархія, свавілля, хаос, беззаконня та безпорядок. Тому юридичне закріплення й виконання правових обов'язків має надзвичайно велике значення для всіх суб'єктів суспільних відносин.

Виконання й дотримання юридичних (правових) обов'язків веде до реалізації права у правовідносинах. Юридичні обов'язки здійснюються здебільшого добровільно, якщо вони усвідомлені, або за допомогою засобів адміністративного, конституційного, судового та інших видів державного і громадського примусу.

У цілому юридичних обов'язків уже багато, але конституційних обов'язків громадян відносно небагато.

1) Один із найважливіших обов'язків, закріплений у ст. 68 Конституції України, - це дотримання і виконання Конституції та законів України: "Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей". Такий обов'язок зобов'язує громадян шанувати, поважати всі закони України і всі ті цінності, які регулюють і охороняють закони.

Loading...

 
 

Цікаве