WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правовий статус депутата - Курсова робота

Правовий статус депутата - Курсова робота

Перераховані принципи складають основу діяльності народного депутата України.

Закріплення основних положень конституційно-правового статусу народного представника в Основному Законі України – це одна з найважливіших гарантій ефективного виконання своїх повноважень народним депутатом.

. Задача.

На засіданні однієї з постійних комісій Верховної Ради України заслухали народного депутата України К. про виконання ним депутатських доручень.

Зазначалось, що депутат незадовільно відноситься до виконання своїх

обов'язків: систематично не з'являється на засідання комісій, Верховної Ради тощо.

1. У чому сутність депутатського мандата?

2. Назвіть законодавчі акти, які визначають правовий статус народного депутата України.

3. У чому зміст імперативного та вільного мандатів?

4. Назвіть обов'язки народного депутата України у Верховній Раді та виборчому окрузі.

5. Проаналізуйте чинне законодавство і визначіть, які види дисциплінарних стягнень можуть бути застосовані до народного депутата України.

6. Який порядок застосування дисциплінарних стягнень до народного

депутата України?

Відповіді.

1. МАНДАТ (від лат. mandatum - доручення), документ, що засвідчує ті чи інші повноваження чи права пред'явника, наприклад депутатський Мандат. Основною функцією і змістом депутатського мандата є представництво. У Верховній Раді депутат представляє народ. Характер депутатського мандата визначається тим, що в Конституції визнано принцип парламентаризму, а також відсутні такі інститути, як накази виборців депутатам. Таким чином, мандат депутата - це вільний мандат, тобто виборці не можуть визначати позицію депутата, він жорстко не зв'язаний правовими зобов'язаннями перед своїми виборцями, хоча, згідно ст. 7 Закону "Про статус народного депутата України" депутат відповідальний перед виборцями свого округу і їм підзвітний, якщо він не виправдав довіру виборців те може бути відкликаний ними на підставах і в порядку, установлених чинним законодавством. Слід зазначити особливий характер діяльності депутатів: вони як народні представники здійснюють законодавчу владу, їхня діяльність носить політичний характер.

2. Для депутатів Верховної Ради України основним документом є насамперед Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р. В ч. 4 ст.76 Основного Закону передбачається, що повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією України і законами України.

Найбільш повно правовий статус українського парламентарія урегульований профільним законодавчим актом. Дійсно, Закон України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р. з останніми змінами і доповненнями, внесеними 15 січня 1998 р., є не тільки профільним, але й органічним законом. Він регулює відносини, що передбачаються і регулюються Конституцією України. Як вважає М.А.Баймуратов, цей висновок можна зробити на підставі систематичного аналізу положень Основного Закону, у якому не передбачена наявність конституційних законів. Профильность і органічність Закону України від 17 листопада 1992 р. випливає з того, що практично всі конституційні положення відносно правового статусу народного депутата України знаходять у ньому своє конкретне і повне роз'яснення.

У преамбулі Закону містяться положення, що визначають правовий статус і основні функції народного депутата. Відповідно до них, народні депутати України є повноважними представниками народу України у Верховній Раді і відповідальними перед ним. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси й інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої і контрольної функцій парламенту України. При виконанні своїх функцій і повноважень народні депутати України керуються Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради, а також своєю совістю.6

У законі про статус є статті, що не тільки конкретизують, але і доповнюють конституційні положення. Наприклад, ст. 3 закону, що регулює дострокове припинення повноважень народного депутата України, містить ще одна підстава – дострокове припинення повноважень народного депутата в зв'язку з обранням чи призначенням депутата на посаду, заняття якої за законом несумісне з виконанням повноважень народного депутата України.

Статті 4 і 5 детально роз'ясняють, що означає виконання повноважень депутатом на постійній основі, з якими саме посадами і видами діяльності не сумісний депутатський мандат і які наслідки заняття депутатом таких посад.

Статті 7 і 8 закону регулюють взаємини народного депутата України з виборцями, з Верховною Радою і її органами. Однак Главою II і III закону досить ретельно регламентовані права й обов'язку депутата в парламенті і її органах, у виборчому окрузі і за його межами. Ці статті включають не тільки важливі організаційно-правові форми діяльності народного представника, але й організаційно-правові основи, за допомогою яких він може реалізувати свої повноваження. Наприклад, права в парламенті України – право законодавчої ініціативи депутата, право на депутатський запит, право брати участь у перевірках дотримання законів державними органами й органами об'єднань громадян, підприємствами, установами й організаціями, право народного депутата на участь у депутатських розслідуваннях і право поєднуватися в депутатські групи (фракції) з метою легального лобіювання колективних чи партійних інтересів. Права народного депутата України в його виборчому окрузі – право на депутатське звертання, право на невідкладний прийом посадовими особами, право вимагати усунення порушення законності, право на участь у роботі місцевих рад і інші.

Loading...

 
 

Цікаве