WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правове становище товарної біржі - Курсова робота

Правове становище товарної біржі - Курсова робота

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника, в сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього наступають несприятливі економічні наслідки й /або правові наслідки (ст. 217 ГК України).

Розглядаючи відповідальність товарної біржі, як суб'єкта господарювання, необхідно враховувати загальні положення, передбачені розділом 5 ГК України, що визначає загальні принципи й підстави відповідальності учасників господарських відносин. Відповідальність товарної біржі наступає відповідно до загальних принципів відповідальності учасників господарських відносин, установлених розділом 24 ГК України. Щодо товарної біржі можуть застосовуватися наступні види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські й адміністративно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності товарної біржі є здійснення правопорушення в сфері господарювання.

Аналіз діяльності товарних бірж в Україні показує, що найбільш часто правопорушення з боку товарної біржі, як організатора торгів, проявляються під час порядку допуску осіб до біржових торгів, реєстрації біржових угод, порушення інтересів членів товарної біржі при наданні послуг низького якісного рівня. Так, наприклад, на окремих біржах має місце практика, коли до участі в біржових торгах допускаються фізичні особи громадяни, що не мають статусу члена товарної біржі. Як свідчить судова практика, має місце також факти, коли товарні біржі різних регіонів України в порушенні законодавства здійснюють комерційне посередництво між продавцями й покупцями, реєструють фіктивні контракти. Крім цього ряд товарних бірж здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією без відповідного висновку про відповідність з боку Міністерства аграрної політики України. Якщо в першому випадку правопорушення тягне застосування такі санкції як відшкодування збитків потерпілій стороні, то в другому — потрібно вести мову про визнання діяльності товарної біржі, що суперечить законодавству.

Товарна біржа, як суб'єкт господарювання, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань або порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що прийнято всі залежні від неї міри для недопущення господарського правопорушення. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є доказ настання обставин непереборної сили (форс-мажор). Ці обставини не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний і невідворотний характер.

Відповідальність товарних бірж передбачена й у законодавстві інших країн. Так, у Російській Федерації Комісія з товарних бірж вправі застосувати до біржі санкцію у вигляді штрафу у випадках:

— проведення торгів без ліцензії або у випадку анулювання або призупинення;

— порушення порядку інформування членів біржі й учасників біржової торгівлі про майбутні й попередні торги;

— порушення встановленого біржею порядку контролю за механізмом ціноутворення;

— непредставлення Комісії в тижневий термін інформації або документації, необхідної від біржі відповідно до законодавства;

— порушення положень установчих документів про максимальну кількість її членів;

— використання юридичними особами в їхньому найменуванні або рекламі слів "біржа" або "товарна біржа".

Крім цього, законодавчі акти інших країн передбачають можливість застосування до товарної біржі таких санкцій як призупинення дії ліцензії або її анулювання. Так, наприклад, рішення про анулювання або призупинення дії ліцензії товарної біржі в Російській Федерації приймається Комісією з товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з антимонопольної політики й підтримки нових економічних структур. Дане рішення приймається на підставі:

— матеріалів здійснених фінансовими органами перевірок, які встановили факти порушень у діяльності біржі;

— офіційних повідомлень територіальних управлінь Державного комітету Російської Федерації з антимонопольної політики й підтримки нових економічних структур, а також державних комісарів на товарних біржах про факти порушень Закону РФ "Про товарні біржі й біржову торгівлю" й інших законодавчих актів РФ.

За матеріалами перевірок й офіційних повідомлень Комісія направляє товарній біржі офіційний припис про усунення відзначених порушень. Товарна біржа після одержання припису зобов'язана протягом 3-х денного строку інформувати Комісію про його одержання, а в місячний строк — про усунення визначених у ньому порушень.

При невиконанні в місячний строк товарною біржею офіційних приписів Комісія направляє матеріали в арбітражний суд. Така практика може бути покладена в основу вдосконалення законодавства України.

Таким чином, залежно від змісту застосовуваних до товарної біржі, як правопорушника, санкцій і тих несприятливих наслідків, які вона перетерпить, в результаті їхнього застосування, можна говорити про такі форми господарсько-правової відповідальності як: відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, обмеження правоздатності, застосування оцінних санкцій.

Висновок.

Правова основа торгово-біржової діяльності, як виду господарської діяльності, включає такі джерела господарського права як нормативно-правовий акт, правовий звичай і нормативний договір.

Нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт являє собою офіційно прийнятий компетентними органами правотворчий документ, за допомогою якого, по-перше, у систему господарського права (законодавства) уводяться господарсько-правові норми, по-друге, який містить саме ці норми. Згідно ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, дійсним Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України й Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Торгово-біржова діяльність являє собою складний комплексний предмет правового регулювання, що регулюється як загальними, так і спеціальними нормами різних нормативно-правових актів.

Поряд із законами, значну роль у регулюванні торгово-біржової діяльності грають підзаконні нормативно-правові акти: Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України й ін.

Важлива роль належить постановам і розпорядженням уряду.

Крім цього є й ряд відомчих нормативно-правових актів, прийнятих різними міністерствами й комітетами.

Істотна роль у регулюванні біржової-торгово-біржової діяльності приділяється таким локальним нормативним актам, як Правила біржової торгівлі й Устав біржі, які затверджуються конкретною товарною біржею.

Правовий звичай. Правовий звичай, як джерело права, являє собою історично сформоване правило поведінки, що одержало офіційне визнання й забезпеченість державним примусом. Згідно ЦК України звичай визначається, як правило поведінки, що не встановлено актами цивільного законодавства, однак є устояним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Різновидом правового звичаю є звичай ділової практики, що займає особливе місце в регулюванні біржової діяльності. У сфері діяльності товарних бірж звичаї ділового обороту мають досить широке поширення, засновані на історичних традиціях. До основних ознак, що характеризують звичай ділової практики як регулятор торгово-біржової діяльності варто віднести: тривалість існування, постійність дотримання, визначеність, не протиріччя законодавству.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що правова основа здійснення торгово-біржової діяльності представлена сукупністю різних нормативно-правових й інших актів, що мають як загальний, так і спеціальний характер, їхня безліч, а також наявність однорідних суспільних відносин, що складаються в процесі організації й здійснення торгово-біржової діяльності дозволяє затверджувати, що сформувалося законодавство про торгово-біржову діяльність як правовий інститут господарського законодавства.

Список використаної літератури:

  1. Цивільний кодекс України прийнятий на сесії ВР України 16 січня 2003 року, який набрав чинності 1 січня 2004 року.

  2. Господарський кодекс України прийнятий на сесії ВР України 16 січня 2003 року, який набрав чинності 1 січня 2004 року.

  3. ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 01.07.2004 року.

  4. ЗУ "Про захист економічної конкуренції" від 28.02.2002 року.

  5. Закон України "Про товарну біржу" від 26 січня 1993 року.

  6. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій: Навч.посіб.для юрид.ф-тів вузів. – К.: Вентурі, 1996р.

  7. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України Правові основи підприємництва. – К.: Юрінформ, 1994р.

Loading...

 
 

Цікаве