WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правове становище товарної біржі - Курсова робота

Правове становище товарної біржі - Курсова робота

Тема:Правове становище товарної біржі.

Вступ.

  1. Поняття та види товарних бірж.

  2. Організаційно-правова форма товарної біржі.

  3. Порядок створення й реєстрації товарної біржі.

  4. Функції. Права й обов'язки товарної біржі.

  5. Господарсько-правова відповідальність товарної біржі.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

У сучасній економіці особливе місце належить діяльності товарних бірж, що впливає на розвиток національного й регіонального товарно-фінансового обороту. При цьому конкурентна основа функціонування товарних бірж об'єктивно передбачає прояв певних закономірностей, пов'язаних як зі змістом цієї діяльності,, так і з формами її організації.

Метою здійснення торгово-біржової діяльності є організація й регулювання торгівлі, шляхом надання послуг суб'єктам господарювання в здійсненні ними торгівельних операцій, спеціально створеною господарською організацією — товарною біржею.

Саме така постановка мети в зазначених нормативно-правових актах, є підставою для того, щоб розглядати торгово-біржову діяльність як певний вид господарської діяльності, призначений для досягнення конкретного соціально значимого результату в сфері матеріального виробництва.

Такий результат виражається в створенні товарною біржею певних умов для організованої торгівлі, які дозволяють задовольнити економічні інтереси суб'єктів господарювання, які беруть участь у біржовій торгівлі. Насамперед діяльність товарної біржі дає можливість отримувати високі прибутки учасникам біржової торгівлі при скороченні власних витрат під час купівлі або продажу продукції на біржових торгах. Торгово-біржова діяльність дозволяє домогтися зниження цінового ризику за рахунок страхування від несприятливих змін кон'юнктури ринку. Крім цього, результатом діяльності товарних бірж виступає й прискорення обороту капіталів на біржовому ринку, і проведення біржею офіційного котирування цін.

1. Поняття й види товарних бірж

Поняття "біржа" досить давно є предметом дослідження філологів, економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у латинському слові "bursa", (нім. "borse) — шкіряний гаманець. Подібність однокореневих слів простежується у французькій й італійській мовах. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі види біржових угод.

У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова, або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі збори; місце збори купців.

О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду виду ринку, називаного "біржею", на жаль ще не досить установлені наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. При цьому автор підкреслює, що "біржа — це організація, що має за мету не тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно й під загальним контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління. Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Утворення цін, це велика функція торгівлі, служить центральним завданням біржі. З вищевикладеного видно, що біржа є організований ринок для замінних цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. У цих пунктах: ринок для замінних цінностей, організація й офіційне котирування цін — полягає вся сутність біржі".

Відомий юрист Г. Ф. Шершеневич указував, що зі словом "біржа" поєднуються три різних подання. Під цим ім'ям розуміються: 1) сукупність торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних зносин - таке визначення "багатолюдна біржа"; 2) саме місце зборів, наприклад, у вислові "московська біржа на Ільїнці"; 3) сукупність угод, укладених у цьому місці, наприклад у виразі "вчорашня біржа пройшла тихо"/

Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових відносин. Так, В. С Щербина вказує, що терміном "біржа" визначаються: сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце їхніх зборів; сукупність угод, які укладаються в цьому місці. Є.Н. Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить висновок, що біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в призначений час. В.В. Хахулін визначає біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.).

Розкриваючи зміст поняття "біржа", варто враховувати, що та або інша позиція дослідників багато в чому ґрунтується на певних історичних традиціях, що склалася в праві. Так, у російському законодавстві XIX століття (Торгівельний Устав 1857 p.), було закріплено наступне поняття: біржа — це місце зустрічі, засноване за необхідності по торгівельних звичаях, для одержання інформації про ціни на товари, про прибуття й від'їзд суден, а також для встановлення вексельного курсу, прейскурантів й аксекурацій. Устави бірж того часу трохи розширюють це визначення, додаючи, наприклад, вказівка на те, що біржа — це також місце одержання необхідних для торгівлі й промисловості відомостей, і що вона має на меті впорядкування місцевої торгівлі й ін.

Тому можна констатувати, що законодавство того часу поєднує два поняття, коли визначає, що суть біржі соборні місця або збори належних до торгівельного класу осіб, для взаємних по торгівлі зносин й угод.

У цей час товарна біржа розглядається як самостійний суб'єкт господарювання, що виконує певні функції в економіці. Так в офіційній доповіді 1993 року (A Survey of Commodity Risk Management Instuments. Report by the UNCTAD secretariat. UNCTAD. 15 March 1993, p.6) експерти ЮНКТАД сформулювали наступне визначення, що "сучасна товарна біржа — це фінансовий ринок, на якому різні групи його учасників (хеджери й спекулянти) торгують контрактами, прив'язними до цін на сировину або на так називані "нетоварні цінності", з метою зняття із себе цінового ризику й передачі його іншим учасни кам ринку, або, навпаки, з метою прийняття цього ризику на себе в розрахунку дістати прибуток". Така точка зору багато в чому відображає економічну природу товарної біржі, що вимагає відповідного законодавчого закріплення. Тому варто звернути увагу на положення ГК України й Закону.

Так, ст. 279 ГК України визначає товарну біржу як особливий суб'єкт господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаних з ним торгівельних операцій. Товарна біржа як господарська організація є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інший рахунки в банках, печатка зі своїм найменуванням.

У свою чергу, законодавство багатьох країн СНД містить трохи інше визначення товарної біржі. Так, ст. 2 Закону Російської Федерації "Про біржу й біржову торгівлю" передбачає, що під товарною біржею розуміється організація із правами юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом організації й регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь певному місці й у певний час за встановленими нею правилами. Закон Республіки Молдова визначає товарну біржу як підприємство з організації біржової торгівлі за стандартами або зразкам товарів, проведеної в заздалегідь певному місці (біржовому залі) і в певний час за встановленим на біржі правилам (ст. 2).

Запропоновані визначення мають як схожі риси, так і деякі відмінності. Тому, з огляду на різні підходи сформовані в законодавстві й науковій літературі досить важливе значення має висновок який робить B.C. Щербина: біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. Основна її ціль — сприяння зібранню в одному місці (на біржі) попиту та пропозиції на певні товари, обслуговування їхнього обороту.

Види товарних бірж.

Розподіл товарних бірж на певні види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу, рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін.

Залежно від характеру асортиментів товарів товарні біржі діляться на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів). Так, наприклад, у Донецькій області за станом на 1 жовтня 2004 р. торгово-біржову діяльність здійснювали 31 біржа, у т.ч. 22 товарні, 6 універсальних, 1 спеціалізована, 1 фондова, 1 нерухомості.

Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж. Е.Н. Сохацька підкреслює, що сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах самоврядування. У діяльність приватноправових бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити, про виникнення змішаного типу організації біржової торгівлі. В Україні товарні біржі належать до приватноправових тому що ступінь державного регулювання торгово-біржової діяльності вкрай незначний й самі біржі носять закритий характер.

Loading...

 
 

Цікаве