WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Система права і система законодавства - Курсова робота

Система права і система законодавства - Курсова робота

проектуються на сучасні та існують паралельно з ними. Такий процес відбувається і в Україні. Формування національної системи права відбувається з врахуванням як позитивних теоретичних розробок системи радянського права, так і з врахуванням традиції римського права та романо-германської правовой системи, що нехтувалися за радянських часів.
Втім формування новоїсистеми права є процесом, і як засвідчує досвід, волюнтаристський підхід у вирішенні цього питання призводить до результатів протилежних очікуваним. Надмірна диференціація системи права та ігнорування об активних процесів інтеграцій її складових елементів , а так само і галузей права, стали причиною недосконалості і незбалансованості як окремих галузей права, так і всієї системи права в цілому, що особливо яскраво виявляється в системі законодавства України. На сьогодні нормативно правова база України нараховує понад 30 тис. Нормативно правових актів . З них в 1295 - закони, 26 - кодекси , 58 - декрети кабінету міністрів України , що мають силу закону, 33 - укази президента України, прийняті відповідно до п .4 розділу 15 "Перехідні положення" Конституцій України, що набули чинності та діють як закони. Збереглася тинденція , властива радянському законодавству, коли законодавчі акти співвідносяться с підзаконними в пропорцій 4,6 до 95,4 . До того ж продовжують діяти 75 законів Української РСР1,Потребують прийняття нові кодекси України. Не реалізованою залишається Постанова Верховної Ради України" Про підготовку для видання Зводу законів України "від 5 березня 1998р. Складна ситуація залишається і в галузі конституційного законодавства. Безперечно , прийняття конституцій України стало значним поступом у розвитку системи конституційного законодавства. До того ж конституційне законодавство є найбільш розвинутою галузь національного законодавства --- в Україні діє 650 законів , що регулюють конституційно правові відносини тоді як бюджетно-фінансові відносини врегульовані 230 законами , сімейні відносини - 5 законами. Але чи є наведені показники ознакою досконалості, стабільності та системності конституційного законодавства ?
Після прийняття конституцій СРСР 1936р. , в зв язку з потребою кодифікацій постало завдання наукового обгрунтування системи радянського права. Це завдання покладалося на провідні науково - дослідні установи-Інститути права АНСРСР,. Всесоюзний інститут юридичних наук та юридичні кафедри вищих закладів освіти .На перші Всесоюзні нараді працівників науки радянського права в1938р. А .Вишенський поставив питання про побудову якісно нової системи радянсько соціалістичного права на основі принципів радянської конституцій та обґрунтування правовой природи галузей радянського права2 .Пізніше А.Вишенський визначив систематику, а вірніше - номенклатуру галузей радянського права, чільне місце серед яких відводилося
Державному праву1. В силу того , що основним джерелом державного права була Конституція СРСР 1936рє, на державне право покладалося не тільки регулювання певного виду суспільних відносин , а й ідеологічна функція забезпечення. Класового характеру всього радянського права І.Травкін визначав державне право як "сукупність юридичних правил ( норм ), виражаючи і закріпляючих суспільний і державний устрій СРСР, форми, функцій і принципи діяльності радянської держави , що виходять із суверенних прав трудящіхся , основні права і обов язки громадян СРСР"2 . При цьому сфера конституційно - правового регулювання, на думку вченого , визначалася не предметом і методом регулювання , а віднесенням того чи іншого питання до Конституцій СРСР чи до інших джерел державного права. Такі теоретичні погляди об активно знайшли своє відображення у визначенні місця державного права в системі радянського права . Державне право розумілося у вузькому розумінні як галузь права , що регулює відносини державного володарювання, а в широкому розумінні-як загальна частина адміністративного , судового , кримінального ,фінансового, військового та службового права3 . Але така "тотальність" державного права несподівано породило нову проблему - проблему розмежування галузей радянського права .Дискусій 1938-1940рр. Звелися до пошуку критерію розмежування галузей права. Предмет і метод правового регулювання як критерій диференціації системи права стали наріжним каменем зазначених дискусії є в решті обидва критерій були визначенні важливими та взаємнообумовленими, що автоматично скасувало точку зору І .Трайніна що до державного права в широкому значені. Втім ця ідея не була відкинута раз і назавжди. Деякі науковці повторювали тезу про конституційне право як "загальну частину всіх інших галузей права ", що є верхівкою піраміди системи права4. В подальшому вчені визнавали "особливе місце державного права"5 ,"провідне місці державного права"6 його фундоментальність. Але названі ознаки не можуть не можуть бути кваліфікуючими, оскільки рівною мірою є і ознаками будь якого іншого профілюючої (фундаментальної) галузі права - цивільного , адміністративного, кримінального права.
Тривалий період структура права розглядалася як жорстока централізована , ієрархічна модель ,побудована за принципом поглинання простих елементів більш складними. Визначалася читка і безальтернативна вертикаль; галузь права - інститут права - норма права. Правознавство , всі його галузеві підрозділи покликані більш ґрунтовано впливати на становлення сучасної правовой системи України , розвиток законодавства , підвищення ефективності діяльності судових і правоохоронних органів , зміцнення законності та правопорядку . Результатом таких досліджень має стати всебічне обґрунтування особливостей національной правовой системи , концептуальне бачення її основних параметрів , структури, складових елементів , формування української правовой науки у повному розумінні цього слова .
Правознавство, всі його галузеві підрозділи покликані більш ґрунтовно впливати на становлення сучасної правової системи України, розвиток законодавства, підвищення ефективності діяльності судових і правоохоронних органів, зміцнення законності та правопорядку. Результатом таких досліджень має стати всебічне обґрунтування особливостей національної правової системи, концептуальне бачення її основних параметрів, структури, складових елементів, формування української правової науки в новому розумінні цього слова.
Визначення структури та механізмів функціонування національної правової системи має спонукати науковців приділити значну увагу питанню системи нормативно-правових актів, їх співвідношення, визначенню
Loading...

 
 

Цікаве