WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правове регулювання спільної власності в цивільному праві - Курсова робота

Правове регулювання спільної власності в цивільному праві - Курсова робота

Сімейне законодавство не дає спеціального переліку майна, яке може бути спільною сімейною власністю подружжя. У цьому, на перший погляд, начебто немає потреби, оскільки подружжя як і всі інші громадяни є суб'єктами цивільних правовідносин, а відтак вони мають право мати у спільній власності все те майно, яке взагалі може становити об'єкти права власності окремих громадян. Щоб усунути можливі сумніви щодо об'єктного складу спільної сумісної власності подружжя, Пленум Верховного Суду України у Постанові "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 12 червня 1998 р. роз'яснив, що такою власністю є майно, нажите подружжям під час шлюбу і яке може бути об'єктом права приватної власності, а також належні подружжю грошові суми та майно за зобов'язальними правовідносинами.1

Спільною сумісною власністю подружжя можуть бути акції, облігації, інші цінні папери, придбані за спільні кошти, їх влади у статутних фондах господарських товариств, дивіденди та інші доходи, одержувані від такого майна, а також виграші від придбаних на спільні кошти лотерейних квитків. Режим спільності має поширюватися і на авторську винагороду, авторський гонорар, право одержання яких виникло під час шлюбу.

У разі випадків певне майно підлягає спеціальному оформленню або реєстрації (вклади, нерухомість, автомобілі тощо), що здійснюється на імя одного з подружжя. Незважаючи на це, обсяг прав на таке майно у другого з них не зменшується.

Серед майна подружжя виділяють речі професійних занять подружжя (музичні інструменти, лікарське обладнання, комп'ютер...) Вони також є сумісною власністю подружжя, але при поділі майна суд може взяти цю обставину до уваги, залишивши їх тому, хто використовує їх у своїй діяльності, а другому присудити відповідну грошову компенсацію, що чітко зазначено в ст..26 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Ст.25 Кодексу про шлюб та сім'ю України передбачає, що якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилось у своїй цінності внаслідок трудових чи грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя. Але недостатньо одного лише факту проведення трудових чи грошових затрат на майно придбане до шлюбу, необхідно встановити, що цінність такого майна істотно збільшилась.1

У законодавстві визначено поняття роздільного майна, тобто такого, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також отримане під час шлюбу в спадок чи дар.

До роздільного майна подружжя належать також речі індивідуального користування незалежно від того. Що вони могли бути придбані у період шлюбу на спільні кошти, за винятком коштовностей і предметів розкоші. Такі речі належать тому, хто їх використовує.

Сімейним кодексом передбачене право подружжя укладати між собою дозволені законом угоди (ст.27). Проте угоди, які спрямовані на обмеження прав жінки, чоловіка, дітей, є недійсні і необов'язкові ні для подружжя, ні третіх осіб. Так, незаконною буде угода про звільнення чоловіка від сплати аліментів на дитину за умови його відмови від частки в майні. Укладені між подружжям угоди мають відповідати усім передбаченим законом вимогам.

Ст.271 , якою було доповнено Кодекс про шлюб та сім'ю, передбачає право подружжя на укладення шлюбного контракту. Особи, які беруть шлюб, можуть укладати угоду щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний контракт), в якій передбачити майнові права і обов'язки подружжя.

Припинення спільної власності подружжя здійснюється, зокрема, шляхом її поділу між співвласниками. Поділ скасовує режим спільності на набуте подружжям майно і, як правило, є наслідок припинення шлюбу. Поділ спільного майна можливий і під час шлюбу (за ініціативою подружжя або в примусовому порядку у зв'язку із звернення стягнення на майно дружини – боржника).

Поділ майна подружжя здійснюється за правилами про поділ майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, як зазначалось раніше в тексті цього розділу, але слід зауважити, що враховуються також інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Отже, незважаючи на те, що право спільної власності не передбачається Основним Законом України – Конституцією України, але його велика поширеність в побуті надає йому неабиякої важливості.

Право спільної власності посідає одне з найголовніших місць серед інших.

Правове врегулювання здійснюється Законом України "Про власність", Кодексом про шлюб та сім'ю України, Цивільним кодексом України та рядом постанов Пленуму Верховного Суду України, які регулюють різні питання пов'язані з правом спільної часткової і спільної сумісної власності.

Існування інституту права спільної власності має велике значення. З його допомогою для громадян створюються кращі умови для задоволення матеріальних і соціально-культурних потреб, раціонального використання сімейного бюджету, зміцнення сімейно-трудових зв'язків і товариських взаємин, а також отримання трудових доходів.

Право спільної власності відкриває кращі перспективи і для юридичних осіб, сприяючи підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності, заощадженню коштів і ресурсів.

Список використаної літератури та законодавства

Законодавство:

  1. Конституція України. – К.: Україна, 1996.

  2. Цивільний Кодекс України: на 1.06.2002 року. – К.: Велес, 2002. – 88с.

  3. Цивільний Кодекс України: на 16.01 2003 року(новий). – К.: Юрінком, 2003. – 489с.

  4. Кодекс про шлюб та сім'ю України: Офіц. Видання. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2001. – 336с.

  5. Закон України "Про власність"// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – с.249.

  6. Закон України "Про господарські товариства"// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №49. – с.682.

  7. Закон України "Про селянське і фермерське господарство"// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №14. – с.186.

  8. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №36. – с.524.

  9. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок"// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. – с.284.

  10. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 12 червня 1998 року// Постанова Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. – К., 1999. – с.223.

  11. Постанова Вінницького Обласного суду від 30 серпня 1991 року// Практика судів України в цивільних справах. – К., 1995. - №3. – с.88.

Література:

  1. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. – К. – 1996. – 234с.

  2. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М. – 1991. – 256с.

  3. Цивільне право України: Підручник: у двох книгах/ Д.В.Боброва, О.В.Дзера, А.С.Довгерт та ін.; за ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864с.

  4. Берлач А. Організаційно-правові та соціальні проблеми формування і діяльності селянських і фермерських господарств// Право України. – 1998. - №8. – с.40-42.

  5. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних і цивільних справах станом на 1.02.1995 року// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком, 1995. - №1. – 472с.

  6. Фурса С., Фурса Є. Щодо охорони прав спільної власності в нотаріальному процесі// Право України. – 1999. - №3. – с.80-84.

1 Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. - М., 1991.-с.7

1 Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах/ За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової .- К.: Юрінком Інтер, 1999.- с.478.

2 Цивільне право України: підручник для ст. Юр. Вузів.-К.: Вентурі, 1997.-с.347

1 Цивільний Кодекс України :на 1.06.02.-К.: Велес, 2003.- 88с.

2 Цивільне право України : Підручник/ За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової.- К.- с.479.

1 Закон України "Про власність" //ВВР.- 1991.- №20.- с.249.

1 Цивільне право України: у 2-х кн./ За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – с.483

1 Судова практика в цивільних і кримінальних справах.- К., 1989.- с.21.

1 Постанови Пленуму Верховного Суду України.- К.: Юрінком, 1995. – с.284.

1 Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. – К., 1999. – с. 223 – 224.

1 Постанова Президії Вінницького обласного суду від 30 серпня 1991року// Практика удів України в цивільних справах.- К., 1995.- №3.- с.88

Loading...

 
 

Цікаве