WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правове регулювання іноземних інвестицій - Курсова робота

Правове регулювання іноземних інвестицій - Курсова робота

Питання форс-мажорних обставин (випадок, непереборна сила) регулюються Цивільним та Господарським кодексом України.

Україна за допомогою укладених міжнародних договорів встановлює додаткові гарантії для іноземних інвесторів. Такі гарантії, наприклад, встановлюються на підставі ст. 4 "Компенсація за втрати" Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про заохочення і взаємний захист інвестицій, що ратифікована Законом від 18.01.1996 р. № 5/96-ВР: "Інвесторам кожної Договірної Сторони, які вклали свої інвестиції на території іншої Договірної Сторони і зазнають збитків внаслідок війни або іншого військового конфлікту, революції, введення надзвичайного стану, повстання, перевороту, заворушення на території цієї Договірної Сторони або інших подібних дій, повинні бути надані цій Договірній Стороні умови для відшкодування збитків причому ці умови повинні бути не менш сприятливі ніж ті, які надає ця Договірна Сторона інвесторам будь-якої третьої країни".

Кожен із Учасників Договору згідно розділу "Відповідальність Учасників, вирішення та урегулювання спорів у судовому порядку" повинен нести матеріальну відповідальністьза невиконання або неналежне виконання умов Договору про спільну інвестиційну діяльність. Учасник Договору, що їх порушив, зобов'язаний відшкодувати іншим Учасникам збитки, які виникли з його вини, включаючи втрачений зиск.

Відповідно до п.1.11 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у Договорі повинен зазначатися термін, протягом якого Учасники Договору ведуть переговори із усунення суперечностей.

У випадку, якщо Учасники Договору не досягли згоди щодо суперечностей, які виникли між ними, шляхом переговорів, вони можуть передаватися на розгляд до таких органів:

  • Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України;

  • Державний арбітражний суд країни одного з Учасників Договору;

  • Арбітражний третейський суд (ad hoc), створений Учасниками Договору для розгляду конкретної суперечки.

Окремим механізмом вирішення суперечок між Учасниками інвестиційного договору є розгляд спору Міжнародним центром із врегулювання інвестиційних спорів, що є спеціалізованим арбітражем окремої галузі міжнародного співробітництва. Зазначений механізм може бути застосований, коли одним із учасників інвестиційного договору виступає держава або будь-який уповноважений орган, а з іншої сторони – фізичні або юридичні особи (інвестори), що не є особами держави, яка виступає стороною у суперечці. Центр створений у відповідності із рішеннями Вашингтонської конвенції "Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами" від 18 травня 1965 року.[2]

Припинення діяльності, зміна та розірвання договору визначаються в окремому розділі. Припинення Договору про спільну інвестиційну діяльність згідно із ст. 1141 Цивільного кодексу України здійснюється у випадках визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, оголошення учасника банкрутом, смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - учасника інвестиційного договору, спливу строку дії інвестиційного договору, виділу частки учасника на вимогу його кредитора, досягнення Учасниками інвестиційного договору спільної господарчої мети, відмови учасника від подальшої участі у інвестиційному договорі, тощо.

Треба зазначити, що спільна діяльність, як і чинність Договору про спільну інвестиційну діяльність, може бути припинена у разі створення окремого господарюючого суб'єкта (з позиції інвестиційного законодавства: підприємства з іноземними інвестиціями, іноземного підприємства – статті 116, 117 Господарського кодексу України ). У такому випадку частки Учасників Договору у спільному майні будуть передані на баланс новоствореного підприємства як внески Учасників до статутного фонду.

Поширення державних гарантій та окремого правового статусу на іноземні інвестиції при цій процедурі змінам не піддається.

Особливістю є те, що згідно із ст. 116 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" „підприємство з іноземними інвестиціями – це господарська структура будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді якого становить не менше 10 відсотків".

За домовленістю Учасників у Договорі про спільну інвестиційну діяльність передбачається розділ "Додаткові умови", який може регулювати такі специфічні умови, як:

1. Страхування або гарантування інвестицій відповідно до:

  • ст. 13 "Страхування майна і ризиків" Конвенції країн СНД "Про захист прав інвестора" від 28.03.1997р. ("Страхування майна і ризиків підприємств з інвестиціями Сторін здійснюється згідно до законодавства країни – реципієнта");

  • гарантій, наданих Багатостороннім агентством по гарантіям інвестицій згідно Сеульської конвенції 1985 року, за якою відповідно до ст. 13 та відповідних умов будь-яка фізична або юридична особа може мати право на отримання гарантій Агентства. Гарантування інвестицій здійснюється згідно укладеному договору страхування (ст. 16 Конвенції).

Договори страхування містять умови виплати компенсації шкоди. Основною умовою виплати компенсації є :

  1. Свідчення звернення інвеститора за захистом до адміністративних або судових органів, країни що приймає;

  2. Залучення субвиконавців Договору;

  3. Передачі необхідної документації на майновий внесок (споруди, обладнання).

Специфічними Додатками до інвестиційного договору можуть бути:

  • висновок незалежного оцінювача про вартість майнового внеску Учасника Договору;

  • перелік актів робіт, виконаних Підрядником (наприклад: реконструкція, ремонт, обладнання), - інвестиційного внеску у спільну діяльність;

  • склад поточних витрат на забезпечення експлуатації об'єкта спільної інвестиційної діяльності та інші документи, що підтверджують обсяги майбутніх внесків.

Додатки повинні бути підписані в порядку підписання Договору.

У розділі "Місцезнаходження (місце проживання), поштові і платіжні реквізити та підписи сторін" вказується місцезнаходження із зазначенням країни – місця реєстрації підприємства, місце проживання Учасника – фізичної особи, повні поштові та платіжні реквізити (номер поточного рахунку, назва банку) контрагентів Договору.

Також треба зазначити посаду та прізвище осіб, що підписують Договір.

Підписи Учасників можуть бути завірені їх печатками. Печатки для іноземних інвесторів – підприємств не є обов'язковими, але їх наявність зміцнить юридичну надійність інвестиційного договору.

Інвестиційний договір, як і самі інвестиції, повинен бути зареєстрований в установленому законом порядку. Цей порядок визначається Положенням про державну реєстрацію іноземних інвестицій, затвердженим постановою КМУ від 07.08.1996 р. №928 та Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність участі іноземного інвестора, затвердженим постановою КМУ від 30.01.97 р. №112.

Спеціальні вимоги встановлені законодавством, щодо порядку укладення, змісту і форми концесійних договорів.

Ці договори укладаються Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим на це державним органом, щодо об'єктів права державної власності, та органів місцевого самоврядування, щодо об'єктів права комунальної власності, з іноземними інвесторами, і передбачає надання останнім прав на розробку, та освоєння відновлювальних та не відновлювальних природних ресурсів, проведення господарської діяльності пов'язаної з використанням об'єктів державної власності та комунальної власності, не переданих підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління.

Концесійному договору притаманні такі особливі ознаки:

  1. Однією з сторін такого договору, виступає держава в особі уповноважених органів, чи органів місцевого самоврядування.

  2. Визначеність строку дії такого договору, в залежності від характеру та умов концесії, однак законодавством обмежується мінімальний та максимальний строк дії договору.

  3. Конкурсні засади укладення договору.

  4. Спеціальна реєстрація укладених договорів.

Законодавство визначає такі категорії концесійних договорів:

  • концесійні договори за якими іноземному інвестору передання прав на використання природних ресурсів.

  • Передання прав за якими іноземні інвестиції об'єктів, що передані у державну та комунальну власність, і не передаються підприємствам, установам та організаціям у повне господарське відання, чи оперативне управління.

Loading...

 
 

Цікаве