WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право промислової власності - Курсова робота

Право промислової власності - Курсова робота

Згідно з п.п.10-14 зазначеного Положення патентний повірений має право згідно із законодавством, у межах доручення особи, яку він представляє, виконувати всі пов'язані з цим дії у відносинах з Держпатентом та установами, що належать до сфери його управління, а також судовими органами, кредитними установами, іншими фізичними та юридичними особами, зокрема: підписувати заяви, клопотання, описи, формули винаходів тощо; подавати та одержувати матеріали, що стосуються охоронних документів; виконувати платіжні операції; вносити зміни до опису винаходів і креслень; відкликати заявки на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності; подавати доповнення, заперечення, скарги; вживати заходів для підтримання чинності охоронних документів; проводити науково-дослідні роботи, частиною яких є патентні дослідження; представляти інтереси власників прав на об'єкти інтелектуальної власності в державних і судових органах тощо.

Патентний повірений має право за погодженням з особою, яку він представляє, передавати свої повноваження іншому патентному повіреному, якщо інше не передбачено дорученням. Про це він повинен сповістити Держпатент. Він також має право займатися своєю діяльністю індивідуально або разом з іншими патентними повіреними, створювати патентні агентства, фірми, бюро, контори тощо з правами юридичної особи, а також працювати за наймом.

Патентний повірений зобов'язаний зберігати в таємниці відомості, одержані ним під час здійснення своїх професійних обов'язків, зокрема суть порушених особою, яку він представляє, питань, зміст консультацій, порад, роз'яснень тощо, сумлінно виконувати свої обов'язки і додержуватися вимог законодавства, захищати інтереси особи, яку він представляє.

Патентний повірений зобов'язаний відмовитися від надання своїх послуг або припинити їх надання, якщо вони можуть бути використані у справі, в якій він вже представляв або консультував іншу особу з протилежними інтересами і конфлікт не був вирішений.

Висновки

Захист прав промислової власності в Україні не відповідає сучасним вимогам. Він не забезпечує надійного і ефективного захисту прав патентовласників. З одного боку, патентні закони України досить чітко визначають дії, які не визнаються порушенням патентних прав, а, з другого, не містять зазначення про дії, що визнаються таким порушенням.

Патентні закони України містять перелік спорів щодо порушення прав на об'єкти промислової власності, що розглядаються в судовому порядку. Цей перелік, як правило, закінчується нормою, за якою такому розгляду підлягають будь-які спори, що випливають із застосування патентних законів. Тому доцільність існування зазначеного переліку викликає певний сумнів. Адже всі майнові спори розглядаються в судовому порядку.

Проте істотним недоліком чинного законодавства України про промислову власність є відсутність у ньому конкретних санкцій за ті чи інші порушення. Як правило, патентні закони містять норми про відповідальність, які мають надто загальний характер. Так, Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" містить лише декілька норм загального цивільно-правового характеру: про припинення правопорушення, про стягнення заподіяних останнім збитків, відшкодування моральної шкоди, а також вжиття інших, передбачених законодавчими актами, заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.

Передусім, постає питання: що це за заходи, пов'язані із захистом прав власника патенту, передбачені законодавством. Всі санкції, які стосуються захисту патентних прав, мають бути у законі про той чи інший об'єкт промислової власності. Зазначені санкції не можуть бути в інших законодавчих актах. Взагалі ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" має декларативний характер. Вона не передбачає конкретної цивільно-правової відповідальності за те чи інше порушення патентних прав. Посилання на ст. 28 цього Закону також не вичерпує всіх можливих порушень названих прав, оскільки у ній йдеться лише про майнові права. Але ж власник патенту має й особисті немайнові права, встановлені пп. 4 і 5 ст. 8 даного Закону. Про відповідальність за їх порушення у Законі не згадується. Є тільки норма про те, що спори з приводу авторства розглядаються в судовому порядку. Які дії визнаються порушенням права авторства на винахід чи корисну модель, протягом якого строку надається захист праву авторства та інші питання, у Законі не знайшли належного закріплення.

Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" містить такі ж формулювання зазначених норм. Є лише одна відмінність — цей Закон не має норми про відшкодування моральної шкоди. Очевидно, автори промислових зразків, на думку законодавців, не зазнають моральної шкоди.

На підставі наведеного короткого огляду патентних законів України про промислову власність можна зробити певні висновки. Розмаїття норм про захист прав на об'єкти вказаної власності свідчить, що єдиної системи захисту прав на такі об'єкти немає. Немає й системи для захисту прав на об'єкти

інтелектуальної власності в цілому. Отже, необхідно розробити єдину систему захисту права інтелектуальної власності. В цьому плані всі об'єкти останньої як об'єкти захисту є однаковими. Звичайно, окремі з них мають особливості, які й можуть бути враховані при розробленні єдиної системи захисту інтелектуальної власності. Існуюча система захисту промислової власності не відповідає сучасним вимогам.

Отже, з огляду на викладене, з метою подальшого вдосконалення існуючого законодавства, що забезпечує регулювання права інтелектуальної власності, було б доцільно:

Розробити і прийняти єдину систему захисту права інтелектуальної власності - підготувати Основи законодавства України про інтелектуальну власність, де б чітко вказувалось, які дії визнаються порушенням патентних прав і якого виду відповідальність за них настає.

Встановити конкретні санкції за ті чи інші порушення та привести їх у відповідність з нормами Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У цій єдиній системі захисту права інтелектуальної власності повинен бути детально визначений механізм компенсації моральної шкоди, а також відшкодування упущеної вигоди. Порядок стягнення матеріальної шкоди може бути таким як, наприклад, при порушенні авторських прав - тобто звернення до суду з позовом про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. А упущена вигода може відшкодовуватись за правилами п.2 ч.3 ст.22 ЦК України, де йдеться, що коли особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватись, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Список використаної літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР

  2. Цивільний Кодекс України. Закон України від 16 січня 2003 року №435-IV

  3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Коссака. - К., 2004.

  4. Господарський кодекс України. Закон України від 16 січня 2003 року №436-1У.

  5. Господарський кодекс України: Коментар/ За заг. ред. Саніахметової Н.О. -Х.,2004.

  6. Закон України від 15.12.1993 року №3687-ХП "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003)

  7. Закон України від 15.12.1993 року №1576-ХП "Про охорону прав на промислові зразки" (із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003)

  8. Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1997року №938.

  9. Цивільне право України: Підручн. В 2-х томах. Том 1/ За ред. Борисової В.І., Спасибо-Фатєєвої І.В., Яроцького В.Л. -К., 2004.

  10. Право інтелектуальної власності/ За ред. О А.Підопригори, О.Д.Святоцького.-К.,2004.

  11. Андрощук Г.А., Работягова Л.И. Патентное право: правовая охрана изобретений. -К., 2001.

  12. Паламарчук В. Інтелектуальна власність у правовому вимірі / Право України. - 2000. - №10. - С61-66.

  13. Шишка Р.Право інтелектуальної власності: погляд на проблему/ Право України. - 1999. - №1. - С.57-59.

  14. Мельник О. Цивільно-правовий захист патентних прав: проблемні питання / Право України. - 2003. - №2. - С.74-78.

5

Loading...

 
 

Цікаве