WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право інтелектуальної власності на географічне зазначення - Курсова робота

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення - Курсова робота

В Казахстані 26 липня 1999 року прийнято Закон "Про охорону географічних зазначень". Цивільним Кодексом Казахстану права інтелектуальної власності визначень як виключне право. Тому і право на географічне зазначення визначається як виключне. На думку доповідача Каудирова Т.Є - директора Республіканського державного підприємства "Казахпатент", такий підхід сприяє більш серйозному ставленню до такого важливого, з точки зору охорони національних інтересів об'єкту, як географічне зазначення. Відповідно до Закону охорона розповсюджується на зазначення походження (найбільш широке поняття), географічне зазначення і назва місця походження товарів. Підходи до визначення цих понять схожі з визначеннями Угоди ТРІПС і Лісабонської угоди. До "Казахпатенту" подано 26 заявок, з яких зареєстровано п'ять. В основному це назви вин і виробів із кашми.

В Азербайджані поки не прийнято спеціального закону. Частіше всього географічні зазначення входять як елементи в товарні знаки.

В Білорусі з 1 липня 1999 року введена охорона географічних зазначень. Норма введена до Цивільного кодексу (ст.1024) але на практиці ще не реалізується. На цей час йде розробка Закону "Про охорону географічних зазначень", прийняття якого планується в 2001 році.

Молдова 5 квітня 2001 року приєдналась до Лісабонської угоди. Діє Закон "Про охорону товарних знаків і географічних зазначень". Охорона надається шляхом реєстрації назви місця походження товару. Органом, що піклується про надання прав на назву місця походження товару, визначено Державне агентство по охороні промислової власності. На цей час зареєстровано за національною процедурою дві назви місця походження ("Чумай" і "Романен") і п'ять за міжнародною процедурою. Між Молдовою і Францією укладено угоду, відповідно до якої Молдова не буде використовувати найменування "Коньяк" і "Шампанське". На цей час в Молдові замість назви товару "коньяк" використовують назву - "дівін" (divin), а замість "Шампанське" - "вино ігристе" (vin brinant"). Уряд Молдови прийняв постанову, в якій зазначено, що назва місця походження відносно вин є надбанням держави і Уряд має здійснювати відповідний контроль за такими назвами.

В Російській Федерації в межах Закону "Про товарні знаки, знаки для послуг і найменування місця походження товарів" визначено процедуру реєстрації назв місця походження товару. Вся процедура здійснюється у Федеральному інституті промислової власності (ФІПС). Відповідно до розділу 1 зазначеного Закону не можуть бути зареєстровані позначення в якості товарних знаків, що вказують на місце виготовлення або місце збування товарів. Такі позначення можуть бути включені до товарного знаку як елементи, що не охороняються, за умови, що вони не займають домінуючого положення в зображенні знака. Не можуть бути зареєстровані і навіть включені до товарного знаку як елементи, що не охороняються, географічні зазначення, що є неправдивими або, такими, що можуть ввести в оману споживача, відносно справжнього місця походження товару. Наприклад, стилізовані зображення храму Василя Блаженного, що є символом Москви, або Софії Київської, не можуть бути зареєстровані на ім'я заявника із Санкт-Петербургу. В проекті Федерального закону про внесення змін і доповнень до Закону Російської Федерації "Про товарні знаки, знаки для послуг і найменування місця походження товарів" пропонується уточнення до визначення "найменування місця походження товар". Відповідно до цього уточнення "найменування місця походження товару" має бути відома. Наприклад, назви "Гжель", "Хохлома", "Вологодское масло" є відомими "вжитими". Їх відомість - результат високої репутації виробів, для яких традиційно використовується таке позначення. Аналіз практики застосування чинного законодавства Російської Федерації з охорони прав на географічні зазначення, дозволив запропонувати ще декілька змін, направлених на його удосконалення. Так, практика показала, що особливі властивості товару, що виготовляється особою, яка подає заявку на надання права на використання вже зареєстрованого найменування місця походження товару, не завжди співпадають з особливими властивостями товару, що виготовляється особою, яка зареєструвала це найменування. Зважаючи на такий висновок, було запропоновано передбачити можливість надання права на використання зареєстрованим найменуванням місця походження особі, яка виробляє товар, якщо "основні властивості цього товару є такими ж , як і властивості, зазначені при реєстрації найменування".

4.2 Особливості захисту прав інтелектуальної власності на географічне зазначення в Україні

Не всі однорідні товари, що пропонуються на світових ринках та внутрішньому ринку України різними товаровиробниками, є однаковими за якістю та певними специфічними властивостями. Для деяких товарів їх споживчі властивості зумовлюються майже повністю природними умовами певного географічного місця з якого вони походять. З цієї точки зору унікальність таких товарів має бути відома споживачу і регулюватися відповідними правовими нормами.

До специфічних товарів, якість та споживчі властивості яких значним чином залежать від місця походження, слід віднести наступні: мінеральні води, що зумовлено особливостями мінерального складу ґрунтів, геологічними пластами землі, крізь які вода фільтрується і набуває свої унікальні властивості; вино, смакові, ароматичні якості якого можуть виникати в основному завдяки унікальним властивостям винного матеріалу, який росте на певних ґрунтах конкретного географічного регіону з конкретними кліматичними умовами і ніде більше.

В Україні до прийняття спеціального Закону „Про охорону прав на зазначення про походження товару" здійснювалася тільки шляхом заборони використання оманливих чи таких, що можуть ввести в оману, позначень, які вказували на географічне місце, з якого походить товар.

На відміну від європейського законодавства, в Україні охорона географічних зазначень здійснюється на загальних підставах. Усі положення Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" можуть бути застосовані щодо охорони таких географічних зазначень. Ніяких винятків або привілеїв українське законодавство щодо таких зазначень не містить. Усе законодавство Європейського Союзу щодо охорони географічних зазначень базується на специфікації товарів, які позначаються такими географічними зазначеннями. Законодавство ЄС у цій сфері за основну мету, скоріше, має захист споживачів від недоброякісної продукції ніж збереження географічних зазначень як таких. Тому специфікація товарів грає таку важливу роль і повинна бути детально розроблена та встановлена у нормативних актах третіх країн для того, щоб їх географічним зазначенням надавалася охорона в Європейському Союзі.

Той факт, що в Україні не існує специфікації товарів, які позначаються географічними зазначеннями, руйнує можливість отримання охорони для українських зазначень на території Європейського Союзу. Адже, відповідно до статті 12 правова охорона, передбачена Положенням № 2081/92, може бути надана географічним зазначенням та вказівкам про походження для сільськогосподарських продуктів та продуктів харчування, які походять із третіх країн, при дотриманні наступних вимог:

1) наявність у законодавстві третьої країни специфікації продуктів, яка б була аналогічною до встановленої у статті 4 Положення;

2) наявність експертної установи та положень щодо експертизи відповідності продукту вимогам специфікації аналогічно до статті 10 Положення;

3) наявність правової охорони географічних зазначень та вказівок про походження в країні їх походження, яка б була аналогічною до охорони, що надається законодавством Європейського Союзу.

На нашу думку, для того, щоб привести законодавство України у сфері охорони географічних зазначень у відповідність до законодавства Європейського Союзу, починати слід з встановлення специфікації товарів, щодо позначення яких використовуються українські географічні зазначення. Ефективна нормативна база безумовно сприятиме забезпеченню прав на географічні зазначення, спростить порядок використання географічних зазначень, оскільки право на використання географічного зазначення виникатиме без додаткової реєстрації прав на це, а лише з факту реєстрації права на географічне зазначення. Враховуючи європейський досвід та беручи до уваги, що значна частина норм, якими регулюються відносини щодо комерційних позначень, є близькими за змістом, доцільно прийняти єдиний Закон України "Про охорону прав на торговельні марки, географічні зазначення та комерційні найменування", в якому було б враховано вищенаведені положення щодо географічних зазначень

Loading...

 
 

Цікаве