WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право інтелектуальної власності на географічне зазначення - Курсова робота

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення - Курсова робота

Зазначимо, що в ряді країн така компетенція покладена на місцеві органи влади. В ряді країн відповідні межі географічного місця також встановлюються та засвідчуються у відповідному описі характеристик товару або його специфікації, про що йтиметься далі.

Особливої уваги потребує розділ заявки "опис особливих властивостей товару, певних якостей, репутації або інших характеристик товару".

Відповідні положення Правил визначають, що у цьому розділі подаються відомості стосовно особливих властивостей товару, що відрізняють його від аналогічних товарів. Тут же мають наводитись відомості щодо певних якостей, репутації або інших характеристик товару, пов'язаних з указаним географічним місцем [45].

При цьому зазначено, що у відповідному описі надається інформація щодо наявності у певному географічному місці вихідної сировини, відповідних кліматичних, геологічних або інших природних умов, людей (колективу), спроможних виготовляти товар традиційним способом, тощо.

До зазначених відомостей встановлено вимоги стосовно чіткості, ясності та відповідності до загальноприйнятої спеціальної термінології (наприклад, товарознавчої, технічної). Проте жодних критеріїв, за якими може бути встановлена особлива властивість, певна якість, репутація чи інша характеристика відповідного товару, не встановлено.

Відповідно, не визначено будь-якої процедури встановлення такої якості, репутації чи характеристики. Аналіз відповідних положень зарубіжного законодавства засвідчив, що в них, як правило, розрізняються окремо опис якості, опис характеристик та опис репутації. Крім того їх критерії мають певні відмінності. Принагідно слід зауважити, що відповідний опис має ідентифікувати товар за його особливою якістю, репутацією чи характеристиками.

Зокрема, опис характеристик товару може включати опис основних фізичних (рівень рН, форма, вага, зовнішній вигляд, консистенція), хімічних (присутність/відсутність домішок, осаду і т. д.), мікробіологічних (використання тих чи інших ферментів, присутність бактерій) і/або органолептичних (запах, смак, текстура, колір, візуальні та сенсорні дані) характеристик.

За потреби опис може складатися з опису сировини, технологічних процесів, стадій виробництва товарів та критеріїв якості кінцевого продукту. Сам опис має відноситись до всіх відповідних стадій виготовлення продукту, включаючи за необхідності упакування [32, 313].

Наприклад, для продукції рослинництва зазначають, звичайно, сорт рослини, дату посадки і збирання врожаю, період вегетації, метод збирання врожаю, зберігання, відвантаження і т. ін., та самі характеристики продукції, як от твердість/м'якість, рівень цукру чи кислоти.

У низці країн, зокрема Франції, Швейцарії, Угорщині, для опису відповідних характеристик чи якості продукції встановлені спеціальні специфікації [44, 95].

Специфікація товару містить звичайно певні стандарти, вже визначені на національному чи регіональному рівнях (наприклад, ЄС). При цьому товари повинні відповідати не лише специфікації, але й певним горизонтальним стандартам. Таким чином продукти можуть бути об'єктом подвійного контролю. Причому, стосовно специфікацій звичайно встановлено правила, що регулюють всі стадії технологічного процесу, стандарти якості, пакування та маркування. Така специфікація, як правило, включає і визначення меж географічного місця. Звичайно, підписується вона установленим компетентним органом, який засвідчує, зокрема, застосовуваний виробничий процес, технологію і/або переробку продукту. Переважно такий орган сертифікації діє на підставі національних чи регіональних стандартів, у яких викладено основні критерії для відповідних продуктів.

Принципи специфікації товарів Правова охорона географічних зазначень, як відповідно до законодавства ЄС, так і відповідно до законодавства України, мають одним із основних принципів охорони принцип ненадання охорони тим географічним зазначенням/вказівкам про походження, які стали видовими назвами товарів. Однак, немає узгодженості між Україною та Європейським Союзом з приводу того, які саме географічні зазначення є видовими назвами товарів. Іншим основним принципом правової охорони географічних зазначень відповідно до законодавства ЄС є принцип специфікації товарів, щодо яких застосовується відповідне географічне зазначення або вказівка про походження. Положення щодо специфікації є детально розробленими. Українське законодавство не містить положень, які б визначали критерії специфікації товарів, процедуру щодо перевірки відповідності товарів вимогам специфікації.

А ось визначення певної якості товару в ряді країн може бути встановлена на основі точного опису його або методу одержання. Зазвичай критерій якості відноситься до сільськогосподарських товарів, продуктів харчування, вин та спиртних напоїв.

Досить часто в разі визначення якості основна увага концентрується на органолептичних аспектах продукту, однак при цьому бажано мати точне визначення цих характеристик за допомогою вже визнаних і відповідно встановлених критеріїв.

Вимоги щодо якості, особливих властивостей, інших характеристик товарів, які позначаються географічним зазначенням, містяться лише у п. „г" ч. 4 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". У пункті 2.2. Положення "Про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 13.12.2001 р. № 798, вказується, що запис про реєстрацію географічного зазначення має містити опис особливих властивостей, певних якостей, інших характеристик, репутації товару та межі географічної місцевості, де виробляється такий товар, з якою пов'язані ці особливі властивості, якість, інші характеристики та репутація товару. Окрім вищезазначених українське законодавство не містить положень щодо специфікації товарів. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливостей та інших характеристик товарів так і не було реалізовано. Слід зазначити, що встановлення специфікації або навіть критеріїв специфікації, які б підходили для усіх видів товарів, на нашу думку, є неможливим. Тому закріплення специфікації або критеріїв специфікації товарів не знайшло відображення в Законі України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", як у єдиному правовому акті, положення якого застосовуються для географічних зазначень усіх видів товарів. Наділення спеціальних державних органів компетенцією встановлення у підзаконних нормативних актах та контролю за дотриманням вимог специфікації вищезазначеним Розпорядженням КМУ є цілком зрозумілим. Однак, жоден із органів, перерахованих у Розпорядженні, досі не прийняв такі акти.

Інший бік – репутація товарів - тісно пов'язана з історією, історичним походженням його. Тому зазвичай в описі вказується на історичне існування в районі відповідного товару і надбання ним репутації. Наприклад, зазначається факт першого використання найменування, а якщо можливо – перше описання його. Часто додаються відповідні бібліографічні посилання на товар, включаючи згадування в літературі, що пов'язують продукт із географічним місцем в історичні часи. За відсутності письмових посилань даються відповідні засвідчення.

В Україні ж для підтвердження репутації товару заявник може надати такі матеріали, як результати соціологічного дослідження, історичну довідку тощо.

Потребує роз'яснення також питання стосовно критеріїв установлення зв'язку між особливими властивостями, певними якостями, репутацією або іншими характеристиками товару та природними умовами та /або людським фактором указаного географічного місця виготовлення його.

У відповідному положенні Правил тільки зазначено, що наведені відомості мають бути об'єктивно зумовлені, хоча критерії встановлення такої об'єктивної зумовленості та способу встановлення вказаного зв'язку в законодавстві не зафіксовано [45].

Законодавство ж зарубіжних країн вважає, що зв'язок має бути встановлено між товаром, його специфічними якостями та характеристиками, з одного боку, та його географічним походженням - з іншого.

Зв'язок між географічним походженням демонструє залежність між певним географічним місцем і одним або декількома елементами відповідних характеристик. При цьому має бути акцентовано на тому, що зазначений фактор спричиняє саме таку характеристику, крім того, відповідні географічні фактори та характеристики товарів мають бути чітко визначені, тобто ідентифіковані.

Loading...

 
 

Цікаве