WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право інтелектуальної власності - Курсова робота

Право інтелектуальної власності - Курсова робота

Розрізняють юрисдикційну та неюрисдикційну форми захисту суб'єктивних прав.

Поняття "юрисдищійна форма захисту" охоплює діяльність уповноважених державних органів із захисту порушених або оспорюваних прав. її суть полягає в тому, що особа, права і законні інтереси якої порушені неправомірними діями, звертається за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права та припинення правопорушення.

У рамках юрисдикційної форми захисту виділяють загальний і спеціальний порядки захисту порушеного права на комерційне найменування. За загальним правилом захист права на комерційне найменування здійснюють у судовому порядку. Спеціальним порядком є захист в адміністративному порядку.

Поняття "неюрисдикційна форма захисту" охоплює дії самих потерпілих із захисту порушених або оспорюваних прав, які ці особи здійснюють самостійно, без звернення по допомогу до державних або інших компетентних органів. Мова йде тільки про законні засоби захисту.

Під способом захисту права на комерційне найменування розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюють відновлення (визнання) порушеного (оспорюваного) права на комерційне найменування і вплив на порушника.

У сфері захисту права на комерційне найменування можуть бути застосовані вимоги:

про визнання права на комерційне найменування;

про відновлення положення, існуючого до порушення права на комерційне найменування, і про припинення дій, що порушують це право або створюють загрозу його порушення;

про визнання недійсним акта державного органу;

про відшкодування завданих збитків.

Вибір конкретного способу захисту з цих можливих надають самому потерпілому, він залежить від характеру вчиненого злочину.

Відповідно до ст.229 Кримінального кодексу України незаконне використання фірмового найменування (комерційного найменування) або інше умисне порушення права на зазначений об'єкт, якщо воно завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, карають штрафом у розмірі від 200 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Ті ж самі дії, якщо їх вчинено повторно або за попередньою змовою групи осіб, а також якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, карають штрафом від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі строком від 2 до 5 років із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовували для її виготовлення.

Зазначені дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, карають штрафом у розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом строком до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років.

Розмір завданої матеріальної шкоди вважають великим, якщо він у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великим - якщо він у 1 тис. і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ТОВ "Арктика" мало право звернутися до суду з вимогою відшкодування збитків.

Комерційне найменування "Арктика" належить юридичній особі ТОВ "Арктика", а тому, використання даного найменування іншою юридичною особою є порушенням норми статті 229 КК України, і відповідно до цього, суд повинен прийняти рішення про сплату відшкодування ПП "Арктика" на користь ТОВ "Арктика" збитків, а також заборонити в подальшому використання ПП "Арктика" найменування "Арктика".

Задача 7

До господарського суду звернувся Артемівський завод шампанських вин із позовом до Київського заводу шампанських вин про припинення незаконного використання товарного знака, зареєстрованого на ім'я позивача. В позові зазначалося, що відповідач незаконно використовує на етикетках своєї продукції, що є аналогічною продукції позивача (ігристі вина) і також експортується до Німеччини, позначення "Krimsekt". Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що позначення "Krimsekt" слід вважати загальновідомим, оскільки німецько-українські та німецько-російські словники подають його як усталене словосполучення, що означає "кримські вина" або "ігристі вина".

Які знаки вважаються загальновідомими і чи може бути позначення "Krimsekt" визнане таким?

Чим відрізняються позначення загальновідомі від позначень загальновживаних?

Чи відповідає умовам надання правової охорони позначення "Krimsekt"?

Дайте оцінку доводам сторін і вирішите цю справу.

Рішення:

Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими для реєстрації і призначеними для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг в Україні на ім'я іншої особи;

торговельними марками інших осіб, якщо ці марки охороняють без реєстрації, на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема марками, визнаними добре відомими;

комерційними найменуваннями, що відомі в Україні та належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняють відповідно до закону. Такі позначення можуть бути лише елементами, що їх не охороняють, торговельних марок осіб, які мають право користуватися вищезазначеними зазначеннями;

зразками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Не реєструють як торговельні марки позначення, які відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

назви відомих в Україні творів науки, літератури та мистецтва та їхніх фрагментів без згоди володільців авторського права або їхніх правонаступників;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них; портрети та факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.

Описова марка - це позначення, що прямо чи непрямо вказує на об'єкт, до якого це позначення застосовують, за допомогою однієї з характеристик, що його визначає. Таким позначенням, як правило, правову охорону не надають. Винятками є випадки, коли описова марка на підставі тривалого використання набуває вторинного значення.

До описових марок відносять позначення, які є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, що вказують на їхній вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність, на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, а також які є узвичаєними символами та термінами. Таким позначенням не може бути надана правова охорона, оскільки по суті вони не мають розрізняльної здатності.

Відповідно до законодавства України такі позначення можуть бути внесені до марки, заявленої на реєстрацію, як елементи, що їх не охороняють, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні марки (ст.6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Таким чином, на підставі статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позовні вимоги Артемівського заводу шампанських вин мають бути задоволені.

Список використаних джерел

  1. Безсмертна Н.В., Кашинцева О.Ю., Іолкін Я.О. Підприємницьке право. - К.: Істина, 2005. - 448 с.

  2. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Правові основи підприємницької діяльності. - К.: Видавництво Європейського університету, 2004. - 292 с.

  3. Крупка Ю.М. Правові й організаційні основи підприємницької діяльності. - К.: Університет "Україна", 2005. - 192 с.

  4. Никонов В.О. Підприємницьке право. - К.: ДАКККіМ, 2003. - 122 с.

  5. Ніколаєва Л.В., Старцев О.В. Підприємницьке право. - К.: Істина, 2006. - 208 с.

  6. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право. - К.: А.С.К., 2005. - 911 с.

Loading...

 
 

Цікаве