WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Право інтелектуальної власності - Курсова робота

Право інтелектуальної власності - Курсова робота

Комерційним називають найменування, під яким підприємець виступає в комерційному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників цивільного обороту.

Це найменування є комерційним іменем підприємства, нерозривно пов'язане з його діловою репутацією. Під цим іменем підприємець укладає угоди та здійснює інші юридичні дії, несе юридичну відповідальність, реалізує свої плани і виконує обов'язки, рекламує і збуває вироблену ним продукцію тощо.

Комерційне найменування, що здобуло популярність у споживачів і викликає довіру в ділових партнерів, приносить підприємцеві не тільки значні дивіденди, а й належну повагу в суспільстві та визнання його заслуг.

Суб'єктами права на комерційні найменування виступають перш за все комерційні юридичні особи. Індивідуальні підприємці зазвичай набувають і здійснюють права й обов'язки під іменами власними, що за загальним правом є достатнім для їхньої індивідуалізації. Разом із тим можливість володіння особливим комерційним найменуванням визнають і за індивідуальними підприємцями.

Не можуть виступати в цивільному обороті під самостійним комерційним найменуванням об'єднання юридичних осіб і прості товариства. Правом на комерційне найменування не можуть володіти філіали юридичних осіб та їхні окремі підрозділи, які повинні використовувати комерційне найменування юридичної особи, яка їх утворила. Установи, споживчі кооперативи, фонди та інші некомерційні організації не мають комерційних найменувань, їхню індивідуалізацію забезпечує офіційне найменування.

Суть права на комерційне найменування полягає в можливості, гарантованій юридичній особі, виступати в цивільному обороті під самостійним комерційним найменуванням. Надання такої можливості забезпечує інтерес учасника обороту, що його захищає закон у вигляді належної індивідуалізації його діяльності на ринку товарів, робіт і послуг.

Відповідно до ст.489 ЦК правову охорону надають комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити певну особу з-поміж решти та не вводить в оману споживачів щодо її справжньої діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та підлягає охороні без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можна вносити до реєстрів, порядок ведення яких встановлює закон.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізують, а також послуг, які вони надають.

Характеризуючи юридичну природу суб'єктивного права на комерційне найменування, необхідно згадати кілька ознак.

Зазначене суб'єктивне право має виключний характер. Це означає, що суб'єкт права має монополію на реалізацію можливостей, які закладені в цьому суб'єктивному праві; ніхто, крім нього, не може здійснювати дії, які є його виключною прерогативою.

Право на комерційне найменування відносять до абсолютних прав, тобто таких прав, які діють щодо всіх осіб, зобов'язаних утримуватися від порушення правомочностей, наданих їхнім володільцям.

Право на комерційне найменування характеризують як особисте немайнове право, яке органічно пов'язане з діловою репутацією юридичної особи, а також правом на захист честі та гідності осіб, які є власниками підприємства.

Право на комерційне найменування має у принципі безстроковий характер. Це означає, що, набуваючи у встановленому порядку це право, юридична особа може користуватися ним без обмеження будь-яким строком, тобто допоки існує саме підприємство та комерційне найменування правдиво відображає його організаційно-правовий статус та інші атрибути.

Особливістю права на користування комерційним найменуванням є те, що воно одночасно є і обов'язком юридичної особи. Це правило захищає інтереси інших учасників цивільного обороту та споживачів, які хочуть знати, з ким мають справу.

Право на комерційне найменування охороняють на території всієї України, а також у країнах - членах Паризької конвенції, тобто воно має екстериторіальний характер.

Відповідно до ст.490 ЦК до майнових прав на комерційне найменування належать: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Право на комерційне найменування може мати різні конкретні форми реалізації. Під своїм комерційним найменуванням особа укладає цивільно-правові угоди та робить інші юридичні дії, реалізує особисті немайнові права, захищає свої майнові або немайнові інтереси тощо. Володілець комерційного найменування має право використовувати його на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах тощо. Комерційне найменування можна використовувати в найрізноманітніших публікаціях рекламного характеру, оголошеннях, анотаціях тощо.

Майнові права на комерційне найменування передають іншій особі лише разом із цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Фактично єдиним випадком переходу права на комерційне найменування є правонаступництво в разі реорганізації володільця права на комерційне найменування. Залежно від виду реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) правонаступництво матиме свою специфіку.

Факт переходу права на комерційне найменування має бути зафіксований у передавальному акті (роздільному балансі), але засновники (учасники) реорганізованого товариства можуть вирішити не використовувати це комерційне найменування взагалі або зареєструвати реорганізоване товариство під дещо зміненою назвою.

У цьому плані вони мають великий вибір. Так, при поділі комерційне найменування можна залишити за одним із товариств, товариства можуть зареєструватися під цілком іншими комерційними найменуваннями або вирішити змінити комерційне найменування.

Разом із тим не можна зберегти комерційне найменування "про запас". Якщо жодне з реорганізованих товариств не зареєстроване під старим комерційним найменуванням, то право на це комерційне найменування вважається припиненим.

Існує також випадок, коли відбувається передача дозволу на використання комерційного найменування. Це договір комерційної концесії.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без зазначення строку право використовувати в підприємницькій діяльності комплекс виключних прав, у тому числі на комерційне найменування правоволодаря, на комерційну інформацію, яку охороняють.

За загальним правилом право на комерційне найменування припиняють з ліквідацією самої юридичної особи.

Дострокове припинення прав можливе в таких випадках:

володілець комерційного найменування відмовився від права на користування комерційним найменуванням;

відбувся перехід підприємства до нового володільця, а умови передачі не передбачають збереження за підприємством попереднього комерційного найменування;

відбувається реорганізація юридичної особи, під час якої вона може або повинна змінити попереднє комерційне найменування.

Під захистом права на комерційне найменування розуміють реалізацію передбачених законом заходів, за допомогою яких володілець комерційного найменування може забезпечити відновлення своїх порушених прав та застосувати до порушника інші санкції.

Ці заходи визначають різні акти чинного законодавства: ЦК, Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Так, відповідно до ст.7 зазначеного Закону неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого комерційного найменування, що може призвести до сплутання діяльності різних господарюючих суб'єктів (підприємців), у тому числі того, який має пріоритет на його використання.

Використання в комерційному найменуванні імені власного фізичної особи не визнають неправомірним, якщо до імені власного додають який-небудь відмінний елемент, що виключає його сплутання з найменуванням іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Під формою захисту суб'єктивного цивільного права на комерційне найменування називають сукупність організаційних заходів, що забезпечують застосування передбачених законом способів захисту.

Loading...

 
 

Цікаве