WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Поняття, функції та система трудового права України - Курсова робота

Поняття, функції та система трудового права України - Курсова робота

Четверте, специфіка трудових правовідносин проявляється і в характері санкцій, встановлених нормами трудового права для забезпечення належної поведінки суб'єктів.

Норми трудового права передбачають особливі, притаманні тільки даній галузі санкції, які застосовуються у випадках невиконання обов'язків. До них відносяться заходи дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, метод правового регулювання трудових відносин працівників характеризується :

а) договірним залученням до праці;

б) юридичною рівністю сторін у трудових правовідносинах;

в) підпорядкуванням їх внутрішньому трудовому розпорядку;

г) участю працівників у формуванні трудових відносин;

д) поєднанням централізованого і локального регулювання;

е) наявністю специфічних прийомів і засобів захисту трудових правовідносин.

В даний час із переходом до ринкової організації економіки і розвитком ринку робочої сили (ринку праці) часто трудовим відносинам, що виникають із трудового договору, по різним причинам додають форму цивільно-правових відносин, що виникають на основі особистого договору підряду. Розмежування зазначених договорів:

Трудовий договір.

1. Об'єктом трудового договору є жива праця. Обсяг виконуваної роботи визначається у вигляді професії, спеціальності, визначеної відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника.

2. Робоче місце створюється роботодавцем і він забезпечує всі умови праці, потрібні для виконання визначених договором робіт.

3. Трудовий договір передбачає зарахування працівника в штат (склад) організації (або в індивідуального підприємця) і підпорядкування його встановленим правилам внутрішнього трудового розпорядку, розпорядженням керівника. Виконує роботи відповідно до графіка чи режиму роботи, встановленого роботодавцем. Роботодавець праві доручати працівникові будь-яке завдання, що не виходить за межі його трудової функції як роботи особливого роду по трудовому договору. На основі свободи праці працівник використовує свої особисті здатності до праці, у добровільному порядку укладаючи трудовий договір. При цьому він зобов'язаний приймати особисту участь у спільному процесі праці, а його заміна іншим працівником не допускається інакше як по розпорядженню роботодавця (керівника) у випадках, передбачених законом.

4. За виконання роботи працівникові нараховується і виплачується відповідно до системи оплати праці і розміру заробітна плата, встановлена у трудовому договорі, але не нижче від установленої законодавством, в терміни, визначені відповідно до законодавства колективним чи трудовим договором.

5. Відомості про роботу по трудового договору вносяться в трудову книжку на підставі наказу керівника, що видається відповідно до даного договору.

6. Виникаючі на основі цього договору відносини регулюються нормами трудового права.

Цивільно-правовий договір

1. Мета договору підряду — одержання результату роботи. Обсяг виконуваної роботи визначається у вигляді конкретних фізичних величин, що підлягають вимірюванню і можуть бути відображені в акті приймання роботи.

2. Підрядчик самостійно організовує свою працю (у будь-який зручний йому час, на свій ризик, із використанням своїх або наданих замовником матеріалів, не дотримуючи встановлених в організації останнього правил внутрішнього трудового розпорядку, не підкоряючись таким вказівкам замовника, що є втручанням у його господарську діяльність

3. Договором встановлюються початковий і кінцевий терміни, в межах яких підрядчик зобов"язаний виконати визначені договором роботи відповідно до власного графіка роботи та виходячи лише з власних можливостей.

4. Підрядчику за виконання визначеної договором та здатної за актом роботи виплачується дохід у розмірі, встановленому цим договором. До цього доходу крім заробітної плати може включатись і вартість інших витрат, які поніс підрядчик при виконанні роботи. Договором може бути передбачено виплату авансу.

5. За договором підряду замовник не несе інших майнових обов'язків перед виконавцем, крім обов'язку оплатити кінцевий результат роботи. При цьому якщо за договором підряду ризик неможливості надання остаточного результату роботи з об'єктивних причин покладений на виконавця, то в трудовому договорі такий ризик несе роботодавець ( оплата при браку продукції, простої, невиконанні норм виробітку, що мали місце не з вини працівника ( ст. 111,112, 113 КЗпП ).

6. Цивільно-правові договори регулюється нормами цивільного права.

Ринкова економіка поширилася на сферу праці, сформувала ринок робочої сили, визнала найманий характер праці і дала можливість появі такого суб'єкта (поряд із працівниками і роботодавцями), як працівники, зв'язані з членством або участю у власності.

На підприємствах, в організаціях і установах держбюджетної сфери трудові відносини виникають на основі укладеного трудового договору.

В організаціях (підприємствах), які є різними господарськими товариствами, а також виробничими кооперативами, працівники одночасно можуть бути учасниками або членами цих організації, якщо господарська діяльність останніх заснована на особистій праці (трудовій участі) їхніх членів або учасників. У цих випадках із ними укладається трудовий договір, а отже, виникає трудове відношення. Таким чином, особа може бути учасником якогось господарського товариства, одержувати частину прибутку у вигляді дивідендів, брати участь у керівництві справами, наприклад, товариства з обмеженою відповідальністю, мати інші повноваження відповідно до Статуту цього товариства і нормами цивільного права й одночасно, на підставі трудового договору, входити до складу працюючих (включатися в штат), тобто виконувати визначену трудову функцію (роботу з визначеної спеціальності, кваліфікації або посади), підкорятися внутрішньому трудовому розпорядку і розпорядженням керівника, беручи участь у спільному (колективному) процесі праці. Спільна праця людей обумовлює не тільки необхідність підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку організації, але і вимагає створення безпечних умов роботи, охорону життя і здоров'я працівників, а також визначеного соціального захисту.

Отже, трудове право регулює відносини всіх працівників (включаючи осіб – членів організацій і працюючих у них по трудовому договору).

Необхідно звернути особливу увагу на те, що трудові відносини, що виникають із членства в організаціях (або на основі участі в них), у частині, що не суперечить законам і іншим нормативним правовим актам про працю, регулюються також законами про діяльність цих організацій і їх установчих документів.

Трудовим відносинам властиві характерні ознаки, що дозволяють відрізнити їх від цивільних відносин, пов'язаних із застосуванням праці.

Відмінність трудового права від адміністративного права – у регулюванні визначених суспільних відносин викликає найбільшу складність. Оскільки: трудовим відносинам як і адміністративним властивий момент керівництва; межі трудової правосуб'єктності підприємств визначаються нормами трудового права й адміністративного права; є особливості в правовому регулюванні службово-трудових відносин посадових осіб, які володіють власними повноваженнями в сфері керівництва.

Однак варто мати на увазі, що: а) у трудовому праві власні функції роботодавця не виходять за межі координації процесу праці; б) трудове право закріплює загальне правове положення обох суб'єктів трудових відносин; в) предметом трудових відносин є виробнича діяльність людей, яка характеризується безпосереднім поєднанням робочої сили з засобами виробництва, предметом адміністративних відносин – власні повноваження органа держави, які виходять за сферу предмета трудового права.

Однорідність трудового і фінансового права обумовлена природою майнових відносин, на основі яких вони об'єднані в системі законодавства України ( ст.2 ЦК України). У системі інститутів трудового права найбільш наближеними до інститутів фінансового права є наступні: колективний договір; трудовий договір; забезпечення зайнятості працівників, які звільняються; оплата праці, гарантії і компенсації; державне соціальне страхування та інші. Очевидними є зв'язки згаданих інститутів трудового права з такими інститутами фінансового права, як бюджетне право, податкове право, валютне право та банківське право. З одного боку, одержані в результаті трудової діяльності громадян доходи, прибуток, збори на соціальне страхування та інші джерела, створювані на основі праці, є першочерговими джерелами доходів фінансових фондів держави, відносини з якими регулюються нормами фінансового права. З іншого боку, видаткова частина державних фінансових ресурсів призначена в основному для задоволення потреб громадян. Отже, відносини, що регулюються фінансовим правом по спрямуванню цих коштів конкретним адресатам, трансформуються в трудових правовідносинах при одержанні заробітної плати, допомоги по державному соціальному страхуванню та інших виплат.

Фундаментальними основами поєднання функціональної спрямованості норм трудового і фінансового права, систематизованих у конкретних галузевих інститутах, є норми Конституції України.

Так, конституційний принцип верховенства права ( ст.8) зобов'язує приймати закони та інші нормативно-правові акти виключно на підставі конституційних норм і відповідно до них. Норми ст.95 Конституції запровадили бюджетну систему – єдину фінансову систему державних фондів, за допомогою яких повинні реалізуватися засади справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами. Її включено в предмет правового регулювання окремого інституту фінансового права – бюджетного права (Закон України "Про бюджетну систему України").

Loading...

 
 

Цікаве