WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Поняття, ознаки та особливості процесуального становища відповідача в цивільному судочинстві - Курсова робота

Поняття, ознаки та особливості процесуального становища відповідача в цивільному судочинстві - Курсова робота

За процесуальної співучасті зустрічний позов може бути пред'явлений як одним із співвідповідачів, так і до одного із співпозивачів. Питання про процесуальне положення сторін при співучасті вирішується значно ширше. Припускається пред'явлення зустрічного позову не лише до позивача, а й до особи, яка не є позивачем по первісному позову, і тут створюється видимість зустрічного позову, хоча такого по справі немає.

Таким чином, зустрічний позов ми розглядаємо передусім як засіб захисту проти первісного позову (з матеріально-правовими і процесуальними ознаками), а також незалежно від цього захисту, якщо у відповідача є самостійні вимоги до позивача вимоги, міцно пов'язані з пред'явленим позовом. Слід відзначити, що не всі процесуалісти розглядають зустрічний позов як засіб захисту від первісного позову, роблячи наголос на самостійний характер вимог відповідача до позивача.

Заперечення або применшення значення ознак засобів захисту у зустрічному позові утруднює з'ясування його справжньої правової природи, його значення для захисту прав відповідача.

Якщо ми розглядаємо зустрічний позов як засіб захисту відповідача, виникає питання про його відмінність від заперечення проти позову. Зустрічний позов і заперечення проти позову об'єднує їх процесуальна цілеспрямованість.

Судовій практиці відомі випадки, коли відповідач, захищаючись проти позову, ту ж саму незгоду з вимогами позивача процесуально заявляє або у вигляді заперечень, або у вигляді зустрічного позову. Це, зокрема, зустрічається за позовами про стягнення аліментів на утримання дітей . В одному випадку відповідач оспорює своє батьківство за допомогою заперечень, добиваючись рішення про відмову позивачу в позові, в другому — пред'являє зустрічний позов про визнання недійсним запису його батьком дитини.

У житлових правовідносинах за позовами про виселення відповідачі відстоюють своє право на житлову площу або шляхом заперечень або шляхом пред'явлення зустрічного позову.

Висновок

З цієї курсової роботи можна зробити такі висновки що відповідач - це особа, яка за заявою позивача або іншого ініціатора процесу залучається судом до участі у справі для визначення підстав покладання на неї обов'язку щодо поновлення суб'єктивного права позивача, яке зазнало посягань. Ним можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідач є одною із сторін у цивільному процесі.

Для забезпечення виконання процесуальних функцій відповідач наділяється чисельними цивільно-процесуальними правами, які можуть бути класифіковані на такі: права, пов'язанні із залученням до справи усіх заінтересованих осіб; права, які характеризують повноваження на відкриття провадження у справі; права на зміни у позовному спорі; права на подання та витребування доказів та участь у їх дослідженні; інші права, що забезпечують захист у процесі по справі.

У ході розгляду справи може виявитись, що позов пред'явлений не тією особою, якій належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто встановлено, що позивач не є уповноваженою чи відповідач не є правозобов'язаною особою, суб'єктом матеріальних правовідносин. У цьому випадку сторони можуть визнаватися неналежними.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість без припинення провадження у справі здійснити заміну лише відповідача, якщо буде встановлено, що ця особа не несе обов'язку у справі. Його може бути замінено на особу, яка повинна відповідати за змістом матеріально-правової вимоги, що є предметом судового розгляду та вирішення. Цей інститут має назву заміни неналежного відповідача.

Заміна неналежного відповідача - це процесуальна дія суду, яка оформлена ухвалою, щодо виведення із цивільного процесу неналежного відповідача і допущення (залучення) належної сторони, не припиняючи розгляду справи (ст. 33 ЦПК України).

Заміна неналежної сторони належною можлива тільки у суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи. Питання про заміну неналежної сторони повинне вирішуватися у судовому засіданні, а не в момент порушення справи. Відповідно до статті 33 ЦПК України справа після заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача може розпочинатися спочатку.

Захист інтересів відповідача гарантується принципами цивільного процесуального права України: змагальною формою процесу, рівноправністю сторін, диспозитивністю.

Завдання цивільного судочинства рівною мірою розподіляються між позивачем та відповідачем. Обидві сторони в процесі захищають свої права та інтереси. Для позивача засобом порушення процесу є позов, проти заявленого позову відповідач може виступити з запереченнями (ст. 128 ЦПК України) і зустрічним позовом (ст. 123 ЦПК України).

Відповідач у цивільному судочинстві посідає одне із головних місць, і він наділений рівними процесуальними правами та обов'язками разом з позивачем. Тому у своїй курсовій роботі я розкрив поняття і ознаки відповідача, його права та обов'язки.

Список використаних джерел

  1. Конституція України: Із змінами, внесеними згідно зі Законом № 2222-IV від 08.12.2004 р. К.: Велес, 2006. - 48 с

  2. Цивільний процесуальний кодекс України. X.: ГШ "ІГВІНІ", 2007. -176 с

  3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 1997 року № 7 "про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972-2003) / за заг. ред. В.Т. Маляренка. - К.: їн Юре, 2004.-С. 15-18.

  4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції " // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972-2003) / за заг. ред. В/Г. Маляренка. - К.: Ін Юре, 2004. - С .210-219.

  5. Зейкан Я.П. Коментар цивільного процесуального кодексу України. -К.: Юридична практика, 2006. - 560 с

  6. Безлюдько І.О., Бичкова С.С., Бобрик В.І. та ін. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / за заг. ред. С.С. Бичкової. - К.: Атіка, 2006.-384 с.

  7. Советский гражданский процесс: Учебник / Под. ред. М.К. Треушникова. - М: изд-во МГУ, 1989. - 463 с.

  8. Советский гражданский процесс: Учебник / Отв. ред. М.С. Шакарян. -М.: Юридическая література, 1985. - 528 с.

  9. Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак СВ. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2т. / За заг. ред. СЯ. Фурси. - К: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006.

  1. Цивільний процес: Навчальний посібник / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, P.O. Стефанчук та ін. - За ред. Ю.В. Білоусова. - К.: Прецедент, 2005. - 293 с

  2. Фурса С.Я., Щербак СВ., Євтушенко О.І. Цивільний процес України: проблеми і перспективи. Науково практичний посібник. - К.: Видавець Фурса С.Я.; КНТ, 2006. - 448 с - (Серія "Процесуальні науки").

  3. Цивільне процесуальне право України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навчальних закладів. - К.: Концерн "Видавничий Дім Ін Юре", 2005.-624 с

  4. Штефан М.И. Цивільне процесуальне право України. - К.: Ін Юре, 2005.-472 с.

  5. Чорнооченко СІ. Цивільний процес України: навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с

  6. Заворотько П.П., Штефан М.Й. Особи, які беруть участь у справі. - К., 1967.

  7. Хутыз М.Х. Понятие сторон в гражданском процессе і і Советское государство и право. - 1981. - № 11. - С. 115-119.

  8. Тимченко Г.П. Мирова угода в науці цивільного процесуального права // Право України. - 2004. - № 8.

  9. Цюра Т. Сторони як основні "процесуальні противники" в процесі доказування в цивільних справах // Право України. - 2002. - № 3 - С 102-105.

Loading...

 
 

Цікаве