WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Поняття, ознаки та види господарських товариств - Курсова робота

Поняття, ознаки та види господарських товариств - Курсова робота

  • Загальне ведення справ , що припускає узгодження думок всіх учасників при вирішенні всіх чи деяких питань;

  • Покладання функції прийняття рішень по всіх питаннях діяльності товариства , на одного або декількох учасників

У такому випадку інші учасники для укладання угод від імені товариства повинні одержати доручення від учасника чи учасників, яким установчим договором доручено ведення спільних справ При цьому при укладенні угод контрагентам досить впевнитись, що вони мають справу з одним з учасників повного товариства

Крім визначених форм ведення справ повного товариства установчим договором можуть бути передбачені інші форми ведення справ :

  • спільно всіма учасниками повного товариства - що означає, що правом першого підпису на документах, які стосуються господарської діяльності повного товариства, володіють всі його учасники, причому документ набуває чинності тільки у випадку наявності згоди всіх інших учасників повного товариства;

  • окремими учасниками – означає виникнення аналогії керування в повному товаристві з керуванням у більш традиційних акціонерних та товариствах з обмеженою відповідальністю, де керування здійснюється директором чи правлінням Учасник , якому довірене ведення справ повного товариства , фактично стає виконавчим органом товариства Інші учасники мають право виступати і діяти від імені повного товариства тільки при наявності в них доручення , виданого всіма учасниками повного товариства

Учасник повного товариства , що діяв у спільних інтересах , але немає на це повноважень, має право у разі , якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати

Учасники , що не приймають участі у веденні справ товариства , мають право в судовому порядку вимагати припинення повноважень , наданих одному або декільком учасникам для ведення справ товариства , якщо останні припустили грубе порушення своїх обов'язків відносно товариства й не діють у його інтересах , не здатні до розумного ведення справ або при наявності інших серйозних підстав.

Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається

Особливістю повного товариства є солідарна та необмежена відповідальність по зобов'язаннях повного товариства всіх учасників Відповідальність у повному товаристві має як солідарний , так і субсидіарний характер

Солідарність відповідальності учасників означає , що кредитор повного товариства має право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання товариства в частині , що не охоплюється складеним капіталом товариства, як від усіх учасників спільно , так і від кожного з них окремо , при тому як цілком , так і в частині зобов'язання

Субсидіарність відповідальності припускає право кредитора вимагати від учасників повного товариства виконання зобов'язань повного товариства тільки в частині, яка не покрита розміром складеного капіталу повного товариства

Необмежена відповідальність учасників товариства , означає їх відповідальність усім своїм майном по зобов'язаннях товариства Ця обставина пояснює те, що одна особа не може бути учасником більш ніж одного повного товариства

Відповідальність учасників повного товариства за його зобов'язаннями здійснюється ними солідарно усім своїм майном , на яке може бути звернене стягнення Якщо учасник, якому була пред'явлена вимога кредитора, не може задовольнити її в повному обсязі, то кредитор вправі звернутись із цією вимогою до будь-кого іншого з учасників повного товариства або до всіх разом Солідарність зобов'язання зберігається до повного задоволення вимог кредитора товариства

Учасник повного товариства , що вибув з нього , відповідає за зобов'язаннями товариства , що виникли до моменту його вибуття , рівною мірою з учасниками, що залишились , протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства

Якщо одним учасником товариства солідарне зобов'язання виконане в повному обсязі, то інші учасники звільняються від зобов'язання перед кредитором повного товариства , але у них з'являється зобов'язання перед учасником, що виконав вимоги кредитора Учасник товариства , який сплатив повністю борги товариства, має право звернутись з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за 3 місяці.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців. Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в порядку, передбаченому установчими документами.

Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника товариства таким, що вибув із його складу, у разі:

  1. смерті учасника або оголошення його померлим – за відсутності спадкоємців;

  2. ліквідації юридичної особи - учасника товариства, в тому числі у зв'язку з визнанням її банкрутом;

  3. визнання учасника недієздатним , обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

  4. призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи – учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;

  5. звернення стягнення на частину майна повного товариства , що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

При реорганізації юридичної особи, учасника повного товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства, правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до товариства за згодою решти учасників. Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги учасника, що виникли за час діяльності товариства, перед повним товариством, а також за борги товариства перед третіми особами.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного товариства або відмови товариства у прийнятті правонаступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний в засновницькому договорі.

2.5. Командитне товариство

Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, є один чи кілька учасників ( вкладників ), які несуть ризик збитків , пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства

Командитне товариство створюється та діє на підставі засновницького договору Договір підписується всіма повними учасниками товариства Засновницький договір про командитне товариство, повинен включати розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, форму їх участі у справах товариства. В засновницькому договорі стосовно вкладників вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформлюється в одноособову заяву, підписану повним учасником Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум) , яка містить усі відомості , встановлені для командитного товариства

Loading...

 
 

Цікаве