WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Злочини та покарання за Законами Ману - Реферат

Злочини та покарання за Законами Ману - Реферат

пан; за речи, которые не должны быть произносимы, штраф удваивается. Шудра, поносящий ужасной бранью вышестоящей варны, заслуживает отрезания языка. Если он надменно учит брахманов их долгу, то царь должен приказать влить кипящего масла в его рот и уши".
" крадіжку, (три міри покарання: тюрма, заковування у кандали та різного роду тілесні покарання) "За похищение людей из хорошей семьи и особенно женщин и драгоценных камней преступник заслуживает телесного или высшего наказания. Преступление, которое совершено в присутствии собственника и сопровождалось насилием, есть грабеж; если оно совершено в его отсутвие - кража".
" вбивство,
" насилля, "Тот, кто совершает насилие, должен считаться величайшим преступником, более опасным, чем клеветник, вор и обидчик, наносящий другому удары палкой. Убивающий при самозащите, при охране жертвенных даров, при защите женщин и брахманов, по закону не совершает преступления".
" подружню зраду.
Наступні норми судовогорозгладу стосувались порушення норм сімейно-шлюбного і спадкового права.
Отже, внутрішня логіка системи викладення норм не дає можливості розділити їх на норми цивільного і кримінального права.
Не дивлячись на різноманітність дхармашастр, вони взаємно впливали одна на одну і були взаємно пов`язані. Усі вони пов`язані спільністю релігійно-філософських концепцій та принципів, на яких вони базувались. Це полягало у понятті суті дхарми, закріпленні неорівності варн, ритуальної чистоти індуса, системи поведінки з метою очищення, у тому числі і за злочині. Зміст, межі дії норм визначені священними джерелами - ведами.
Як уже зазначалось, приватного права власності на землю в Індії не існувало. Рухоме майно перебувало у приватній власності. Свобода розпорядження такою власністю була досить широкою. Староіндійському праву були відомі такі правомірні способи набуття власності, як одержання спадщини, знахідка, купівля, здобич, позичка під проценти, виконання роботи, одержання дарунку від доброчинних людей. Закони визначили 10 засобів існування:
1) знання
2) ремісництво
3) робота за певну плату
4) спунування
5) скотарство
6) торгівля
7) землекористування
8) задоволення
9) мислотиня
10) лихварство
Серед основних видів власності закони називають землю. Земельний фонд країни складають:
1) царські
2) общинні
3) приватні
За незаконне привласнення чужої власності накладався штраф. Закони Ману встановлювали, що якщо не власник засіяв чуже поле своїми семенами він не має право одержати врожай.
Всі речі поділялися на 2 категорії:
1) нерухоме - земля
2) рухоме - раби, худоба, інвентар
Серед договорів закони Ману розрізняють:
1) договір займу
2) використання найманої праці
3) договір оренди землі
4) договір купівлі-продажу
5) договір дарування
Майно, здобуте на війні, належало тому, хто його захопив. Право власності набувалось також у результаті володіння. Якщо власник речі не вимагає її повернення від добросовісного володільця протягом десяти років, то він втрачає на неї всі права. Виморочне майно представників трьох нижчих варн переходило у власність царя.
Забов'язання у староіндійському праві випливали із договорів та з деликтів.
Об`єктом договору купівлі-продажу були всілякі рухомі речі належної якості, ваги, об`єму. Продавцем міг бути лише власник речі. Продавець, що вказував покупцеві на всі недоліки речі, звільнявся від покарання. Договір куплі-продажу міг бути розірваний протягом десяти днів після його укладення.
Поширеним був договір позики. Його об`єктом були гроші та продукти сільського господарства. Забезпеченням позики була особа боржника, його родичі, майно. Якщо боржник не міг вчасно повернути борг, то він забов'язаний був його відробити. Проте кредитор нижчої касти не міг змусити боржника вищої касти відробляти борг. Закладати особу можна було лише на певний строк. "Але для аріїв, - говориться в Артхашастрі, - не повинно бути рабства". Продаж вільних у рабство карався у кримінальному порядку.
Держава встановлювала проценти за позику: для брахмана 2% на місяць, кшатрія - 3%, вайшія - 4%, шудрі - 5%.Зауважимо, що на відміну від Вавилона в Індії Закони Ману наказували царю штрафувати боржника, який скаржиться на кредитора, що самочинно домагається виплати боргу.
Договір найму передбачав, що норма оплати роботи працівника має становити 1/10 частину врожаю. Наймит, що не виконував певного обсягу роботи, штрафувався; йому навіть не оплачували незакінчену роботу, якщо він захворів.
Згідно договору поклажі зберігач не ніс відповідальності, якщо річ було вкрадено або змито повінню.
Договори, укладені п`яним, божевільним і рабом, вважались недійсними. Такими ж вважались і угоди, які укладались шляхом ошуканства.
Староіндійське право регулювало і шлюбно-сімейні відносини. Найпоширенішими були шлюби, коли жінка набувалась чоловіком подібно речі. Передача батьком нареченої жениху давала йому владу над дружиною. Дружина не мала повної правоздатності, її майно передавалось чоловікові, який мав турбуватись про її прожиток і захист.
Причиною для розірвання шлюбу було: безпліддя подружжя, подружня зрада, соромна поведінка, невідома відсутність, погане ставлення. Якщо чоловік мав декілька дружин, то старшою серед них була дружина із вищої варни.
Після смерті батька майно успадковували лише сини. Найстарший син успадковував додаткову частку у розмірі 1/20 всього майна. Дочки усувались від спадщини, проте їх брати повинні були виділити зі свого майна по 1/4 частині, як посаг для своїх сестер.
Кримінальне право відрізняється від свого часу досить значним рівнем розвитку. Закони Ману розрізняють навмисні і необережні, рецидив у скоєнні злочинів, співучасть. Проте хоче Таліон не був характерний для індійського права проте деякі встановлювали. Зберігаються ордалії. Зберігається об'єктивне втілення відповідальність за злочин всією общиною. Серед майнових злочинів перш за все розрізняють крадіжку. Злодія треба вбити на місці злочину, а якщо ні то хазяїна. Крадіжка відрізняється від грабіжу. Покарання також накладаються на тих хто бачив, але не попередив.
Найтяжчий це державний злочин:
1) зрада
2) заколот
3) ламання міських воріт та стін
Види покарань:
Одруження замість смерті, смертна кара, садовіння на кол, топлення, відрубування голови, спалення на вогнищі або на розпеченому ліжку, цькування собаками, топтання слонами, тілесні ушкодження
Loading...

 
 

Цікаве