WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Поняття і види господарських товариств - Курсова робота

Поняття і види господарських товариств - Курсова робота

При державній реєстрації у найменуванні господарських товариств обов'язково має бути зазначений вид товариства: „повне товариство", „акціонерне товариство" тощо, для повних та командитних товариств – прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства і не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути в Ук-раїні [6, с. 24].

Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді від свого імені.

Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Як і будь-яка організація, господарське товариство є суб'єктом права власності. Відповідно до ст. 115 ЦК України майно господарського товариства складається з:

  • майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного капіталу;

  • продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

  • одержаних доходів;

  • іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом.

Закріплене за господарським товариством майно створює необхідну базу для його нормальної діяльності [3, с. 125].

Законом передбачена можливість створення господарського товариства однією особою. Це положення не поширюється на повні та командитні товарис-тва. Учасниками господарського товариства можуть бути фізичні або юридичні особи, як резиденти, так і іноземні суб'єкти права.

Законодавство України встановлює обмеження щодо участі певних су-б'єктів у господарських товариствах. Стаття 80 ГК передбачає, що учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Також відповідно до ст. 14 Закону України „Про банки та банківську діяльність" власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Цей же закон встановлює обмеження стосовно учасників товариства, зокрема ст. 14 ГК вказує, що учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації [7, с. 186].

Згідно з ЦК України учасники господарського товариства мають права та обов'язки у порядку, встановленому установчими документами товариства.

1.1 Права та обов'язки учасників господарських товариств

Права учасників

  1. Брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі.

  2. Брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

  3. Вийти з товариства.

  4. Здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві.

  5. Одержувати інформацію про діяльність товариства.

Залежно від змісту ці права поділяються на майнові (право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину) та особисті немайнові права (право брати участь в управлінні товариством). Право на управління товариством реалізується, як шляхом безпосередньої участі в роботі товариства (членство в правлінні, наглядовій раді), так і через представників, які обираються в органи управління товариством [9, с. 325].

Учасник товариства має право одержувати інформацію про діяльність товариства. Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі. Інформація про діяльність товариства міститься у фінансовій звітності, балансі. Реалізувати своє право на інформацію учасник може звернувшись безпосередньо до товариства. Порядок одержання інформації встановлюється в установчих документах, процедура її отримання може бути прописаною у спеціальному положенні, яке затверджується загальними зборами товариства [9, с. 354].

За нормами ЦК учасники мають право вийти з товариства. Вихід учасника з товариства пов'язаний з обов'язком сплатити певну суму коштів чи передати майно. Це може вплинути на фінансовий стан товариства, тому установчими документами може бути встановлений обов'язок для учасників письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк. Цей строк не може перевищувати одного року [5, с. 420].

Обов'язки:

  • додержуватись установчого документа товариства (статуту чи договору) та виконувати рішення загальних зборів;

  • виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю;

  • вносити вклади у розмірі (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами, що передбачені установчими документами;

  • не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники товариства зобов'язані не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства Комерційною таємницею згідно ст. 505 ЦК є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційна інформація – це інформація, яка є корисною і не є загальновідомою суспільству. Вона має дійсну або комерційну цінність, з якої можна отримати прибуток і щодо якої власник вживає заходів для її захисту в усіх сферах життя і діяльності. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру [8, с. 454].

Конфіденційною інформацією є відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

В установчих документах товариства може бути передбачена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання учасниками товариства своїх обов'язків.

Згідно ст. 57 ГК установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках передбачених законом статут (положення) [2, с. 163].

Відповідно до ст. 82 ГК установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. [7, с. 253].

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Якщо в установчих документах не вказаний строк діяльності господарського товариства, то воно вважається створеним на невизначений строк.

Установчі документи у передбачених законом випадках погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

1.2 Види господарських товариств

Види господарських товариств названі у ч. 1, ст. 80 ГК України, до господарських товариств належать:

  • акціонерні товариства;

  • товариства з обмеженою відповідальністю;

  • товариства з додатковою відповідальністю;

  • повні товариства;

  • командитні товариства [2, с. 211].

2. Порядок утворення і припинення господарських товариств

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи.

Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств крім випадків, передбачених законодавчими актами України, тобто, якщо вони не мають обмежень підприємницької правосуб'єктності. Також засновниками та учасниками акціонерних товариств можуть бути особи без громадянства. Іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками товариств нарівні з українськими юридичними особами [10, с. 103].

Loading...

 
 

Цікаве