WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Відновлення радянської влади в Україні - Реферат

Відновлення радянської влади в Україні - Реферат

склали 30% загальної кількості прийнятих, рішень. В той же час у більшості спільних постанов відчувається спроба підміни радянських органів партійними.
Важливою складовою частиною державно-правового механізму Української РСР були правоохоронні органи, організація і діяльність яких пристосовувались до умов воєнного стану. Разом з функцією охоронидержавної безпеки і громадського порядку вони здійснювали також репресивні дії, пов'язані як з надзвичайними умовами війни, так і з особливостями тоталітарного режиму, який складався в СРСР ще в 30-ті роки.
Згідно з Указом "Про воєнний стан" у місцевостях, оголошених на воєнному стані, всі справи про злочини, що підривали оборону, громадський порядок і державну безпеку, передавались на розгляд військових трибуналів.
Органам військової влади надавалось право передавати на розгляд військових трибуналів справи про спекуляцію, злісне хуліганство та інші злочини, передбачені Кримінальним кодексом, якщо командування визнавало це необхідним за обставинами воєнного стану.
Штати військових трибуналів затверджувались спільними наказами наркома юстиції СРСР і наркома оборони чи наркома військово-морського флоту СРСР.
Відразу ж після визволення України від німецьких загарбників обласні і народні суди відновили свою роботу, комплектуючись з реевакуйованих суддів та резерву, створеного наркоматом оборони УРСР шляхом підготовки судових працівників на тримісячних юридичних курсах.
В округах Закарпатської України, а також у містах Ужгороді і Мукачеві на зразок судових органів радянської України були створені народні суди, а в центрі краю - Ужгороді - вищий народний суд та спеціальний суд як суд лише першої інстанції для розгляду справ про злочини німецько-угорських окупантів проти народу Закарпатської України. Народні судді призначались Народною радою за поданням уповноваженого в справах юстиції з числа юристів, які заслужили довір'я народної влади, а народні засідателі обирались на загальних зборах робітників, службовців і селян.
Відразу ж після визволення від загарбників території України військові трибунали радянської армії провели відкриті процеси над вищими нацистськими чиновниками та їх посібниками - зрадниками Батьківщини, що грабували і знищували радянських людей. У фудні 1943 p. в Харкові, а пізніше в Києві за вироками військових трибуналів гітлерівські кати українського народу були на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 p. прилюдно повішані.
Відновлення діяльності органів прокуратури у визволених районах і містах мало важливе значення для найскорішої ліквідації наслідків тимчасової окупації території України. Відновлення радянського правопорядку, посилення боротьби зі злочинними проявами - такими були найважливіші завдання органів прокуратури України у звільнених районах.
Багато часу й уваги приділяли прокурори і слідчі роботі над-звичайних державних комісій по виявленню і розслідуванню злочинів фашистських загарбників. Зібрані за допомогою прокуратури матеріали згодом фігурували на Нюрнберзькому процесі головних німецьких воєнних злочинців та на інших судових процесах про злочини фашистських окупантів.
В центрі уваги прокурорів і слідчих постійно були охорона соціалістичної власності, виконання законів про зміцнення трудової дисципліни в промисловості та сільському господарстві, вчасне та повне задоволення потреб фронту і тилу в сільськогосподарських продуктах.
У загально наглядовій роботі органів прокуратури з початку звільнення України важливе місце знову посіла охорона прав вій-ськовослужбовців, членів їх сімей, інвалідів Вітчизняної війни.
Важливе значення в умовах звільнення районів мало правильне вирішення цивільно-правових спорів, що виникали як наслідок беззаконня та свавілля, які панували на окупованій території (особливо багато було віндикаційних позовів власників майна, яке опинилося в чужому володінні; спорів про право на жилу площу;
позовів про відшкодування збитків тощо).
В умовах воєнного стану на органи міліції України були покладені обов'язки по втіленню в життя наказів військового командування, що стосувалися підтримки громадського порядку; і наказів, пов'язаних з встановленням особливого режиму у місцевостях, оголошених на воєнному стані. Міліція сприяла військовій владі у залученні громадян до трудової повинності для виконання оборонних робіт, охорони важливих об'єктів, боротьбі з пожежами, проведенні воєнно-квартирних обов'язків, автогужевій повинності; у вилученні транспортних засобів у державних і громадських організацій та окремих громадян; у нагляді за дотриманням правил роботи підприємств; за правильністю відпуску товарів населенню.
Організаційні форми побудови радянської міліції у звільнених областях Української РСР залишались такими ж, як і в довоєнний час. Управління міліції перебували у складі УНКВС областей, а на місцях районні відділи міліції - у складі райвідділів НКВС. Основними структурними підрозділами управлінь міліції областей були:
політичний, карного розшуку, боротьби з розкраданням соціалістичної власності, оперативний, паспортний, державної автоінспекції і секретаріат.
Про характер діяльності міліції у відбудовчий період можна судити на прикладі завдань, поставлених перед Управлінням НКВС Львова у фудні 1944 p. Управління НКВС зобов'язано було негайно приступити до виявлення і ліквідації злочинних і хуліганських груп, до 10 січня 1945 p. провести повну паспортизацію дорослого населення, забезпечити жорсткий паспортний режим, що виключав проживання у місті громадян без паспортної прописки. Були визначені заходи щодо організації міліцейського патрулювання, боротьби з дитячою безпритульністю. Було поставлено завдання до 1 січня 1945 p. спільно з міським і районними відділами міліції зміцнити і поповнити бригади сприяння міліції до 1200 чол., забезпечити через виконкоми організацію цілодобових чергувань жителів у всіх будинках міста; разом з органами міліції проводились розширені наради кербудів, комендантів і двірників по боротьбі з хуліганством і підтриманню належного порядку; у всіх домоуправліннях проводились збори жителів з питань дотримання паспортного режиму і участі їх у боротьбі з правопорушеннями. До 1 січня 1945 p. начальнику Управління НКВС пропонувалося повністю укомплектувати штати органів міліції. Такі ж заходи по встановленню правопорядку, відновленню діяльності органів міліції вживались радянськими органами в усіх областях України.
Охорона громадського порядку і боротьба з кримінальною злочинністю були пов'язані з великими труднощами і нерідко ускладнювались тим, що злочинці були озброєні, діяли віроломно і підступно. Все це вимагало від працівників міліції, їх багаточислен-них помічників з цивільного населення пильності, мужності і відваги, готовності до самопожертви.
Loading...

 
 

Цікаве