WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Відновлення радянської влади в Україні - Реферат

Відновлення радянської влади в Україні - Реферат

воєнної промисловості Півдня" накреслили план відбудови промисловості України.
Передбачались невідкладні заходи по відбудові конкретних підприємств, строки введення об'єктівдо ладу. Так, в постанові ЦК КП(б)У і Раднаркому УРСР від ЗО вересня 1943 р. "Про відбудову Ново-Краматорського заводу і Старо- Краматорського заводу" зазначалось, що відродження цих заводів є головним воєнно-політичним і господарським завданням партійних і радянських органів Сталінської області.
Раднарком УРСР вживав заходів до швидкої відбудови енергетичного господарства, залізничного транспорту і підприємств зв'язку. Уряд також приділяв увагу відбудові промисловості, що виробляла предмети споживання.
З метою найскорішого відродження сільського господарства уряд вжив низку заходів по відновленню МТС, радгоспів та електрифікації сіл.
Поряд з великою роботою по організації відбудови народного господарства вживалися відповідні заходи щодо відбудови культурно-освітніх закладів. 27 лютого 1943 p. Раднарком УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову "Про відновлення роботи шкіл в районах Української РСР, визволених від фашистських окупантів".
Приділялась увага відновленню і розвитку господарства західних областей України.
Відновлення місцевих органів державної влади - Рад депутатів трудящих Української РСР відбувалось у надзвичайно важких умовах. Значна кількість депутатів місцевих Ряд, службовців державного апарату перебували в лавах Червоної армії, багато їх загинуло на фронтах та окупованій території. В цілому склад депутатів місцевих Рад скоротився в східних областях на 60, а у західних - на 80%. Умови воєнного часу недозволяли проводити нові вибори або довибори депутатів місцевих Рад. Тому на підставі указів Президії Верховної Ради УРСР про відкладення виборів до Ради депутатів трудящих повноваження депутатів, обраних у 1939-1940 pp., було продовжено до кінця війни.
Для оперативного керівництва процесом відновлення місцевого державного апарату наприкінці 1942 р. Раднарком розпочав формування спеціальних оперативних груп з числа керівних працівників партійних, радянських, господарських органів, які знаходились в евакуації, у частинах Червоної армії. Разом з передовими частинами Червоної армії ці групи при підтримці населення відновлювали місцеві органи влади, налагоджували політичне, суспільне, господарське життя. У відбудовчий період було сформовано 24 обласних, 13 окружних, 77 міських, 825 районних оперативних груп, в яких працювали понад 9 тис. працівників керівного складу. Названі групи фактично були короткочасною формою безпосереднього об'єднання партійного і радянського керівництва політичним життям на звільненій території України. Активну участь у відновленні місцевих державних органів брали політоргани Червоної ар-мії, керівники радянського підпільного та партизанського руху. Узагальнюючи практику відновлення місцевих Рад, Політбюро ЦК КП(б)У 1 квітня 1944 p. прийняло постанову "Про керівні органи місцевих Рад депутатів трудящих", в якій викладався порядок відновлення місцевих Рад, їх виконкомів, а також давалися рекомендації щодо поліпшення діяльності Рад. У деяких районах Західної України поряд з Радами створювались традиційні органи сільського самоврядування - сільські громади, які виконували функції допоміжних органів Рад. Взагалі відновлення місцевих Рад депутатів трудящих на всій території України було завершено до кінця 1944 р. На 1 червня 1945 p. відновили свою роботу майже в повному обсязі всі місцеві Ради УРСР: 24 обласних, 253 міських, 824 районні, 16005 сільських та 453 селищні Ради депутатів трудящих.
До кінця війни характерною рисою у взаєминах між місцевими органами влади і управління та надзвичайними і військовими органами була їх взаємодія при певному пріоритеті останніх.
Тенденція централізації управління, підвищення ролі виконавчо-розпорядчих, вузькоколегіальних органів, окремих посадових осіб зберігалась до кінця війни. Через відсутність більшої частини депутатів місцевих Рад - кадрових працівників радянського державного апарату - до роботи у виконавчих комітетах широко залучався партійний актив. На початок 1945 p. склади виконкомів місцевих Рад. Української РСР були укомплектовані на 85%, при цьому кількість депутатів минулого скликання складала близько 30%.
Про роботу виконкомів у відбудовчий період можна судити з діяльності Київського облвиконкому, яким протягом двох місяців після визволення Києва було розглянуто 137 питань: організаційних - 81, про відновлення народного господарства - 38, про забезпечення населення товарами першої необхідності - 14, інших - 41
З початком відновлення діяльності місцевих Рад в першу чергу відновлювались управління і відділи, робота яких була безпосередньо пов'язана з забезпеченням населення, відбудовою народного господарства і вирішенням питань оборонного характеру.
Крім того, при виконкомах були відновлені чи утворені спеціальні відділи, управління та комісії, робота яких була безпосередньо пов'язана з умовами воєнного часу (відділи державного забезпечення, бюро з обліку та розподілу робочої сили, карткові бюро та ряд інших спеціальних органів). Повсюдно при обласних, міських та районних виконавчих комітетах Рад депутатів трудящих були створені комісії, на які покладалися завдання збирання та перевірки документів і матеріалів про злочини гітлерівців та їх посібників.
Відновилась також одна з форм роботи Рад - проведення сесій місцевих Рад депутатів трудящих. Умови воєнного часу безперечно суттєво вплинули на організаційно-правові форми сесійної роботи, що було пов'язано як з малою кількістю депутатів, так і необхідністю в умовах війни приймати особливо термінові рішення з питань, пов'язаних із забезпеченням обороноздатності країни. Аж до кінця війни не було можливості дотримуватись встановленої Конституцією УРСР 1937 p. періодичності скликання сесій місцевих Рад, але все ж активізація цієї роботи у відбудовчий період помітна.
Постійні комісії місцевих Рад відновлювались рішенням виконкомів. До складу комісій входили як депутати, так і партійно-радянські активісти. Поряд з вже традиційними створювались нові комісії, появу яких викликав воєнний час. Так, велике значення мала робота оборонних комісій. При всіх місцевих Радах були створені комісії по забезпеченню і побутовому обслуговуванню сімей військовослужбовців та інвалідів війни.
Збереглася практика прийняття спільних постанов партійних та радянських органів, як правило, з найбільш важливих питань воєнного, політичного чи господарського життя республіки. Наприклад, тільки з червня 1944 p. по січень 1945 р. бюро Харківського обкому партії та Харківського облвиконкому прийняло 117 спільних постанов, що склало 49% загальної кількості прийнятих облвиконкомом рішень. Спільні постанови бюро Запорізького обкому партії та облвиконкому у 1944 p.
Loading...

 
 

Цікаве