WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методи формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення - Реферат

Методи формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення - Реферат

На сьогоднішній день основними нормативними та методичними документами з формування тарифів на житлово-комунальні послуги є:

"Правила розрахунку двоставкових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" затверджені Наказом Держбуду України;

"Порядок формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення", затверджені Наказом Держбуду України;

"Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства", затверджені Наказом Держбуду України;

"Тариф - це розмір плати в розрахунку на одиницю послуги визначеної якості, що забезпечує відшкодування обгрунтованих витрат економічної діяльності підприємства та нормативного прибутку споживачами цих послуг.

В практиці ціноутворення на комунальні послуги існують два основних підходи до формування тарифів, за думкою спеціалістів ПАДКО:

Витратний підхід, або той, що базується на принципі "витрати mroc"(cost-based pricing);

Підхід цільового калькулювання, або цільового ціноутворення (target costing or price -based model).

Суть підходу за методом "витрати плюс (прибуток)"полягає в тому, що витрати є основою для визначення тарифів. При цьому спочатку розраховується сума витрат для забезпечення певного рівня попиту, а потім визначається необхідний прибуток понад запланований рівень витрат. Ціною є комбінація витрат, які повинні забезпечити надання послуг в плановому обсязі, та прибуток.

Ціна = Витрати + Прибуток "[2].

Цей підхід до формування тарифів є найбільш поширеним у практиці ціноутворення в країнах Європи, США, СНД.

"Підхід до формування тарифів за методом "цільового калькулювання" передбачає, що підприємство спочатку визначає тариф на послугу, а витрати розраховуються, виходячи з планової ціни реалізації послуг. При такому підході маркетингові дослідження проводяться з метою визначення конкурентних цін на послуги. Або ціна визначається відповідно до цільового прибутку. Після цього з цієї ціни віднімається частина необхідного прибутку, а планова собівартість (цільова собівартість) визначається в межах прийнятого рівня. Собівартість визначається на одиницю реалізованої послуги, враховуючи обсяг реалізації, який дозволяє отримання цільового прибутку. Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Великої Британії застосовують метод цільового калькулювання при визначенні тарифів. Вважається, що такий підхід стимулює підприємства економити ресурси, оскільки зекономлені за рахунок цього кошти залишаються в розпорядженні водопровідних компаній у вигляді прибутку. При цьому цей підхід, на наш погляд, має свої недоліки. Оскільки головною метою його запровадження є зниження витрат, то регулюючий орган має визначити прийнятий рівень якості послуг, який не повинен погіршуватись із зниженням витрат. Формула розрахунку собівартості за методом цільового калькулювання виглядатиме так:

Ціна - Очікуваний прибуток =Витрати (цільова собівартість)

Очікуваний прибуток = Ціна/ (1+Очікуваний відсоток рентабельності)" [2].

Цей метод може застосовуватись в країнах із стабільною економікою. В наших умовах підприємства водопровідно-каналізаційного господарства щорічно впроваджують заходи по енергозбереженню, оскільки електроенергія займає 50% в структурі собівартості послуг. Але у вартісному виразі ці заходи не призводять до зменшення витрат по споживанню електроенергії, так як ціна на електроенергію зростає щомісяця.

Крім цього, деякі економісти пропонують метод операційного левериджу для формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

"Рівень експлуатаційного левериджу (L) визначає, як збільшення обсягу реалізації продукції (Q) впливає на збільшення прибутку (P). Знаючи цей рівень, можна визначити, на скільки відсотків збільшиться прибуток, якщо обсяг реалізації послуг підвищиться на1%:

Механізм застосування операційного левериджу полягає в тому, що, змінюючи структуру витрат (співвідношення між постійними та змінними витратами), можна розширити зону прибутковості, навіть не підвищуючи тариф, тобто діє ефективний фінансовий механізм впливу на рівень прибутку.

Метод операційного левериджу при формуванні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення можна застосовувати на підприємствах, де реалізація послуг має стабільний характер. В містах, де населення встановлює прилади обліку води, реалізація послуг має непрогнозовану знижуючу тенденцію. Тобто за таким методом розрахувати більш менш прибуткові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення немає можливості.

Як зауважувалось на початку статті, на сьогоднішній момент для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства існує проблема ціноутворення та його методології.

Метод "витрати плюс" при розрахунку тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, який відображено в "Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення" з коментарями, та, на наш погляд, має сенс у практичному застосуванні.

Згідно з цим порядком розрахунок собівартості послуг водопостачання та водовідведення рекомендовано проводити не на основі витрат попереднього року, а на підставі обгрунтованих технічних нормативів для розрахунку прямих витрат" - Окрім цього:

у тариф дозволено включати витрати капітального характеру;

продекларована можливість встановлення багатоставкових тарифів;

планування прибутку підприємства відбувається не директивним встановленням розміру рентабельності у відсотках від планових витрат, а вираховується зворотним порядком - сумою витрат для фінансування заходів, дозволених місцевими органами виконавчої влади та самоврядування на здійснення капітальних інвестицій, поділеною на собівартість виробництва;

рівень рентабельності не має верхньої межі і залежить від рішення місцевого органу виконавчої влади, що затверджує тариф;

стимулюється енергозбереження як важіль зниження тарифу шляхом визначення планових витрат на основі прогресивних технічних нормативів."[1]

При розрахунку тарифів на послуги водопостачання та водовідведення аналізується фактичний рівень накладних витрат у попередньому періоді, з 'ясовуються резерви зниження витрат. Аналізується взаємозалежність між собівартістю й обсягом реалізації послуг з урахуванням розроблених заходів щодо ресурсозбереження. Оцінюється вплив собівартості на якість послуг та залежність собівартості від якості наданих споживачам послуг.

В результаті проведеного аналізу формується планова собівартість.

"Плануванню собівартості повинна передувати розробка виробничої програми підприємства. Основою цієї програми є визначення необхідного обсягу послуг у натуральному виразі з урахуванням: заходів щодо удосконалення технології, заміни зношених фондів та інших заходів, спрямованих на скорочення втрат води в процесі ії підйому, подачі і транспортування до споживача; прогнозованого результату від впровадження системи обліку споживання ресурсів; використання показників приладів обліку при розрахунках із споживачами" [1].

Планова собівартість визначається як сума витрат за кожною статтею собівартості. Конкретний склад статей собівартості послуг водопостачання та водовідведення визначено в "Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства".

Планові витрати на матеріали, паливо, електроенергію й інші прямі витрати залежать від планового обсягу виробництва послуг та питомих норм їх споживання.

Розрахунок витрат на оплату праці грунтується на галузевій угоді та нормативах чисельності робітників.

Амортизаційні відрахування визначаються на підставі чинних норм амортизаційних відрахувань та залишкової вартості основних засобів на початок планового року.

Планування витрат на поточний ремонт здійснюється, виходячи з запланованих на підприємстві заходів планово-попереджувальних ремонтів нарік.

Витрати на продукцію (послуги), яка купуєтьсяна стороні, включаються до собівартості послуг у тих випадках, коли підприємство не має достатніх потужностей для виробництва цих послуг.

Loading...

 
 

Цікаве