WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим - Реферат

Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим - Реферат

Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим

Рекреаційна діяльність людей є одним з найбільш просторово виражених і тісно пов'язаних з територіальним різноманіттям видів соціальної діяльності. Реалізація рекреаційної діяльності здійснюється людьми, як правило, поза межами свого постійного житла, у районах з ландшафтом, що відрізняється від звичайного, шляхом поїздок і мандрувань. Під час поїздок і мандрувань люди перетворюються у туристів, які поділяються на внутрішніх і зовнішніх, на тих, хто в'їжджає, та тих, хто виїжджає за межі країни. Виходячи з цих посилань у світі активно використовуються поняття "туризм" і "туристична індустрія".

При цьому туризм у тій або інший країні розвивається по-різному. Це, як показує аналіз, пов'язано не тільки з наявністю в країні потрібних рекреаційних умов, прикладом чого є Крим в Україні. Формування рекреаційних послуг пов'язане, у першу чергу, із наявністю інфраструктури, яка дозволяє забезпечувати реалізацію цих послуг. Світовий досвід і досвід СРСР показують, що реалізація рекреаційних послуг вимагає наявності авіаційного, залізничного і автобусного сполучення (відповідно аеропортів, залізничних і автобусних вокзалів з високим сервісним рівнем); готелів, мотелів, санаторіїв, будинків та баз відпочинку, туристичних центрів (відповідно номерів з необхідним сервісним рівнем); агентств по оренді та обслуговуванню автомобілів (відповідно автомобілів різних марок і комфорту); історико-культурних пам'ятників у місцевості, де здійснюється рекреаційна діяльність; індустрії розваг (кінотеатрів, театрів, дискотек, казино і т.д.); установ громадського харчування (кафе, ресторанів, барів) та інше, а також забезпечення умов безпеки життю туристів [1-3].

Створення та існування відповідної інфраструктури для забезпечення реалізації рекреаційно-туристичних послуг безпосередньо пов'язане з поняттям "сфера рекреаційного обслуговування". До складу інфраструктури сфери рекреаційного обслуговування Автономної Республіки Крим (АРК) відносяться підприємства санаторно-курортного і туристського комплексу; підприємства громадського харчування; підприємства торгівлі; розважальні установи; транспорт; мережа авіаційного, залізничного та автобусного сполучення; історико-культурні пам'ятники; установи забезпечення зв'язку та безпеки життєдіяльності туристів. Саме стан сфери рекреаційного обслуговування (СРО) визначає привабливість того або іншого регіону та країни для туристів. При цьому процеси існування та розвитку СРО вимагають координування, фінансової та політичної підтримки з боку держави. Без цього, як констатує світовий досвід, будь-які заходи не забезпечать потрібного позитивного результату.

Так, наприклад, аналіз витрат і прибутків, проведений Всесвітньою туристичною організацією по Канаді, Франції, Німеччині, Сінгапуру, Іспанії та Шрі Ланка показує, що збільшення урядових витрат на туристичну рекламу тільки на 1 дол. США надає в державну казну в середньому 493 дол. США від витрат іноземних туристів [2, 3].

Для забезпечення розвитку туризму і координування зусиль підприємців у туристичній галузі декілька років тому уряд штату Каліфорнія (США) прийняв на себе відповідальність за просування туризму і реалізував багатомільйонну програму туристського розвитку Каліфорнії, яка була спрямована як на розвиток внутрішнього туризму так і на притягнення іноземців [3].

Таким чином, існування та розвиток складових СРО в будь-якій країні пов'язаний із обов'язковим здійсненням державного управління цією сферою в інтересах розвитку туризму з урахуванням місця останнього в економіці країни.

В Україні, яка має великі рекреаційні ресурси, туризм є тією галуззю економіки, активний розвиток якої забезпечить, по-перше, створення необхідних рекреаційно-туристських послуг як для громадян України, так і для іноземних туристів, в інтересах їх відпочинку і підтримки належного стану здоров'я і, по-друге, надходження до бюджету країни коштів, необхідних для розвитку інфраструктури незалежної України і покращання рівня життя українського суспільства.

Сьогоднішній стан інфраструктури сфери рекреаційного обслуговування в Україні і, зокрема в Автономній Республіці Крим, характеризується як такий, що не відповідає світовим вимогам і потребує державної підтримки як політичної, так і фінансової. Результати проведеного аналізу стану СРО свідчать про те, що несвоєчасність створення у початкових умовах переходу від адміністративно-командної системи до ринкових відношень державних органів управління станом і розвитком СРО призвела до руйнування важливих складових її інфраструктури, розпаду соціально орієнтованого внутрішнього туризму, відпливу значних валютних коштів за кордон, а також погіршення матеріально-технічної бази, чому сприяло поглиблення економічної кризи в Україні [4, 5].

Ситуація становлення України як держави, у процесі перерозподілу власності колишнього СРСР і створення СНД, що відбувалося в умовах переходу до ринку, призвела до виникнення низки недоліків, які не сприяли покращанню стану СРО: підпорядкованість рекреаційних підприємств різним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади; недосконалість нормативно-правової бази, незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів, недостатня забезпеченість висококваліфікованими кадрами, недостатній рівень розвитку інформаційної структури.

За часів СРСР Крим був одним з найбільш розвинутих рекреаційних районів, що спеціалізувався на організації лікувально-оздоровчого відпочинку, і в силу своїх фізико-географічних та кліматичних особливостей був основним центром приморського літнього відпочинку. З розпадом СРСР територія Криму залишилася у складі України, а на базі Кримської області була створена Автономна Республіка Крим як невід'ємна складова частина України. У спадщину від СРСР АРК отримала потужний рекреаційний потенціал, але такий, що був орієнтований не на світовий рівень, а на радянські форми відпочинку, тобто на суворо встановлене співвідношення особистості - трудового колективу - суспільства - держави. У радянський період держава брала на себе значну частину витрат по підтримці цього потенціалу, а також забезпечувала виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з маркетингом і реалізацією рекреаційно-туристських послуг, заповненням кримських санаторно-курортних установ.

Зміна соціально-політичної ситуації та економічних умов в Україні в 1991 році визначили необхідність створення нової організаційної структури управління СРО з боку держави. Складність ситуації в СРО в АРК була обумовлена тим, що: наростала кризова ситуація в економіці республіки; управління майном курортних підприємств перейшло до окремих лінійних структур із суворою вертикальною ієрархією; в умовах переходу до ринку активно розвивалися недержавні форми власності в складових СРО без врахування комплексності створення такого товару як рекреаційно-туристичні послуги; життєдіяльність регіону почала носити яскраво виражений сезонний характер; розвивалися деградаційні процеси в складових СРО.

Як наслідок, це негативно відбилося на стані СРО в АРК і призвело до ситуації, яку можна охарактеризувати таким чином: відсутність системності в управлінні і комплексності в розвитку складових СРО; нераціональне використання рекреаційних ресурсів; надмірне забруднення навколишнього середовища; невідповідність розвитку рекреаційних підприємств як основного елемента сфери рекреаційного обслуговування та інфраструктури рекреації; централізоване планування об'ємів рекреаційних послуг без врахування реальних потреб як виробників послуг, так і їх споживачів; відсутність економічних стимулів подальшого розширення об'ємів послуг, їх видів і якості; жорстке адміністрування і втручання у внутрігосподарську діяльність рекреаційних підприємств.

Loading...

 
 

Цікаве