WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

• експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 81);

• порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів

(ст.82);

• порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів (ст. 82-7);

• виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації (ст. 82-2);

1 • приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та об'єднань їх щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними (ст. 82-3);

• змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в країні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу (ст. 82-4);

• порушення правил передачі відходів (ст. 82-5);

в порушення встановлених правил і режиму експлуатації Установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів (ст. 82-6);

• порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохі-мікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83);

• порушення законодавства про захист рослин (ст. 83-7);

• порушення правил використання об'єктів тваринного світу (ст. 85);

• виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу (ст. 85-7);

• експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням (ст. 86-7);

• порушення вимог щодо охорони середовища перебування й шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (ст. 87);

в незаконне вивезення з України й увезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу (ст. 88);

• порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах (ст. 88-7);

• порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними (ст. 88-2);

• жорстке поводження з тваринами (ст. 89);

• порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90);

• невиконання правил і норм у процесі створення, виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій (ст. 90-7);

• порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 91);

• невиконання вимог екологічної безпеки в процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91-7);

• перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (ст. 91-2);

• приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів (ст. 91-3).

Справи про ці правопорушення розглядають:

• органи державного геологічного контролю (ст. 57, 58);

• органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. 78, 80—83, 90-7);

• органи земельних ресурсів (ст. 52, 53, 53-7, 53-2, 54, 55, 56);

• спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин (ст. 83-7);

• спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузях водного господарства, геології та використання надр (ст. 59, 60, 67); • органи рибоохорони (ст. 86-7, 91-2); • органи лісового господарства (ст. 63—70, 73, 75, 77);

• органи мисливського господарства (ст. 91-2);

• органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів (ст. 52—55, 57__74,76—77-7, 78, 78-7—79-7, 80—83, 86-7, 87, 89, 91-7—91-3

36.Основні завдання зовнішньої політики України та ішших країн.

Становлення України як незалежної демократичної держави відбувається в період кардинальних політичних і економічних зрушень в українському суспільстві і історичних змін в системі міжнародних відносин, які характеризуються виникненням нових незалежних держав, появою нових регіональних центрів сили в міжнародних відносинах, переходом від ери конфронтації до ери відкритості і співробітництва, зникненням військово-політичного та ідеологічного протистояння в Європі. Процес державотворення і побудови вільного громадянського суспільства в Україні збігається з її поступовим входженням до світового співтовариства і пошуками нею свого місця в сучасному складному, різноманітному і суперечливому світі. З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища в суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики.

З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішня політика постійно спрямовується на виконання таких найголовніших завдань:

-Утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави.

-Забезпечення стабільності міжнародного становища України.

-Збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів.

-Включення національного господарства у світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу.

-Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів з зарубіжними українцями і вихідцями з України, подання їм допомоги згідно з міжнародним правом.

-Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

39.Повноваження Антимонопольного комітету.

Антимонопольний комітет України в межах наданої йому компетенції має право:

• визначати межі товарного ринку, а також монопольне становище суб'єктів господарювання на ньому;

• видавати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання рішення про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень;

• видавати органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю обов'язкові для виконання рішення про скасування або зміну прийнятих ними неправомірних актів, про припинення порушень і розірвання укладених ними угод, що суперечать антимонополь-ному законодавству, забороняти або дозволяти створення монопольних утворень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, а також суб'єктами господарювання;

• вносити до органів влади обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання у разі порушення ними антимонопольного законодавства;

• накладати штрафи, застосовувати інші санкції у випадках, передбачених законом;

• відповідно до його компетенції приймати нормативно-правові акти, зокрема, з питань антиконкурентних узгоджених дій, зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, дискримінації органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, провадження в заявах про надання дозволу на економічну концентрацію суб'єктів господарювання, контролю за економічною концентрацією суб'єктів господарювання, провадження у справах про порушення антимонопольного законодавства, порядку виконання, перевірки, перегляду та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, а також недобросовісної конкуренції, обов'язкові для виконання органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктами господарювання; контролювати їх виконання, надавати роз'яснення щодо їх застосування;

• здійснювати інші дії, передбачені законодавством про Анти-монопольний комітет України.

Здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України у сфері державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства не допускається.

Loading...

 
 

Цікаве