WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

"Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо скасування або зниження експортного мита на живу худобу та шкіряну сировину);

"Про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочну продукцію" (щодо скасування експортних субсидій на молочну продукцію);

"Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини", "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину", "Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин" та "Про внесення змін до деяких законів України" (з метою приведення законодавства України у сфері санітарного, ветеринарного та фітосанітарного регулювання до вимог Угоди про застосування СФЗ);

щодо скасування заборони на імпорт бувших у використанні автобусів та вантажівок віком старше 8 років;

щодо запровадження у національне законодавство Додатку – "Пояснювальні примітки" (щодо митної оцінки товарів) відповідно до Угоди СОТ про митну оцінку та про внесення змін до Митного кодексу стосовно приведення положень Кодексу у відповідність з вимогами СОТ, зокрема щодо визначення країни походження товарів, митної вартості, обов'язкового оприлюднення судових чи адміністративних рішень з митних питань.

Триває розробка та затвердження нових технічних регламентів. Станом на 1 березня 2005 року в Україні затверджено 16 технічних регламентів з підтвердження відповідності, що базуються на європейських директивах Нового підходу. Вони будуть вводитися в дію згідно з відповідними Планами поетапного впровадження.

З огляду на прагнення України стати членом СОТ, пріоритетність впровадження міжнародних стандартів є основою для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та її гідного представлення на міжнародних ринках. З цією метою Держспоживстандартом України створено розгалужену систему з 154 технічних комітетів, діяльність яких спрямована на розроблення національних стандартів, гармонізацію їх з міжнародними та європейськими.

Національна технічна нормативна база України на сьогодні складає більш ніж 20 тисяч стандартів. На сьогодні чинними в Україні є 2352 національні стандарти, гармонізовані з міжнародними та європейськими, з яких 293 прийнято до 2000 року, 457- протягом 2001 року, 340 – у 2002 році, 517 – у 2003 році, 596 – у 2004 році. З початку 2005 року прийнято 149 гармонізованих стандартів. Всі стандарти, згідно з діючим законодавством, затверджено та введено в дію наказами Держспоживстандарту.

Важливим кроком для гармонізації національного законодавства з вимогами угод СОТ стало прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" у частині, що стосується скасування пільг та створення, в результаті цього, недискримінаційних та стабільних умов ведення бізнесу для всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Окрім того, 15 березня 2005 року було Верховна Рада проголосувала за закон "Про внесення змін до Митного тарифу України" з метою попередження можливості несанкціонованого ввезення в Україну окремих товарів, забезпечення стабільності на споживчому ринку, а також на виконання міжнародних зобов'язань в рамках переговорного процесу по вступу України до Світової організації торгівлі, зафіксованих Консолідованою тарифною пропозицією.

113.Євроінтеграція

Коли говорять про євроінтеграцію України, то явно чи приховано мають на увазі інтеграцію в такі європейські організаційні структури, як Європейський Союз, Шенгенська угода, Рада Європи тощо. Проте Україна вже є повноправним членом багатьох загальноєвропейських, але не західноєвропейських організацій, наприклад Ради Європи, вона входить до всіх структурних підрозділів РЄ — Парламентської асамблеї Ради Європи, Комітету глав урядів Ради Європи, є членом Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) й ряду інших європейських організацій. Причому вона не є статистом, а бере повноправну участь у багатьох міжнародних проектах. Отже, говорячи про євроінтеграцію слід чітко уявляти собі, що багато хто в Україні під цим фактично розуміє інтеграцію в західноєвропейські організаційні структури, розширені останнім часом за рахунок деяких країн Центральної Європи. Інтеграція України до західноєвропейських структур (як і взагалі інтеграція будь-якої країни до будь-яких міжнародних структур) можлива лише за умов досягнення певних процедурних стандартів в обумовлених областях (тобто в економіці, державному управлінні, у сфері права й т. ін.) одночасно з відмовою від частини державного суверенітету і добровільною передачею низки виключних повноважень державної влади наднаціональним виконавчим органам даної організації. Політика євроінтеграції не може бути метою зовнішньої політики, а тим більше суттєвою мотивацією внутрішніх українських перетворень. У цьому зв'язку постає проблема розрізнення мети і методів. Прийняття євроцінностей (а фактично західноєвропейських цінностей) необхідно не для того, щоб потрапити а західноєвропейські організаційні структури, а для того щоб зробити нашу економіку більш продуктивною, технологію державного управління — більш ефективною, людську особистість — більш захищеною від різного роду загроз і т. ін. Тобто прийняття даних стандартів необхідне для того, щоб зробити життя громадян України більш заможним і комфортним, але лише за умови, якщо ми визнаємо зв'язок між євростандартами, що осмислюються як цінності, і кінцевим результатом — матеріально та культурно забезпеченими потребами населення. У зв'язку з викладеним — перший висновок, що його треба мати на увазі: чітке уявлення про справжню кінцеву мету внутрішньої політики держави дозволяє своєчасно коректувати співвідношення мети і засобів, а отже, й відступати від процедурних стандартів (нехай це навіть євростандарти) тоді, коли їх формальне дотримання не дає належного кінцевого результату ні в економіці, ні в політиці. Другий висновок: саме тому, що ці цінності й стандарти мають технологічний характер, вони можуть застосовуватися в принципі в усякій країні незалежно від регіону, входження або невходження даної країни в європейські організації, від культури та звичаїв народів, що там мешкають. Ці стандарти можуть втілюватися також у відносинах між різними країнами будь-якого регіону, а не тільки між європейськими. Ніщо не заважає Україні, перебуваючи поза європейськими організаційними структурами і навіть не ставлячи собі на меті курс на інтеграцію у ці структури в перспективі, запроваджувати в своїй країні певні правові, політичні, економічні й управлінські стандарти, тобто переходити у будь-якій галузі життя на європейські технології прийняття рішень, розв'язання завдань і вирішення проблем. Якщо так, то очевидно, що процес введення в Україні даних процедурних стандартів ніяк не пов'язаний з курсом на інтеграцію, тобто на організаційне входження в будь-які європейські чи західноєвропейські структури. Наприклад, якщо інтеграція України з країнами СНД або налагоджування тісних економічних відносин з Китаєм забезпечать зростання макроекономічних показників і це допоможе уряду вирішити деякі питання макроекономічного регулювання, зробить економіку більш відкритою, сприйнятливою до науково-технологічних і управлінських новацій, то чи не буде це досягненням певних європейських цінностей і стандартів, скажімо, в галузі економіки, науково-технічної політики й т. ін. Адже, саме відкритість до всякого роду нововведень, суспільна мобільність є провідною рисою європейської цивілізації і європейського (а ще більше — західноєвропейського) способу життя. Така ситуація надає Україні можливість детально вивчити необхідність і можливість запровадження в себе тих чи інших євростандартів, не обумовлюючи цей процес відмовою від культурних звичок українського народу, притаманних українцям морально-етичних цінностей, зокрема колективізму, і певної інерції поведінки.

Loading...

 
 

Цікаве