WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

• дискримінація підприємців органами влади й управління (ст. 166-5);

• порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень (ст. 166-4);

• порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (ст. 166-5);

• порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації юридичної особи (ст. 166-6);

• протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку (ст. 166-7);

• здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії (ст. 166-5).

Адміністративна відповідальність у галузі торгівлі зазвичай пов'язана з порушенням різних правил.

Справи про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі розглядають: адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (ст. 155, 155-7, 156, 159); районні (міські) суди (судді) (ч. 1,3 ст. 156, ст. 157, 160, 160-2, 162, 164, 164-5, 164-5—164-75, 166-7—166-4, 166-7, 166-5); органи внутрішніх справ (міліція) (ст. 161, 164-4); органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні (ст. 164-2, 166-6); органи державної податкової служби України (ст. 155-7, 164-7, 166-6); органи Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України (ст. 165-7); органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (ст. 155, 155-2, ч. 2. ст. 156, ст. 156-/, 156-2); органи державного контролю за цінами (ст. 165-2).

За вчинення правопорушень у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницькій діяльності застосовуються такі адміністративні стягнення, як попередження, штраф (у більшості випадків), конфіскація предметів торгівлі та виручки, виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та марок акцизного збору.

67.Види господ-ї діяльності, їх характеристика.

ГКУ: господарська діяльність – діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва — підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). За ГКУ: Підпр-цтво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання держ-го або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

70.Основні завдання Мінsстерства економіки.

Мінекономіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, який опікується забезпеченням реалізації єдиної державної політики економічного й соціального розвитку України.

Мінекономіки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також згаданим вище Положенням.

Мінекономіки України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

У межах своїх повноважень Мінекономіки України організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями Мінекономіки України є такі:

• участь у формуванні державної політики економічного й соціального розвитку України, розроблення механізмів її реалізації, прогнозів економічного й соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди та відповідних програмних документів;

• створення сприятливих економічних умов для функціонування суб'єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища; участь у реалізації антимонопольної політики;

• розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері реалізації прав власності;

• участь у формуванні державної регіональної* політики, організація роботи, пов'язаної з її проведенням;

• забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної економічної політики щодо інтеграції України у світову економіку, здійснення економічного та соціального співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом);

• участь у формуванні та реалізація державної політики у сфері взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, економічними угрупованнями, відповідними міждержавними і регіо наявними організаціями, у тому числі кредитно-фінансовими установами інших держав, координація роботи, пов'язаної із залученням міжнародної технічної допомоги;

• забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання;

• участь у розробленні та забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг;

• участь у розробленні державної політики у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації, захисту прав споживачів;

• розроблення стратегії і механізмів реалізації державної, структурної, інвестиційної та інноваційної політики;

• забезпечення реалізації державної цінової політики;

• участь у формуванні політики управління державним сектором економіки;

• участь у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері економічної безпеки та детінізації економіки;

• проведення державної політики щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржників, визнання боржників банкрутами;

• здійснення аналізу та економічного обґрунтування потреб держави, пов'язаних з її обороною і безпекою.

71.Адмін.правопор. в промисловості.

Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості передбачена главою 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів", де містяться статті, що встановлюють відповідальність за:

• порушення законодавчих та інших нормативних актів через безпечне ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93 );

• порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості (ст. 94);

• порушення правил норм з ядерної та радіаційної безпеки під час використання джерел іонізуючого випромінювання (ст. 95);

• недотримання державних стандартів, норм і правил під час проектування й будівництва (ст. 96);

• порушення законодавства під час планування і забудови територій (ст. 96-7);

• самовільне будівництво будинків або споруд (ст. 97); "марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів

(ст. 98);

• порушення Правил охорони електричних мереж (ст. 99);

• порушення, пов'язані з використанням газу (ст. 101);

• недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (ст. 101-7);

• порушення, пов'язані з неефективною експлуатацією паливо- і енерговикористовуючого устаткування (ст. 102);

• непідготовленість до роботи резервного паливного господарства (ст. 103);

• порушення правил користування енергією чи газом у побуті (ст. 103-7);

• пошкодження газопроводів під час провадження робіт (ст. 103-2).

Відповідальність за адміністративні правопорушення в промисловості несуть громадяни й відповідні посадові особи.

Справи про зазначені адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (ст. 99, 103-7, 103-2); районні (міські) суди (судді) (ст. 96-7, 98, 101—103); органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони праці (ст. 93, 94); органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. 95); інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 97); органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів України (ст. 95, крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм).

Loading...

 
 

Цікаве