WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває в його повному господарському віданні.

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони Добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та Представництва в Україні, а також представництва за її межами.

Національний банк, його установи, філії та представництва Мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

62.Завдання Держ.регулятора ц/п

Правовий статус Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регламентується Положенням, затвердженим Указом Президента України від 25 вересня 2002 року № 861/2002 "Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку".

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі — Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Комісія щорічно доповідає Президентові України про стан розвитку фондового ринку.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та вказаним вище Положенням.

Основними завданнями Комісії є: • формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та їхніх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

• координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їхніх похідних;

• здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їхніх похідних на території України, дотримання вимог законодавства в цій сфері;

• захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства в межах своїх повноважень;

• сприяння розвитку ринку цінних паперів;

• узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

• здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування.

65.Загальна характеристика законодавства в сферы будывництва.

Основними законодавчими актами, що встановлюють правові засади управління в цій сфері, є такі:

• Житловий кодекс Української РСР від ЗО червня 1983 р. (зі змінами);

• Закон України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 р.;

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про зміну порядку оплати за користування жилим приміщенням" від 15 грудня 1992 р.;

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств зв'язку" від 21 січня 1993 р. (зі змінами);

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" від 19 лютого 1993 р.;

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств транспорту і дорожнього господарства" від 17 березня 1993 р.;

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни" від 8 квітня 1993 р.;

• Закон України "Про дорожній рух" від ЗО червня 1993 р. (зі змінами);

• Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" від 14 жовтня 1994 р. (зі змінами);

• Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р. (зі змінами);

• Закон України "Про зв'язок" від 16 травня 1995 р. (зі змінами);

• Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня

1995 р. (зі змінами);

• Закон України "Про залізничний транспорт" від 4 липня

1996 р.;

• Закон України "Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період" від 20 жовтня 1998 р.;

• Закон України "Про архітектурну діяльність" від 2 травня 1999 р.;

• Закон України "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 р.;

• Закон України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" від 14 грудня 1999 р.;

• Закон України "Про радіочастотний ресурс України" від 1 червня 2000 р.;

• Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р.;

• Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про основи містобудування" від 8 лютого 2001 р.;

• Закон України "Про поштовий зв'язок" від 4 жовтня 2001 р.;

• Закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку" від 10 січня 2002 р.;

• Закон України "Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002—2010 роках" від 7 лютого 2002 р.

66.Адмін.правопорушення в галузі торгівлі.

Адміністративна відповідальність в галузі торгівлі встановлена главою 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення — "Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, фінансів і під приємницькій діяльності". У зазначеній главі містяться статті, що передбачають відповідальність за:

• порушення правил торгівлі та надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займалися підприємницькою діяльністю (ст. 155);

• порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами (ст. 155-7);

• обман покупця чи замовника (ст. 155-2);

• порушення правил торгівлі алкогольними напоями й тютюновими виробами (ст. 156);

• порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-7);

• порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів (ст. 156-2);

• дрібна спекуляція (ст. 157);

• порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159);

• торгівля з рук у невстановлеиих місцях (ст. 160);

• незаконна торговельна діяльність (ст. 160-2);

в незаконний відпуск або придбання бензину чи інших пально-мастильних матеріалів (ст. 161);

• порушення правил про валютні операції (ст. 162);

• порушення порядку заняття підприємницькою або господарською діяльністю (ст. 164);

• ухилення від подання декларації про доходи (ст. 164-7);

• порушення законодавства з фінансових питань (ст. 164-2);

• недобросовісна конкуренція (ст. 164-3);

• несвоєчасне здавання виторгу (ст. 164-4);

• зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164-5);

• демонстрування й розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження й демонстрування фільмів (ст. 164-6);

• порушення умов розповсюдження й демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження й демонстрування фільмів (ст. 164-7);

• недотримання квоти демонстрування національних фільмів

під час використання національного екранного часу (ст. 164-8);

• незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних товарів чи фонограм (ст. 164-9);

• порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом (ст. 164-10);

• незаконне розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю (ст. 164-77);

• порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 164-72);

• порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва (ст. 164-75);

• ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України платників обов'язкових страхових внесків та порушення порядку обчислення й сплати внесків на соціальне страхування (ст. 165-7);

• порушення порядку формування та застосування цін і тарифів (ст. 165-2);

• зловживання монопольним становищем на ринку (ст. 166-7);

• неправомірні угоди між підприємцями (ст. 166-2);

Loading...

 
 

Цікаве