WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій з проведення митних обстежень, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, — відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

49.Повноваження Рахункової палати.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Рахункову палату" від 23 грудня 1997 р., Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку зі своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходженням Рахункової палати є місто Київ.

Рахункова палата має такі повноваження:

• здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

• проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності в межах, визначених статтею 16 цього Закону;

• перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених у пункті 2 цієї статті, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

• отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;

• отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій, що перевіряються, від інших підприємств і організацій — Довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та організацій;

• організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

• проводити комплексні ревізії та тематичні перевірки по окремих розділах і статтях Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

• проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших Документів, що стосуються питань державного бюджету і фінан-сів України;

• здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства загалом;

• готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

• надсилати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

• порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, унаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

• залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експер-тів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їхньої праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

• у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохоронних органів, інформуванням про це Верховної Ради України.

Повноваження Рахункової палати поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, у тому числі їхні апарати, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи й установи, створені згідно із законодавством України.

Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи та їхні спілки, асоціації, інші об'єднання незалежно від форм власності, об'єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні не комерційні громадські організації в тій частині їхньої діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

55.Загальна характеристика венчурного фонду ((ІСІ)

В Україні склалися передумови для нового венчурного буму. Причому, підставою для такого прогнозу є не стільки пожвавлення ділової активності на фондовому ринку країни, скільки вимушені пошуки суб'єктами господарювання законних способів оптимізації оподаткування доходів, особливо уникнення податку на додану вартість. Венчурний фонд – це недиверсифікований інститут спільного інвестування (надалі – ІСІ) закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50% складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі. Звернемо увагу на деякі суттєві умови діяльності венчурного фонду виходячи з вимог та положень Закону України "Про інститути спільного інвестування (па-йові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.01 р. № 2299-III (надалі – Закон №2299-ІІІ): 1. Учасниками венчурного фонду можуть бути тільки юридичні особи. 2. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, облігаціями (у тому числі конвертованими) та договорами позики. 3. Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі. Крім того, компанія з управління активами венчурного фонду, на відміну від інших компаній з управління активами, має право: – надавати позику або кредит за рахунок активів інституту спільного інвестування; – розміщувати цінні папери інших емітентів. Так, якби емітент самостійно розміщував такі цінні папери, як цільові (безпроцентні) облігації, то при їх погашенні шляхом передачі товару, під який вони були випущені, у нього виникали б податкові зобов'язання щодо нарахування та сплати податку на додану вартість. У той самий час, коли це здійснюється через венчурний фонд, який спочатку викуповує ці цінні папери, то, згідно з абз.1 пп. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, такі зобов'язання не виникають. На жаль, банки сьогодні не можуть виконувати функції з управління активами венчурних фондів. Так, згідно з визначенням, компанія з управління активами, яка може створювати та управляти пайовими інвестиційними фондами, – це господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституту спільного інвестування на підставі ліцензії, що

57.Позитиви незалежності Центрального Банку

Відповідно до ст. З Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України (далі — Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, зазначеним Законом та іншими законами України.

Місцезнаходження керівних органів та центрального апарату Національного банку — місто Київ.

Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю.

Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку.

Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а за необхідності — Державний бюджет України.

Національний банк є самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим Законом випадках — також за рахунок Державного бюджету України.

Loading...

 
 

Цікаве