WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання ведення мисливського господарства (магістерська робота) - Курсова робота

Державне регулювання ведення мисливського господарства (магістерська робота) - Курсова робота

Лісовий кодекс України (1994) [11, с.121] передбачає надання у постійне або тимчасове користування ділянок лісового фонду для потреб мисливського господарства; перевагу надає в цьому відношенні постійним лісокористувачам. У кодексі зазначено, що використання лісових ресурсів і проведення лісогосподарських заходів повинно здійснюватися з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин. Тимчасові лісокористувачі за погодженням з постійними лісокористувачами на земельних ділянках лісового фонду, наданих їм для потреб мисливського господарства, можуть створювати кормові і захисні ділянки, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливства.

"Положення про лісничого" покладає такі обов'язки на керівника лісництва:

  • забезпечувати проведення лісогосподарських заходів і здійснення лісництвом лісових користувань з урахуванням необхідності збереження сприятливих умов для проживання диких тварин, а також контроль з цієюметою за підприємствами і організаціями -лісокористувачами;

  • здійснювати заходи по організації мисливського господарства, охороні і відтворенню диких звірів і птахів (біотехнічні заходи), вести боротьбу із браконьєрством, а також надавати практичну допомогу у цій справі державним, кооперативним та громадським організаціям і закладам, за якими закріплені мисливські угіддя, розміщені в зоні діяльності лісництва;

  • здійснювати контроль за веденням мисливського господарства підприємствами, організаціями та закладами на закріплених за ними угіддях в зоні діяльності лісництва, а також за виконанням ними правил і дотримання строків полювання.

Використання ресурсів мисливських тварин регулюється Законом України „Про мисливське господарство та полювання"

За Положенням державне управління в галузі ведення мисливського господарства здійснюють Кабінет Міністрів, обласні, міські держадміністрації, спеціально уповноважений державний орган у галузі ведення мисливського господарства, яким є Держкомлісгосп та його органи на місцях.

З метою організації та ведення мисливського господарства юридичним та фізичним особам надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя. Суцільна площа мисливських угідь, що надається користувачеві, повинна, як правило, становити не менше 3тис.га, але не більше 200 тис.га. Мисливські угіддя надаються в користування на термін не менше як 15 років. Умови ведення мисливського господарства визначаються договором, який укладається між державним органом лісового господарства і користувачем мисливських угідь.

Користувач мисливських угідь має право у встановленому порядку за згодою власників або користувачів земельних ділянок зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок. Відносини між власником або користувачем земельних ділянок і користувачем мисливських угідь регулюються відповідним договором. Користувачі мисливських угідь зобов'язані:

  • раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування мисливських тварин внаслідок власної діяльності;

  • проводити первинний облік чисельності і використання мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають ці тварини, і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, шо здійснюють державний облік мисливських тварин та облік їх використання;

  • проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в т.ч. штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти в охорону і відтворення мисливської фауни з розрахункуна 1 тис.га лісових угідь не менше 8, польових - 6, водно-болотних - 4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

  • здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

  • негайно інформувати природоохоронні органи, органи мисливського господарства, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювання тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;

  • здійснювати охорону державного мисливського фонду, сформувати єгерську службу з розрахунку не менше одного єгера на 7 тис.га лісових і 10 тис.га польових угідь;

  • дотримуватися режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території областей в межах наданих у користування мисливських угідь;

  • самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування,зниженнявідтворюючої здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходи до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;

  • забезпечувати мисливське впорядкування угідь, виділяти відтворювальні ділянки та визначати в натурі межі цих угідь та ділянок, в порядку, що визначається Держкомлісгоспом;

  • виконувати інші обов'язки щодо охорони і використання об'єктів тваринного світу та користування мисливськими угіддями відповідно до законодавства.

Добування мисливських тварин здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються на мисливський сезон Мінекобезпеки України за поданням Держкомлісгоспу України на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними державними органами лісового господарства та екологічної безпеки, а також регулюється нормами відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон державним органом лісового господарства за погодженням з відповідним органом екологічної безпеки.

Добування мисливських тварин, занесених до Червоної книги України, для розведення у спеціально створених умовах, а також для інших цілей здійснюється за дозволами Мінекобезпеки України.

До полювання прирівнюється:

  • перебування осіб в межах мисливських угідь, в тому числі на польових і лісових дорогах (крімдоріг загальногоко ристування) з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування диких звірів і птахів, або з мисливськими собаками чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання;

  • перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною зброєю

До полювання не прирівнюються перераховані дії осіб, пов'язані з виконанням ними службових обов язків.

Полювання із порушенням встановлених правил вважається незаконним або браконьєрством. Зміст браконьєрства полягає у наступному: всі дикі птахи і звірі, незалежно від того, на території якого землеволодіння вони живуть (державного, приватного тощо), складають державний мисливський фонд. Добування дичини для потреб держави і окремих громадян дозволяється тільки з дотриманням встановлених правил. Будь-яке порушення вважається браконьєрством, а порушники (тобто браконьєри) несуть адміністративну, матеріальну чи кримінальну (залежно від розміру збитків, завданих державі) відповідальність.

Браконьєрством вважається сам факт порушення, незалежно від того, здобута браконьєром при цьому дичина, чи не здобута. Особи, що займаються незаконним полюванням і рибною ловлею, завдають великих матеріальних і моральних збитків державі, негативно впливають на мисливців, рибалок, молодь, всіх оточуючих людей. Часто браконьєрство призводить до тяжких злочинів, зокрема проти осіб, уповноважених охороняти тваринний світ.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за: порушення правил використання об'єктів тваринного світу (стаття 85)[11, с.124, ], виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного світу (ст.85-1)[11, с. 125], порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (ст.87)[11, с. 125], незаконне вивезення з України та ввезення на її територію об'єктів тваринного світу (ст.88) [11, с. 126], порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного світу (ст.88-1) [11, с. 126], порушення правил створення, поповнення та зберігання зоологічних колекцій (ст.88-2) [11, с. 126], жорстоке поводження з тваринами (ст.89) [11, с. 127]. За скоєння цих правопорушень до винних осіб застосовується штраф, конфіскація незаконно добутої продукції та знарядь, предметів незаконного мисливства.

Кримінальна відповідальність настає згідно Кримінального кодексу України (ст.248) [11, с. 139] за незаконне полювання в заборонений час або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, якщо за такі ж дії протягом року було застосоване адміністративне стягнення.

Боротьба з браконьєрством - важка і небезпечна робота, яка вимагає особливої підготовки і кваліфікації, її особливість полягає в тому, що порушники правил полювання і, відповідно, правоохоронні органи діють на території, значно віддаленій від населених пунктів, там, де немає людей, які б могли засвідчити порушення чи надати необхідну допомогу службовій особі.

Loading...

 
 

Цікаве