WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання ведення мисливського господарства (магістерська робота) - Курсова робота

Державне регулювання ведення мисливського господарства (магістерська робота) - Курсова робота

Закон визначає принципи використання, порядок державного управління тваринним світом. Передбачене загальне використання тваринного світу (здійснюється без вилучення обєктів тваринного світу з природного середовища за винятком рибальства) і спеціальне (обєкти тваринного світу вилучаються з природного середовища). До видів використання об'єктів тваринного світу Закон відносить: мисливство, рибальство, використання в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях, одержання продуктів життєдіяльності тварин, добування тварин з метою утримання і розведення у неволі. При потребі чисельність тварин може регулюватися: з метою охорони здоров'я і забезпечення безпеки людей, запобігання шкоді господарським та природним об'єктам. Закон визначає права та обов'язки користувачів тваринним світом, зміст і форми охорони тварин, місць їх проживання, умов розмноження, шляхів міграції, профілактики загибелі, порядок встановлення заборон і обмежень. Обов'язковою визначається експертиза щодо впливу на тваринний світ діючих і таких, що будуються підприємств, споруд, нової техніки, технології, матеріалів і речовин. Особливій охороні підлягають рідкісні і зникаючі види, передбачено порядок їх розведення в неволі. Регулюється порядок переселення, акліматизації, схрещування тварин, ввезення їх в Україну та вивезення за кордон, створення, зберігання і використання зоологічних колекцій.

Передбачено моніторинг, державний облік і кадастр тваринного світу, контроль за дотриманням Закону, відповідальність за його порушення (кримінальна, адміністративна та ін.). На практиці порушники Закону "Про тваринний світ" найчастіше притягаються до матеріальної відповідальності.

Особи та організації, діями яких нанесено шкоду мисливському господарству і державному фонду диких тварин, компенсують її у відповідності до позовних заяв органів мисливського нагляду. У випадку відмови від добровільної сплати справу розглядають в суді або в арбітражі. З порушників правил полювання стягається сума нанесеної шкоди, яка вираховується за спеціальними таксами (розцінками), затверджених Наказом Держкомлісгоспу та Мінекобезпеки України від 12 березня 1996 року №24/32 [11, с.318].

Такси-розцінки для нарахування платежів за нанесену шкоду незаконним полюванням і знищенням диких тварин, їх місць проживання, біотехнічних споруд встановлюються в мінімальних зарплатах (деякі – в неоподаткованих мінімумах) залежно від виду добутих або знищених птахів і звірів, щодо біотехнічних споруд - за фактичною вартістю, збільшеною в три рази. Розрахунки відшкодування шкоди за цими таксами здійснюють посадові особи Мінекобезпеки, Держкомлісгоспу та їх місцевих органів. Поряд з відшкодуванням збитків, правопорушник може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Матеріальна відповідальність за шкоду, нанесену мисливському господарству, настає тільки тоді, коли встановлений факт нанесення шкоди знищенням звіра чи птаха. Якщо тварина поранена, але не добута і не існує достовірних даних про її загибель, то факт нанесення шкоди не вважається доказаним. Збитки зобов'язані відшкодовувати і власники собак, якщо ними нанесено шкоду мисливському господарству. Відповідальність наступає у цьому випадку незалежно від того, чи зробили власники собак попереджувальні заходи, оскільки сам факт перебування з собаками в мисливських угіддях створює підвищену небезпеку для звірів та птахів.

У відповідності з діючим законодавством незаконно добута мисливська продукція підлягає вилученню в порушника і реалізується у встановленому порядку. Виручені від реалізації цієї продукції суми не підлягають зарахуванню в рахунок відшкодування збитків. Якщо продукція незаконного полювання була реалізована чи використана порушником, суд, незалежно від поданого позову, повинен вирішити питання про стягнення її вартості, вирахованої за державними роздрібними цінами.

Права і обов'язки користувачів тваринного світу, що закріплені законом, створюють гарантії правильного, раціонального, науково-обгрунтованого користування тваринним світом і його охорони. Зрозуміло, якщо цих правил чітко дотримуються, а обов'язки активно виконуються.

Всі користувачі тваринного світу - підприємства, заклади, організації і громадяни – мають право здійснювати тільки ті види користування тваринним світом, які їм дозволені. Мається на увазі не лише право користування за спеціально виданим дозволом, але і право користування, яке здійснюється без будь-якого спеціального дозволу. Наприклад, без будь-якого дозволу громадяни можуть добувати червів, комах для любительського риболовства, мають право вудити рибу у відкритих і незаборонених місцях та ін.

Порушенням прав користування визнається користування, яке здійснюється без дозволу. Наприклад, якщо мисливець, який одержав дозвіл на відстріл кабана, вбив лося, він здійснив порушення. Або, скажімо, науково-дослідна установа, якій дозволено користуватися об'єктами тваринного світу з науковою метою без вилучення тварин з природного середовища, вилучило тварину. Подібні приклади можна було б продовжити. Але основне, на що слід звернути увагу, це – те, що тут один вид користування замінюється іншим, здійснюються недозволені види користування, тобто порушується цільовий характер користування тваринним світом.

У випадку і в порядку, передбачених законодавством, права користувачів тваринного світу можуть бути обмежені. Це може бути здійснено в державних інтересах, а також в інтересах інших користувачів тваринного світу. Наприклад, може бути обмежена науково-дослідна діяльність в заповідниках, обмежене переселення тварин, якщо це шкодить інтересам охорони тварин. Самовільне обмеження прав користувачів тваринного світу будь-яким іншим органом не допускається, якщо це не передбачено в законодавстві.

Першим і найважливішим обов'язком користувачів тваринним світом є обов'язок дотримуватися встановлених правил, норм та строків полювання. Наступний обов'язок – користуватися тваринним світом способами, які не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, які не підлягають користуванню. Так, з метою полювання користувач не може вирубувати і випалювати рослинність чи стріляти в тварину у випадку, якщо постріл може знищити інших тварин, які не підлягають користуванню; чи добувати тварину із застосуванням, наприклад, вибухівки. Дуже важливий обов'язок користувачів тваринним світом - не допускати порушення середовища проживання тваринного світу.

Названі обов'язки накладаються на всіх користувачів тваринного світу - як на організації, так і на окремих громадян. На всіх користувачів покладається також обовязок допомагати державним та іншим органам, які здійснюють контроль за охороною та використанням тваринного світу. Ряд обов'язків покладається лише на державні та громадські організації, які є користувачами тваринного світу (облік чисельності та стану використовуваних тварин, контроль стану середовища їх проживання; проведення необхідних комплексних заходів, направлених на відтворення тваринного світу)

Право користування тваринним світом підлягає повній або частковій забороні у випадках:

  • якщо минула необхідність в користуванні чи є відмова від нього;

  • закінчення встановленого строку користування;

  • виникнення необхідності у вилученні з користування об'єктів тваринного світу з метою охорони тварин;

  • ліквідація підприємства, закладу, організації, яким було надано право користування;

Право користування тваринним світом може бути заперечене у випадку невиконання користувачем встановлених правил, норм чи інших вимог з охорони і використання тваринного світу.

Здійснення державної політики в питаннях охорони, використання і відтворення фауни птахів і ссавців покладено на Державний комітет лісового господарства України. Держкомлісгосп, керуючись Конституцією та законодавчими актами України, визначає перспективи і пріоритетні напрямки розвитку мисливського господарства, здійснює у цій сфері науково-технічну та інвестиційну політику, державний контроль за збереженням, використанням та відтворенням ресурсів фауни; забезпечує організацію території мисливських угідь, ведення мисливства; координує діяльність наукових і навчальних закладів лісівничого та мисливсько-господарського профілю. Держкомлісгосп України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з центральними та регіональними органами державної виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Loading...

 
 

Цікаве