WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:

  • приховане безробіття;

  • неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального захисту громадян;

  • відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;

  • високий рівень злочинності;

- слабка дисципліна виконання законодавчих актів.

Основними причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є по-перше, заполітизованість економіки, а по-друге, негативні наслідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої основної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.

Серед інших моментів слід зазначити, що іноземні інвестори навряд чи залишилися задоволеними скасуванням податкових пільг, що діяли у вільних економічних зонах, попри умови, закладені у інвестиційних договорах та норми спеціальних законів, що вже має наслідком розвиток гострих суперечок і назрівання "інвестиційних" скандалів.

З метою наповнення державного бюджету народовладці у новій редакції виклали положення Закону, що регулюють операції з передачі основних фондів до статутного фонду юридичної особи для формування цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України. Ці операції були включені до складу об'єкту оподаткування податком на додану вартість. І відтепер передача українському підприємству основних фондів в обмін на корпоративні права прирівнюється з метою оподаткування ПДВ до постачання або імпорту товарів, місце надання яких перебуває на митній території України і оподатковується за ставкою 20%.

Тому нові кроки влади, що спричинили погіршення податкових умов вкладення іноземних інвестицій в якості основних фондів дещо йдуть у розріз із загальною програмою держави по залученню і заохоченню інвестицій.

2.2 Аналіз ефективності залучення інвестиції в українську економіку

Надходження ефективних ПІІ для потреб розвитку національної економіки є важливим якісним індикатором міжнародної привабливості держави, ознакою якості інвестиційного клімату та ключовим показником конкурентоспроможності держави на міжнародному ринку капіталу. Разом із тим, оскільки міжнародні інвестиції керуються ззовні національного політико-економічного поля, вони є індиферентними до проблем національної економіки та, в разі неналежного національного моніторингу і контролю, можуть містити вагомі виклики для національної економіки.

Серед таких імовірних викликів: провокування внутрішніх дисбалансів товарних чи фінансових ринків, консервація неефективної структури національного виробництва, монополізація окремих стратегічно важливих або соціально значущих сфер національного господарства та ринків збуту, надмірна невідшкодовувана експлуатація національної сировинно-ресурсної бази чи виробничих потужностей, можлива деформація умов конкуренції на ринку через застосування необґрунтованих пільг, надмірний відплив фінансових ресурсів через репатріацію прибутків тощо.

Потенційно Україна є інвестиційно привабливою країною, оскільки має чималу кількість недостатньо використовуваних фізичних і людських ресурсів, великі резерви невкладених заощаджень (на мільярди доларів), місткий внутрішній ринок споживання (близько 50 млн. людей - один з найбільших у Європі), а також безперешкодний вихід до ще більших ринків Росії та колишніх республік СРСР. Крім того, Україна через свою стратегічну важливість посіла третє місце (після Ізраїлю та Єгипту) за обсягом отриманої від США допомоги.

Україна також одержує великі кошти від таких міжнародних організацій, як Світовий банк, МВФ та ЄБРР. Більша частина цього фінансування надходить у вигляді технічної допомоги для розбудови ринкової економіки та системи правових інституцій, що є основою розвиненої ринкової економіки.

Західні економісти доводять, що планування економічного зростання в країнах, що розвиваються, немислиме у сучасних умовах без можливості допущення іноземного капіталу в економіку країни. Вони також припускають, що сприятливий вплив іноземного капіталу на господарство, що розвивається, буде позитивно позначатися у всіх випадках незалежно від того, у якій формі він надходить до національної економіки: у формі приватних прямих інвестицій і кредитів, у вигляді державних інвестицій і кредитів чи у будь-якій іншій формі.

У кожному випадку знаходяться аргументи, що виправдовують і рекомендують іноземний капітал як найбільш ефективний засіб для досягнення національного процвітання. Прямі частки капіталовкладення в промисловість не тільки приносять країнам, що розвиваються, чистий приріст національного багатства, але і спричиняють приплив іноземних фахівців, що сприяють підйому технічного і культурного рівня країни, полегшують можливість підготовки кваліфікованих кадрів, сприяють поширенню найсучасніших технологічних методів.

Дійсно, з одного боку, іноземний капітал, залучений в національну економіку і ефективно використовуваний, впливає на економічне зростання, допомагає перебороти відсталість, інтегруватися у світову економіку. З іншого боку, залучення такого капіталу накладає певні зобов'язання, створює різноманітні форми залежності країни-позичальника від кредитора, викликає різке зростання зовнішнього боргу. Таким чином, для національної економіки іноземний капітал може мати неоднозначні наслідки.

Зважаючи на це, держава має відігравати активну роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату, сприянні залученню ПІІ, що надходять у країну, до здійснення позитивних соціально-економічних зрушень в державі, дотриманні паритетних умов між іноземними та національними інвесторами на внутрішньому ринку.

У перші роки незалежності України іноземні інвестори обережно ставилися до нової держави і не поспішали вкладати кошти в її економіку. Так, з 1992 по 1994 р. включно в Україну надійшло лише 484 млн. дол. США іноземних інвестицій. Протягом 1995-1998 рр. обсяг залучених інвестицій постійно збільшувався. У 1996 р. було залучено на 31 % інвестицій більше, ніж попереднього року, у 1997 р. - на 16 %. У 1999 р. приріст інвестицій в Україні залишився позитивним, однак, через світову фінансову кризу, зменшився проти 1998 р. на 37 %. У 2000 р. наслідки згаданої кризи було нейтралізовано і довіра іноземних інвесторів до української економіки відновилася. Зокрема, приріст іноземного капіталу вдвічі перевищив рівень попереднього 1999 р., і ця позитивна динаміка продовжувалася.

У 2001 р. приріст інвестицій дещо знизився порівняно з 2000 р., що значною мірою пояснюється побоюваннями інвесторів напередодні парламентських виборів. У 2002-2003 рр. обсяги залучених інвестицій стрімко зростали. Так, 2002 р. вони були в 1,4 рази, а у 2003 р. - в 1,3 рази більшими за попередні роки.

У 2005 році ми стали свідками безпрецедентних об'ємів іноземних інвестицій у 7,87 млрд. грв., левову частку яких склали кошти, отримані від реприватизації "Криворіжсталі", яка одна внесла до рекордної цифри 4,8 мільярди. Хоча й не такий вражаючий, як попередній, рік 2006-ий ознаменувався значним приростом ПІІ в Україну, ставши другим найкращим за всі часи.

Згідно з даними, наведеними в "Експрес-доповіді" Держкомстату України № 39, опублікованій 19 лютого 2007 р., минулого року в Україну вкладено інвестицій на суму понад 4,58 млрд. дол.

Вивіз капіталу з України нерезидентами у 2006 р. також зріс: 552,6 млн. дол. проти 375 мільйонів у 2005 р.

Наростаючим підсумком ПІІ за звітний рік збільшилися на чверть, перевищивши 21 млрд. дол. станом на 1 січня 2007 р. (Рис. 2.2). За відсутності зростання чисельності населення не могли не збільшитися й ПІІ на душу населення – з 349 дол. до 456,6 дол.

На основі даних у: Державний комітет статистики України, Експрес-доповідь, № 39, 19 лютого 2007 р.

Рис. 2.2 Прямі іноземні інвестиції в Україну наростаючим підсумком з початку інвестування (станом на 1 січня 2007 року)

Цей показник відстає від аналогічних показників держав Центральної і Східної Європи, зокрема Польщі, Угорщини та Чехії (Табл. 2.1), що засвідчує поки що низьку конкурентоспроможність України щодо залучення ПІІ в міжнародному регіональному співробітництві.

Загальна кількість країн походження ПІІ порівняно з 2005 р. зросла на одну, сягнувши 119. Чільна п'ятірка країн, інвесторами з яких в Україні до 1 січня 2006 р. колективно інвестовано понад 1 млрд. дол., до кінця того року трансформувалася в шістку. Нідерланди не тільки вступили до клубу, але й обійшли Сполучені Штати, які були на четвертому місці в 2005 р. і на першому – в 2004 р. Зважаючи на те, що в двері клубу з 980 мільйонами доларів стукає Росія, наступного року Україна, цілком можливо, вітатиме "чудову сімку" країн-мільярдерів з ПІІ.

Таблиця 2.1

Прямі іноземні інвестиції на душу населення в країнах Центральної та Східної Європи у 2005 р.

Країна

ПІІ на душу населення, Євро

По відношенню до України,

разів більше

Словенія

13750

46,9

Чехія

9450

32,2

Угорщина

8750

29,8

Польща

6250

21,3

Румунія

3440

11,7

Болгарія

2780

9,5

Loading...

 
 

Цікаве