WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

- конкуренція підприємств з іноземними інвестиціями зі "старими" українськими підприємствами на внутрішньому ринку може мати істотне значення в боротьбі з монополізмом;

- у довгостроковій перспективі "вбудовування" України у світовий цикл руху капіталу сприятиме інтеграції країни у світове господарство і знаходженню оптимальної "ніші" у всесвітньому розподілі праці.

В Україні, інвестиційна діяльність регламентується відповідними Законодавчими положеннями. Серед них слід насамперед відзначити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про режим іноземного інвестування", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

В умовах інвестиційної кризи в Україні залучення іноземних інвестицій стає завданням, від ефективності вирішення якого залежать хід, темпи і багато в чому результати проведених реформ. В умовах переходу від однієї господарської системи до іншої потрібна величезна кількість інвестицій для забезпечення такого переходу.

Маючи безліч альтернативних пропозицій з більш сприятливими, ніж в Україні, умовами, іноземний капітал не поспішає і не буде поспішати інвестувати в українську економіку. Готовність інвесторів вкладати капітал у економіку тієї чи іншої країни залежить від існуючого в ній інвестиційного клімату.

Криза на фондовому ринку в жовтні 1997 р. в Азії і Латинській Америці та світова фінансова криза 1998 р. негативно вплинули на фінансову систему і економіку України, а також показали, що Україна в значній мірі інтегрована в макроекономічні процеси. Зокрема, ми щороку відчуваємо прямий вплив світової цінової кон`юнктури, особливо по галузях, що є експортно-орієнтованими та складають значну частину валютних надходжень у державу. У зв'язку з цим найважливішим завданням у залученні іноземних інвестицій є оцінка інвестиційної привабливості України на міжнародному рівні. Такою оцінкою займаються спеціалізовані рейтингові агенції.

Рейтингові агенції вперше виникли на фондовому ринку США. Тому часто при аналізі організації їхньої діяльності звертаються до досвіду двох найбільших американських рейтингових агенцій, що працюють на світовому інвестиційному ринку - Moody's Investors Service (1900), Standard & Poor's Corporation (1941). Серед інших авторитетних організацій такого типу слід визначити: Duff & Pils, Fitch Investors Service, McCarty, Crisanti & Maffei (США), International Bank Credit Analisys (Великобританія), Agense d'Evalution Financiere (Франція), Japan Bond Research Institute, Nippon Investors Service (Японія), Canadian Bond Rating Service (CBRS), Dominion Bond Rating Service (DBRS) (Канада), Australian Ratings (Австралія).

Особливе місце в аналізі фінансових і виробничих структур в Україні рейтингові агенції приділяють двом факторам - політичному ризику і якості кредитного портфеля.

Перший кредитний рейтинг Україні-емітенту був присвоєний Японським рейтинговим агентством Nippon Investors Service в листопаді 1997 р. під випуск цінних паперів, що дістали назву "самурай-бондів". Опублікований рейтинг був достатньо високий ВВ+, проте фінансова криза в Азії стала основним фактором, який не дозволив здійснити заплановану угоду.

У січні 2005 р. міжнародне агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України з рівня В+ до ВВ-(стабільний). Це свідчило про позитивну динаміку розвитку української економіки і появу у вітчизняного бізнесу імунітету від політичних потрясінь.

Стимулами до зростання інтересу інвесторів до України мають стати вступ України до Світової Організації Торгівлі та можливе створення зони вільної торгівлі з ЄС (2007-2008 рр.), а також отримання країною інвестиційного кредитного рейтингу ВВВ-. У 2003 р. Російська Федерація мала інвестиційний рейтинг ВВ- (як Україна зараз), а 31 січня 2005 р. вона отримала рейтинг ВВВ- (рейтинг інвестиційного рівня агенції Standard & Poor's). За деякими експертними оцінками Україна планує отримати такий рейтинг за два роки.

Рейтинги, які надає Moody's, є визначниками, перш за все, державного ризику. Крім вказаних рейтингів існує ще цілий ряд додаткових рейтингів, які відображають можливість короткострокових інвестицій.

Всесвітньовідоме американське видання Wall Street Journal разом з американським фондом Heritage Foundation опублікували іще один дуже цікавий рейтинг - "індекс економічної свободи" (Додаток З). Рейтинг цікавий тим, що дає можливість довідатися, хто ми і де знаходимося у глобальній економіці. У рейтингу ми займаємо 32 місце з кінця або 125 з початку, при чому послідовно погіршуючи свою оцінку після значного прориву у 2004-2005 роках. Відповідно до результатів останнього дослідження Україна трохи втратила позиції порівняно з попереднім рейтингом. Кількість балів: 3,85 (у 1995 р. - 3,7; у 1996 - 3,8; у 1997 - 3,75; у 1998 - 3,8; у 1999 - 3,8; 2000 - 3,6; 2003 – 3,59; 2004 – 3,49; 2005 – 3,16; 2006 – 3,24). Економічні категорії оцінюються за п'ятибальною шкалою, і чим вище бал, тим гірше оцінка. Яскраво видно сплеск позитивних очікувань іноземних інвесторів щодо покращення економічного клімату в державі відразу після "Помаранчевої революції". Нажаль, також видно, що непродумана та недалекоглядна політика урядів Тимошенко та Януковича спричиняють подальше розчарування іноземних інвесторів щодо стрімкого входження нашої країни у світову економіку та змушують проводити обережну і вичікувальну політику в сфері інвестиційного співробітництва з Україною.

Названі проблеми переважують такі риси України, як могутній, хоча технічно застарілий виробничий апарат, наявність дешевої і кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал.

У цілому можна відзначити формування певних тенденцій, що у тій або іншій мірі якісно характеризують розвиток іноземного інвестування в Україні:

  • переважаюча кількість партнерів із країн, що розвиваються, (по кількості інвестицій) і партнерів із промислово розвинутих країн (по обсягу інвестицій);

  • поступове збільшення частки інвестицій із країн СНД;

  • реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, на двосторонній основі;

  • орієнтація підприємств з іноземними інвестиціями на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені і на сферу послуг;

  • обережність західних партнерів щодо збільшення інвестицій, що обумовлено відсутністю надійних гарантій по їхньому захисту, наявністю прямого і непрямого контролю за такими інвестиціями, невідпрацьованість стратегії і тактики виходу на практично невідомий і раніше закритий ринок;

  • активність малих закордонних фірм, що орієнтовані на швидке повернення невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій, по суті, посередницьких або відверто спекулятивних;

  • нерівномірність розподілу інвестицій по галузях і регіонам України, їхня зосередженість у промислових центрах України, як-от у Києві;

  • переважання частка майнових внесків іноземних інвесторів у загальних обсягах інвестицій, слабке використання механізмів фінансового ринку для інвестування.

Це пов'язане з тим, що будь-якого конкретного року кількість іноземного капіталу, що його можливо вкласти в іноземні інвестиції, обмежена. Капітал вкладається туди, де умови інвестування прозорі й передбачувані, де інвестиції можуть принести гарний прибуток.

Не слід також забувати, що чим менше імідж країни відповідає очікуванням інвестора, тим нижче оцінюється інвестиційний клімат і тим на більші поступки й пільги мусить погоджуватися держава для залучення капіталів. І навпаки, поліпшення інвестиційного клімату дозволяє державі послідовно знижувати пільги, вирівнюючи їх до міжнародних стандартів, і створювати конкурентний інвестиційний ринок.

Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі самостійно вийти з економічної кризи без притягнення й ефективного використання іноземних інвестицій, Акумулюючи капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і роблять динамічними інші чинники в розвитку ринків товарів і послуг.

Галузева структура іноземних інвестицій формується в основному за рахунок внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування і металообробки, фінансових послуг. Серед інших галузей відносно вагомі наука, охорона здоров'я, побутове обслуговування, зовнішня торгівля, будівництво, хімічна промисловість.

Аналізуючи галузеву привабливість України можна зробити висновок, що в даний час найбільш інтенсивні інвестиційні процеси повинні спостерігатись у високорентабельних сферах, що не потребують значних вкладень капіталу при забезпеченні його швидкої віддачі. Це, насамперед, сфера внутрішньої торгівлі, переробка сільськогосподарської продукції, легка промисловості.

Структура іноземного інвестування по регіонах України характеризується традиційним залученням прямих інвестицій в економіку Києва, Дніпропетровських, Харківських, Донецьких, Одеських, Запорізької та інших областей (Рис. 2.1).

Loading...

 
 

Цікаве