WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Потенційні інвестори з-за кордону в усіх розвинених індустріальних країнах (окрім США, ФРН, Італії і Швейцарії) повинні отримати спеціальний урядовий дозвіл на здійснення капіталовкладень. Та навіть якщо для трансферту капіталу не треба попереднього дозволу, іноземний інвестор має повідомити про нього компетентний державний орган (ФРН, Італія). У багатьох країнах існує механізм контролю за поглинанням національних фірм зарубіжними інвесторами. Скажімо, у Німеччині при захопленні 25% акціонерного капіталу компанії інвестор зобов'язаний інформувати її про це. В Японії для встановлення закордонного контролю необхідне одностайне схвалення ради директорів корпорації. У Великобританії скупка іноземцями контрольного пакету акцій великих підприємств обробної промисловості може бути заборонена у випадку, коли вона вступає у протиріччя з національними інтересами. При цьому для запобігання небажаній скупці уряд може викупити акції об'єкта, що передбачається для поглинання.

Конкуренція за залучення ПІІ на міжнародних ринках капіталів вимагає від національних урядів запровадження спеціальних сприятливих умов для діяльності іноземних інвесторів. зокрема, особливий режим стосовно іноземних інвестицій запровадили більшість розвинутих країн та країни, що розвиваються. Також більшість країн, що розвиваються та постсоціалістичних країн для заохочення надходжень прямих інвестицій широко використовують приватизацію державних підприємств.

Використання спеціальних пільгових умов таїть в собі небезпеку залучення до країни спекулятивних капіталів. Відтак воно має поєднуватися з активним регулюванням форм і напрямів діяльності іноземних інвесторів у країні. Світовий досвід свідчить, що найбільш фундаментальні стимули ПІІ стосуються базисних характеристик економіки країни-реципієнта, в той час роль спеціальних стимулів, які створює держава, є другорядною.

Протікання інвестиційних процесів, їх характер, інтенсивність та результативність, а також управління ними залежить від інвестиційного клімату, що сформувався в державі, тобто від стану правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в її межах, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій.

1.3 Досвід зарубіжних країн у ефективному залученні іноземних інвестицій

Мотиви здійснення іноземних інвестицій для пошуку економічної ефективності полягають у раціоналізації структури розпочатого раніше інвестиційного проекту (спрямованого на пошук ресурсів або ринків) у такий спосіб, аби створити для інвестора умови єдиного управління економічними процесами, розпорошеними географічно. ТНК, що прагне підвищити ефективність, планує скористатися регіональними відмінностями в забезпеченості ресурсами, культурі, інституційному устрої, економічній системі та політиці, а також у структурі ринків, зосереджуючи виробництво в невеликій кількості місць для обслуговування численних ринків. Аби іноземне виробництво, спрямоване на підвищення ефективності, мало сенс, потрібно, щоб закордонні ринки були відкритими та добре розвиненими. Саме тому до такого виду інвестицій зазвичай вдаються на регіональних інтегрованих ринках.

Досвід приватизації у Східній Європі дав поштовх до виникнення великої кількості способів приватизації, починаючи від ваучерної приватизації та купівлі підприємств трудовими колективами і закінчуючи продажем стратегічним інвесторам. Наслідки приватизації залежно від способу її проведення виявилися разюче відмінними. Існує багато доказів на користь того факту, що ваучерна приватизація, яка призводить до розпорошення власності, не спроможна підвищити ефективність приватизованих підприємств. Натомість входження на ринок іноземних фірм через приватизацію створює конкуренцію і позитивно впливає на процеси економічної трансформації. Це твердження справедливе щодо країн Східної Європи загалом та України зокрема.

Щодо досвіду окремих країн, де іноземні інвестицій відіграли велику роль у становленні економіки, то можна навести такі приклади:

Австрія. У державі створено ефективну систему підтримки інвестиційної діяльності іноземних інвесторів. Головною організацією по супроводженню іноземних інвестицій у країні є Австрійська бізнес-аґенція (АБА), котра здійснює свою діяльність під егідою Федерального міністерства економіки та праці Австрії. Основним завданням агенції є надання безкоштовних послуг іноземним інвесторам, які прагнуть працювати в пріоритетних галузях австрійської промисловості та сільського господарства. АБА має свою штаб-квартиру у Відні та ще два відділення - у Нью-Йорку і Токіо. Палітра послуг агенції охоплює як надання загальноекономічної інформації про рамкові умови підприємницької діяльності в Австрії, так і специфічних консультацій під час вибору інвестором місця, галузі інвестування, включаючи допомогу у виконанні формальностей в оформленні необхідних документів. При цьому АБА працює у тісній кооперації з відповідними уповноваженими органами австрійських федеральних земель.

Великобританія. Країна є досить активним учасником інвестиційних угод, які на першому етапі використовувалися переважно з метою захисту інвесторів. Сьогодні до таких угод включаються також заходи із захисту внутрішнього ринку проти надмірного впливу корпорацій. Залученням інвестицій активно займаються агенції сприяння інвестиціям, котрі надають комплексну інформацію з питань, які цікавлять інвесторів. Важливу роль у лобіюванні бізнес-інтересів та розвитку контактів відіграють спільні торгові палати (joint chambers of commerce), що знаходяться під патронатом впливових персон із зв'язками в уряді та бізнесі. Агенції сприяння інвестиціям та спільні торгові палати, як правило, мають відповідні бюджети для проведення виставкових заходів.

Іспанія. З метою підтримки вкладення іспанськими компаніями своїх коштів за кордон у країні діє програма фінансування великих іспанських інвестицій за кордоном (PROINVEX) та програма підтримки іспанських зовнішніх інвестицій (ІСЕХ). Згідно з цими програмами, іспанським інвесторам надаються кредити та гарантії, а також фінансова підтримка для покриття фінансових ризиків. Крім того, у країні створено фонд COFIDES, метою діяльності якого є фінансова підтримка іспанських інвесторів за кордоном.

Корея. У країні створено Корейський центр сприяння іноземним інвестиціям (Korea Investment Service Center - KISC), який функціонує в структурі Корейського агентства сприяння торгівлі та інвестиціям і є державною неприбутковою структурою. При цьому KISC виступає в ролі основної організації, здатної забезпечити потенційного інвестора широким спектром безкоштовних консультативних послуг на всіх стадіях роботи - від попереднього вивчення місцевого ринку до супроводження проекту, що реалізується.

Функції захисту інтересів іноземних інвесторів, які вже працюють на південнокорейському ринку, покладено на Офіс омбудсмена з питань іноземних інвестицій, головним завданням якого є надання експертної підтримки та супроводження проектів у випадках, коли іноземний інвестор стикається з проблемними питаннями або відвертими порушеннями чинного законодавства чи кодексу поведінки з боку представників державних органів.

Німеччина. У ФРН відсутні спеціальні закони й органи, що здійснюють безпосереднє регулювання залучення ПІІ. Від іноземців - співвласників компаній не вимагається отримання дозволу на перебування і роботу в Німеччині, якщо вони зберігають постійне місце проживання на батьківщині. Суттєві обмежувальні заходи щодо залучення ПІІ, зокрема фінансові та валютні обмеження щодо іноземного капіталу, у ФРН відсутні.

Як правило, всі платежі за кордон можуть вільно здійснюватися будь-якою особою і в будь-якій валюті; немає обмежень обсягу та характеру укладених у цій сфері угод. Проте комерційні банки ФРН повинні повідомляти Центральний банк про всі грошові перекази за межі країни, сума яких перевищує 1 тис. євро.

При здійсненні іноземних інвестицій в економіку ФРН попереднього дозволу не вимагається, за винятком випадків, пов'язаних з продажем або передачею нерезидентам державних цінних паперів ФРН. Однак для ведення діяльності як національних, так і іноземних підприємців у харчовій, медичній та фармацевтичній промисловості, у галузі транспорту, банківській сфері й у страховому, готельному і ресторанному бізнесі необхідно отримати спеціальні ліцензії, які видаються на рівні федеральних земель.

Під час здійснення підприємницької діяльності у ФРН до іноземних фізичних та юридичних осіб застосовуються такі самі правові норми, що діють відносно місцевих підприємств і бізнесменів. Базові ставки податків зобов'язують кожну іноземну компанію сплачувати у вигляді податків у середньому 70 % свого прибутку. З урахуванням податкових та інших пільг, компанія фактично сплачує у середньому трохи менше, ніж 50 % власного прибутку. Крім того, дозволяється вираховувати протягом 5 років із суми, яка підлягає оподаткуванню, збитки попередніх двох років (але не більш як 5 млн. євро). Дозволено також переносити ці збитки на необмежену кількість років уперед.

Loading...

 
 

Цікаве