WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Для активізації інвестиційної діяльності (у тому числі іноземної) треба зробити такі загальнонаціональні кроки:

• знизити рівень державного регулювання підприємницької діяльності та забезпечити стабільність відповідного законодавства;

• усунути неоднозначність тлумачення нормативно-правових актів і завершити судову реформу;• вдосконалити нормативну базу щодо реалізації прав власності;

• завершити адміністративну реформу, забезпечити публічність і прозорість в ухваленні рішень органами влади та врешті подолати бюрократизм і прояви корупції;

• запровадити ефективні методи корпоративного управління;

• сприяти розвиненості ринків капіталу, передусім банківського сектору, фондового та страхового ринків;

• знизити податкове навантаження;

• забезпечити стабільність політичного середовища;

• активізувати діяльність зі створення позитивного іміджу держави.

У сфері створення привабливого інвестиційного середовища для приватного непозичкового капіталу слід вжити таких кроків:

• дерегулювання підприємницької діяльності та лібералізація ділової активності;

• завершення формування стабільної нормативно-правової бази, яка ґрунтувалася б на принципах рівності всіх інвесторів;

• забезпечення прозорості процедур ухвалення рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади;

• вдосконалення механізмів управління корпоративними правами, в тому числі тими, що належать державі, посилення захисту прав дрібних акціонерів;

• підвищення ефективності процедур банкрутства;

• забезпечення подальшого реформування податкової системи, в тому числі через зниження податкового навантаження, оптимізацію та підвищення прозорості процедур адміністрування податків, безумовне дотримання прав платників податків;

• відновлення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації;

• подальше проведення адміністративної реформи для вдосконалення та підвищення ефективності державного управління, усунення бюрократизму та проявів корупції;

• зміцнення банківської системи України, сприяння концентрації банківського капіталу, практичне запровадження іпотечних механізмів;

• відновлення інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах;

• сприяння судовій реформі та безумовному виконанню судових рішень;

• створення додаткових стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі української економіки.

У сфері розвитку інвестиційної діяльності держави:

• усунення структурних деформацій в економіці України через випереджальне нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг;

• розширення і модернізація транспортної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи, створення умов для зростання обсягів транзитних перевезень, створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів на основі залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, дорожнього господарства з використанням механізмів концесії та лізингу;

• сприяння збільшенню обсягу інвестицій у галузі зв'язку та телекомунікаційних послуг;

• стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну й інноваційну діяльність.

Один з найважливіших чинників поліпшення інвестиційного клімату в Україні – створення правового поля, адекватного ринковій економіці. Для цього на державному рівні потрібно:

• проводити роботу, пов'язану з укладенням міждержавних угод про заохочення і захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування, обміном інформацією про нормативно-правові акти у сфері інвестиційної діяльності, формуванням стабільних законодавчої бази та умов провадження підприємницької діяльності;

• розширювати співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо надання фінансової допомоги Україні; здійснювати заходи для завершення процесу вступу до СОТ.

Для поступової адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу та вимог СОТ потрібно ухвалити нормативно-правові акти, що регулюватимуть питання:

• подальшого реформування податкової системи;

• формування нормативно-правової бази, що сприятиме функціонуванню фондового ринку;

• захисту внесків громадян зі страхування їхнього життя, здоров'я, на недержавне пенсійне забезпечення.

Застосування названих концептуальних положень повинне сприяти встановленню партнерських стосунків української держави із зарубіжними інвесторами, переведенню їх на рейки економічного прагматизму та усвідомленої взаємоповаги економічних інтересів, цінностей та пріоритетів.

Ефект іноземного інвестування та міжнародної співпраці України з зарубіжними партнерами визначається, насамперед, вірним вибором стратегії залучення іноземного капіталу. Приплив іноземних інвестицій в Україну збільшиться за умов суттєвої активізації вітчизняних інвесторів і підприємців. Адже це буде свідченням довіри ділових кіл до гарантій щодо створення сприятливого середовища ведення бізнесу в Україні. В результаті держава може отримати синергетичний ефект посилення ефективності діяльності підприємств і фірм на економічному просторі України.

З метою поліпшення економічної ситуації та створення сприятливого інвестиційного клімату було б доцільно створити в Україні єдину спеціалізовану державну структуру, де було б зосереджено базу даних по всіх підприємствах, включаючи підприємства середнього та малого бізнесу, та яка б надавала конкретну інформацію про можливість інвестування в Україні разом з пропозиціями конкретних проектів і пошуком потенційних партнерів, які зацікавлені у співпраці з нашою державою, здійснювала б повний правовий супровід ПІІ в Україні.

За цих умов пріоритетними завданнями державної політики щодо підприємств з іноземним капіталом мають стати:

  • перехід від торговельно-посередницького співробітництва у формуванні структури зовнішньоторговельного обороту України до розвитку виробничої кооперації на інноваційній основі;

  • максимальне обмеження проявів недобросовісної поведінки з боку підприємств з ПІІ та потенційних інвесторів, зокрема – щодо запобігання спекулятивному характеру інвестиційної діяльності, зволікання з технологічною модернізацією виробництва на придбаних підприємствах, спроби недобросовісної конкуренції з іншими українськими компаніями на внутрішньому чи зовнішніх ринках, лобіювання преференційних умов, які погіршують конкурентні можливості вітчизняних виробників тощо;

  • регламентування критичного рівня проникнення іноземного капіталу у стратегічні сектори економіки з метою забезпечення економічної безпеки України, обмеження впливу іноземних інвесторів у цих секторах та закріплення за національним (державним) капіталом мінімального (базового) рівня у формуванні зовнішньоторговельних потоків.

Досягнення зазначених пріоритетів актуалізує потребу розробки та впровадження державної концепції залучення іноземного капіталу в Україну з визначенням механізмів регулювання діяльності підприємств з ПІІ. Ключовими заходами, що потребують реалізації вже на найближчу перспективу, мають стати:

  • диференціація інструментів регуляторної політики в частині регулювання та стимулювання зовнішньоторговельних потоків залежно від ступеня переробки продукції. В контексті заходів щодо розвитку зовнішньої торгівлі в основу має лягти регресивний принцип сприяння;

  • перегляд чинної законодавчої бази, що регламентує умови функціонування на внутрішньому ринку України національних підприємств та підприємств з іноземним капіталом з метою встановлення рівних конкурентних умов на основі зваженої державної політики надання переваг при здійсненні зовнішньої торгівлі.;

  • узгодження та координація інституційних інструментів реалізації державної політики, направленої на стимулювання потенціалу функціонування іноземного капіталу на внутрішньому ринку;

  • впровадження сучасних форм міжнародного консорціумного фінансування стратегічних інвестиційних проектів, насамперед – у сферах високих технологій та розвитку енергетичної, інформаційної, транспортної інфраструктури;

  • забезпечення ефективності державних цільових програм у науково-технічній сфері через розвиток відкритих форм (тендери, конкурси) отримання державного фінансування, грантів та підтримки.;

  • поширення інформації щодо наявного в Україні та її конкретних регіонах науково-технологічного та кадрового потенціалу, державна підтримка програм обміну з іншими країнами науково-технічними досягненнями на комерційних засадах з метою залучення в Україну підрядів на виконання проектів з виробництва інноваційної продукції V-VI технологічних укладів.

  • удосконалення державних механізмів регулювання ціноутворення та забезпечення поступового переходу на конкурентні ціни щодо вітчизняного експорту та імпорту.

Loading...

 
 

Цікаве