WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Розділ 3. Механізми активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни

3.1 Умови активізації залучення інвестицій

З метою створення належних умов для ефективного залучення іноземного капіталу в економіку України та збільшення його обсягів значна увага приділяється питанням удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо державного регулювання процесів іноземного інвестування. Важливою умовою формування в Україні інвестиційного клімату є створення стабільного і сприятливого для економіки держави та іноземних інвесторів законодавства. Слід зазначити, що законодавчі акти, спрямовані на залучення іноземних інвестицій, передбачають не лише створення пільгових умов для інвесторів. Основне завдання законодавства полягає у встановленні та гарантуванні інвесторам умов, можливостей, прав, обов'язків і відповідальності у процесі вкладення капіталу та його використання. Законодавство з іноземних інвестицій умовно можна поділити на два напрями: гарантування здійснення інвестиційної діяльності та стимулювання залучення інвестицій.

В Україні практично створено основи законодавчої бази, яка регулює діяльність іноземних інвесторів. На сьогодні базовим законодавчим актом, який визначає особливості питань іноземного інвестування, є Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 року N 93/96-ВР. Цей Закон відмінив дію Закону України "Про іноземні інвестиції" від 13.03.92 N 2198-XII, Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" від 20.05.93 N 55-93 та Закону України "Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" від 17.12.93 N 3744-XII, але в ньому були збережені у повному обсязі державні гарантії захисту іноземних інвестицій, що надавалися іноземним інвесторам на території України у відповідності з цими законодавчими актами.

Зокрема, іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів в разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. При цьому іноземному інвестору потенційно гарантується адекватна і ефективна компенсація. Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора.

В разі припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Якщо в подальшому спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені вищезазначеним Законом, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством, на вимогу іноземного інвестора, застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені Законом України "Про режим іноземного інвестування".

Законом України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів в Україні встановлено національний режим, тобто надані рівні умови діяльності із вітчизняними інвесторами.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України. При цьому, іноземні інвестори самі визначають найбільш прийнятну для них форму здійснення інвестицій: шляхом створення юридичної особи, що повністю належить іноземному інвестору, чи за їх частковою участю, або на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність, укладених з українськими підприємствами.

Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності є міждержавні Угоди "Про сприяння та взаємний захист інвестицій". Такі Угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту її на території іншої держави. Вони підписані більш ніж із 50 країнами світу. Ціла низка проектів угод знаходиться в стадії узгодження.

На міждержавному рiвнi велике значення має iнвестицiйна привабливість економіки України як сукупність передумов, процесів i результатів підприємницької дiяльностi. Складники цієї привабливості:

• Низькі стартові умови органiзацiї виробництва. Наприклад, гiршi умови для виробництва можуть бути для інвестора позитивним свідченням, що вкладені ним iнвестицiї у поліпшення умов виробництва (зниження рівня матерiало-, енерго-, фондомiсткостi, підвищення продуктивності праці) забезпечать конкурентоспроможність;

• Низькі стартові умови для модернізації і нарощування виробництва. Наприклад, неефективна структура підприємств, низький рівень їхньої окупності, високий рівень зношеності основних фондів та ін. можуть бути для інвестора позитивним свідченням того, що кошти, вкладені в модернiзацiю, технiко-технологiчне оновлення підприємств, неодмінно забезпечать їхню вищу конкурентоспроможність;

• Низькі рiвнi цін, тарифів, заробітної плати, частки ресурсів у собiвартостi продукції, можливість підвищення ефективного виробництва, зменшення собiвартостi продукції. Зрозуміло, iнвесторовi вигiднiше за інших рівних умов працювати в країні, де основні складники виробництва дешевші;

• Великі можливості отримання високих фінансових результатів. Зрозуміло, високий рівень рентабельності виробництва у тій чи iншiй галузі в країні інвестування може сприяти підвищенню конкурентоспроможності бізнесу інвестора в цій галузі.

З усіма цими складниками економіка України має дуже привабливі умови: дешеві ресурси, можливість знижувати їхню частку споживання та ефективність використання, можливість модернізувати, технічно та технологічно оновлювати виробництво, реорганізовувати підприємства, підвищувати рівень iнновацiйностi, оновлення основних фондів та ін. Хто перший це робить, той має перші позицiї конкурентоспроможності. Найбiльшi шанси для цього мають iноземнi інвестори, які володіють достатнім для таких заходів капіталом. Великий iнвестицiйний потенціал за окресленими факторами має бiльшiсть галузей економіки.

Водночас, можна навести тут т.зв "зелену книгу", у якій зокрема викладене чітке пояснення проблем, з якими стикаються іноземні компанії, що намагаються заснувати свої представництва в Україні, а також Україна, коли вона намагається заохотити залучення таких інвестицій до економіки країни. Ці проблеми можна узагальнити таким чином:

• Маркетинг України (на загальнодержавному та місцевому рівні) як країни з привабливим інвестиційним середовищем.

• Конкуренція з боку інших країн, таких як Росія, Угорщина, Китай

• Перешкоди на рівні центрального уряду:

    • складні та мінливі режими оподаткування, ПДВ та ін.;

    • складні процедури отримання ліцензій, права власності на землю та ін.;

    • неспроможність запровадити стимули для залучення інвестицій і мінливість систем заохочення.

• Перешкоди у правовій структурі (упередженість під час судових розглядів та ін.).

• Перешкоди на регіональному / місцевому рівні:

    • недорозвинена інфраструктура;

    • негативне ставлення чиновників, низький рівень кваліфікації та ін.;

    • надлишкова та іноді корумпована бюрократія.

Узагальнюючи вищезазначене, можна виділити привабливі для інвесторів рисами східноєвропейських економік:

  • дешеву, але кваліфіковану робочу силу;

  • довгостроковий потенціал ринку;

  • наявність багатих природних ресурсів;

  • наближеність до ринку Європейського Союзу.

Враховуючи деградацію науки і освіти в Україні, постійний відплив найбільш кваліфікованих кадрів за кордон та значний рівень витрат на користування природними ресурсами, в найближчій перспективі іноземних інвесторів можуть приваблювати лише потенціал українського внутрішнього ринку та вигідне географічне розташування України. Останній чинник нині використовується незадовільно, про що свідчить різке скорочення частки провідного європейського інвестора – Німеччини. Інша проблема, яка перешкоджає динамічному надходженню в Україну європейських інвестицій – конкуренція за залучення інвестицій з боку центральноєвропейських країн (Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, країн Балтії). Усі вони розташовані ближче до Європейського Союзу, визначаються "географічним і культурним спорідненням". Очевидно, що ці переваги центральноєвропейських країн над Україною є факторними, і їхня нейтралізація можлива лише за умови створення більш сприятливого інвестиційного клімату.

З іншого боку, те ж географічне і культурне споріднення є факторною перевагою України в залученні інвестицій з Російської Федерації – як у виробництво експортної продукції, так і продукції для її внутрішнього споживання.

Loading...

 
 

Цікаве