WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Пропозиції іноземних інвесторів щодо ефективності заходів, які сприяли б поліпшенню інвестиційного клімату, % позитивних відповідей до загальної кількості

Заходи

В аграрній сфері

У харчовій промисловості

Створення в Україні іноземними інвесторами підприємств-резидентів

98

87

Створення спільних підприємств

54

73

Створення промислово-фінансових груп

54

50

Спрощення процедури оренди землі

97

92

Лібералізація ринку землі

83

93

Запровадження застави землі

85

85

Укладення договорів концесії

83

85

Укладення угод про розподіл продукції

59

68

Оптимізація структури виробництва

67

88

Регіональна диверсифікація виробництва

34

61

Галузева диверсифікація виробництва

З0

60

Дерегуляція підприємницької діяльності

100

100

Стабілізація законодавства

59

71

Прискорення податкової реформи

100

100

Підвищення прозорості приватизації

99

100

Посилення захисту малих інвесторів

78

95

Розвиток фондового ринку

59

79

Розвиток інфраструктури

95

86

Надання податкових пільг інвесторам

30

65

Розвиток банківської системи

88

91

Зменшення розміру ставок по кредитах

100

100

Спрощення процедур реєстрації інвестицій

99

100

Спрощення процедур зовнішньоекономічної діяльності

84

96

Розвиток страхового ринку

89

100

Поліпшення криміногенної ситуації

68

97

Спрощення податкових процедур

86

96

Спрощення митних процедур

89

93

Спрощення сертифікаційних процедур

95

93

Спрощення ліцензійних процедур

93

94

Обмеження бюрократизації та корупції в центральних органах влади

94

95

Обмеження бюрократизації та корупції в місцевих органах влади

96

96

Обмеження місцевих зборів

98

97

Розвиток ринку нерухомого майна

68

91

Вдосконалення трудового законодавства

72

78

Зменшення кількості контролюючих інстанцій

100

100

Посилення захисту інтелектуальної власності

92

91

Прискорення повернення податку на додану вартість

87

88

Слід відмовитися від спроб будувати економічну стратегію, враховуючи лише суто внутрішні фактори і проблеми та ігноруючи при цьому геоекономічні фактори і процеси глобалізації. Навпаки, геоекономічна парадигма повинна бути первинною при визначенні внутрішньо економічної стратегії та моделі поведінки як державних інститутів, так і суб'єктів господарювання.

Зокрема, слід усвідомити, що спроби реструктуризувати українську економіку безперспективні, допоки вони ігнорують сучасні геоекономічні стратегії і моделі поведінки. Геоекономічний підхід до реструктуризації національного господарства виходить не з проектів реструктуризації окремих підприємств чи галузей, а із стратегії реструктуризації української економіки в цілому. Відтак Україна сьогодні потребує геополітичного самовизначення в системі стосунків з основними регіональними економічними та політичними об'єднаннями: ЄС, ЄврАзЕС, ГУАМ тощо.

Пріоритети політики, запропоновані респондентами вже згадуваного опитування концерну Flemings/SARS, включають лібералізацію руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків, зняття обмежень на частку власності та контроль для іноземних компаній, мінімізацію бюрократичних обмежень, зниження податкових ставок та зменшення кількості податків .

Порушення міжнародних угод та загального принципу зворотної дії законів завдає шкоди відносинам між іноземними інвесторами та Україною. Крім цього, Україна набуває негативного іміджу країни як такої, що заради незначних додаткових доходів у бюджет нехтує довготривалими вигодами від іноземного інвестування.

Проте останнім часом почали формуватись умови, за яких вітчизняний стратегічний інвестор та іноземний інвестор можуть стати потенційними союзниками у питанні формування нового бізнес-середовища, сприятливого для відтворення капіталу.

Висновки до Розділу 2

В ході проведеного дослідження в другому розділі було виявлено наступне:

Україна має досить суттєві передумови, щоб бути цікавою для іноземних інвесторів. Зокрема, привабливими можуть бути ринок більш ніж сорока восьми мільйонів споживачів, стратегічне в економічному відношенні положення в Європі, можливість експорту виробленої продукції до Центральної Європи, Балкан, Росії, Кавказу й Центральної Азії, найродючіші сільськогосподарські землі у світі та інші природні ресурси, ряд вражаючих технологій, добре освічені і кваліфіковані кадри.

Але, попри все це дійсний обсяг іноземних інвестицій в Україну є низьким. Рейтинг інвестиційної привабливості України є незаслужено низький. Характеризуючи стан іноземного інвестування в економіку України в цілому, його можна визначити як близький до кризового.

Багато потенційних інвесторів в Україну зараз вичікують. Вони зацікавлені у великому ринку України, у її щедрих ресурсах, у її кваліфікованій робочій силі, проте не поспішають зробити рішучий крок. Потенційні інвестори побоюються таких негативних факторів формування інвестиційного клімату як надмірне регулювання, складні, плутані й високі податки, постійно змінювані правила гри, неможливість виконувати контракти. Все це створює несприятливе середовище для бізнесу й інвестицій. Українські підприємці називають той самий список негативних факторів.

За оцінками експертів, для нормального розвитку економіки України потрібно додаткових інвестицій від 80 до 100 млрд. дол. США. Водночас ПІІ за шістнадцять років незалежності становили лише 21,1 млрд. дол. Цифра більш ніж скромна. В 2005р. була зафіксована найбільша сума іноземних інвестицій в Україну в розмірі 7868,1 млн. дол. США.

Це відбулося в основному завдяки приватизації найбільшого металургійного комбінату "Криворіжсталь" та банку "Аваль". Якщо не брати до уваги ці два проекти, то в цілому 2005р. можна вважати роком втрачених надій. Після "Помаранчевої революції" багато іноземних інвесторів були напоготові вкладати значні кошти в розвиток економіки України. На залучення інвестицій значно вплинули такі фактори як ліквідація вільних економічних зон, політика реприватизації, яка проводилась урядом Тимошенко, валютно-курсова політика НБУ, яка сприймається як алогічною та непередбаченою, зміни до Закону про ПДВ. Не менш загрозливими для інвесторів були й кроки уряду Януковича. Зокрема, непрозора приватизація "Луганськтепловозу" іще раз підтвердила статус країни, що не може забезпечити прозорі правила гри на інвестиційному ринку.

Щодо регіональної привабливості, то можна виділити тенденцію, яка вже є стабільною, а саме що майже 80% іноземного капіталу зосереджено у восьми областях України та м. Києві, що говорить про значні диспропорції.

У галузевому розрізі найбільш привабливими для іноземного капіталу традиційно залишаються промисловість, оптова торгівля та посередництво у торгівлі, операції з нерухомістю. У числі лідерів за обсягом залучення іноземних інвестицій перебувають також такі види діяльності як фінансова діяльність, машинобудування, транспорт та зв'язок.

Серед основних перешкод для залучення іноземних інвестицій є: недосконалість правового середовища; політична нестабільність; непередбачуваність і непрозорість державної політики; неврегульованість законодавчого забезпечення процесу інвестування; надмірна фіскальна активність держави; вузькість та неструктурованість внутрішнього ринку; обтяжлива митна політика; недосконалість галузей інфраструктури; "клановість" економіки; низька якість життя.


 
 

Цікаве

Загрузка...