WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Організаційно-економічний механізм активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку - Дипломна робота

Іноземним інвесторам, які вже розгорнули широкомасштабну діяльність на території України, було запропоновано визначити й оцінити основні проблеми і перешкоди на шляху такої діяльності. Отримані відповіді узагальнено в табл. 5.

Вражає той факт, що всі вказані у відповідях типові перешкоди на шляху ПІІ в Україну зазначені і у спеціальній літературі. Іноземні інвестори вважають вплив цих чинників суттєвим. Навіть та перешкода, яку визнано найменш вагомою (проблеми з виходом на внутрішній та зовнішні ринки), має досить високий показник: СВ = 2,16. Цей чинник також відчутно стримує ПІІ, хоча його вплив є слабшим порівняно з іншими чинниками.

Як свідчать дані опитування, найбільшою перешкодою є "нестабільне та надмірне регулювання". Наступні місця в рейтингу посідають "нечітка правова система", "мінливість економічного середовища" та "корупція". Йдеться про нестабільність, суперечливість, заплутаність регуляторного середовища, численність підзаконних актів, бюрократизм та корупцію, криміналізацію економіки. Ці чинники здатні суттєво ускладнити довгострокове планування діяльності компанії. Інвестори скаржаться, зокрема, на раптовість прийняття деяких рішень, прийняття актів, які вступають в силу негайно, або й мають зворотну дію. Варто зауважити, що на відміну від інших груп інвесторів інвестори-підприємці визнали ці фактори менше важливими. Це пояснюється тим, що інвестори-підприємці здатні швидше пристосовуватися до місцевих умов провадження бізнесу.

Наступним чинником, що стримує надходження ПІІ в Україну, визнано великий податковий тиск. Зокрема, це стосується регулювання інвестицій у ВЕЗ і ТПР. І тут потужним важелем стримування іноземних інвестицій в Україну є вкрай нерівномірний розподіл цього навантаження, яке є надмірним для легально працюючих суб'єктів господарювання на тлі існування величезного "тіньового" сектора економіки. Серед перешкод також названо також проблеми щодо встановлення чітких прав власності, низький рівень доходів громадян, труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами. Для інвесторів-підприємців (СВ = 1,33) складнощі зі встановленням чітких прав власності є вагомішою перешкодою, ніж для інших груп респондентів, ймовірно, через більшу чутливість невеликих інвесторів до невизначеностей, що виникають за умов існування нечітких прав власності.

Таблиця 2.5

Перешкоди для інвестування в Україну

Ранг

Перешкоди

Середня відповідь інвесторів

Загалом

ТНК

Підприємці

Інституційні

МФО

1

Нестабільне та надмірне регулювання

1

1,5

1

1

1,03

2

Нечітка правова система

1,1

1,7

1,5

1

1,21

3

Мінливість економічного середовища

1,1

2

1,25

1

1,27

4

Корупція

1,2

2

1,4

1

1,34

5

Великий податковий тиск

1,45

1,75

1,5

1,5

1,46

6

Проблеми щодо встановлення чітких прав власності

1,55

1,3

2,4

1,5

1,56

7

Низький рівень доходів громадян

1,5

1,7

2,25

1,5

1,69

8

Труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами

1,6

1,7

2,5

1,5

1,78

9

Мінливість політичного середовища

1,5

2,3

2

1,5

1,82

10

Відсутність інфраструктури

2,2

2

2

2

2,09

11

Проблеми з виходом на внутрішній та зовнішні ринки

1,8

1,7

2,75

2,5

2,16

Примітка: 1 - "основна проблема"; 2 - "другорядна проблема"; 3 - не є проблемою". Джерело: Fleming/SARS.

Останні позиції в рейтингу основних перешкод на шляху ПП займають "мінливість політичного середовища", "відсутність інфраструктури" і "проблеми з виходом на внутрішній та зовнішні ринки", що загалом трактовані як другорядні проблеми. Для інвесторів, які здійснюють виробничу діяльність (ТНК та інвестори-підприємці), однією з поважних перешкод виявився доступ до ринків, водночас для ТНК та міжнародних фінансових організацій чи не найбільше значення має політична нестабільність.

В окрему групу складнощів можна виділити проблеми, характерні для бувших "закритих" економік:

  • Амортизація та звільнення від податків. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в багатьох інших положеннях не відповідає міжнародним стандартам, які необхідні для здійснення інвестиційної діяльності;

  • Вузькість та неструктурованість внутрішнього ринку. Низький рівень доходів підприємств та населення веде до недостатнього рівня внутрішнього попиту та, що не менш важливо, до неможливості кваліфікованої поведінки покупців, які змушені здебільшого вибирати якнайдешевшу продукцію.;

  • Подвійне оподаткування;

  • Обтяжлива митна політика. Інвестори звертають увагу на перешкоди для ввезення потрібних устаткування, сировини та комплектуючих, вивозу виробленої продукції;

  • Штрафи. Штрафи, які накладаються українськими податковими органами, найвищі у світі. Часто вони не стосуються збитків, що завдані бюджету, а просто є звичайними штрафами у розмірі місячної зарплати керівника або бухгалтера підприємства, на яке накладається штраф;

  • Бухгалтерський облік. Бухгалтерські стандарти в Україні дуже відрізняються від стандартів західних країн, зокрема від міжнародних бухгалтерських стандартів (IAS або GAAP).

  • Недосконалість галузей інфраструктури. Незважаючи на порівняно високий рівень розвиненості, мережа автомобільних доріг та залізниць, системи енерго- та водопостачання, зв'язку тощо потребують в Україні суттєвого вдосконалення;

  • Нерозвиненість інституційної інфраструктури ринку. Світова практика сучасного бізнесу пов'язана з постійною співпрацею з різного роду аудиторськими, консалтинговими та іншими фірмами;

  • Складність реєстрації суб'єктів господарювання. Реєстрація компанії та її інвестицій є першою перешкодою для іноземного інвестора, який прийняв рішення розпочати бізнес в Україні на основі законної підприємницької діяльності;

  • Антимонопольні положення. Згідно з Антимонопольний указом створення юридичної особи, злиття компаній або придбання однієї компанії іншою потребує затвердження Антимонопольним комітетом якщо, загальна вартість фондів усіх засновників перевищує 12 млн. дол., частка підприємства на ринку перевищує 35 % або при придбання прав власності у підприємстві, коли покупець отримує 25-50%. Оскільки ці показники дуже невеликі, практично всі інвестиції в акції та створення спільних підприємств двома або більше учасниками, або придбання акцій існуючого українського підприємства, вимагають затвердження Антимонопольного комітету;

  • "Клановість" економіки, нераціональність економічної поведінки. Іноземні інвестори відзначають необхідність укладення "неформальних" стосунків з представниками державних органів. Аналізуючи спілкування інвесторів з державними чиновниками на пострадянському просторі, зарубіжні експерти навіть "збагатили" англійську мову російським поняттям "крыша";

  • Низька якість життя. Йдеться про можливості надання житла, побутових, транспортних послуг, особисту безпеку іноземців на території України.

Неважко помітити, що значна частка наведених перешкод стосується макроекономічних чинників інвестиційного клімату, які не можуть бути усунуті суто заходами з вдосконалення системи державного управління.

Опитування інвесторів показало: приймаючи рішення про інвестування в ту чи іншу галузь конкретної країни, вони найчастіше виходять з міркувань привабливості інвестування в ту чи іншу країну порівняно зі своєю країною (або сусідніми), добре відомій їм за власним бізнесом. Зрозуміло, що для забезпечення об'єктивності такого порівняння та обґрунтованості оцінки це має бути зроблено на основі відповідної системи показників.

Вагомою системною перешкодою для інвестування та ведення бізнесу на території України є високий рівень питомих витрат виробництва, за яким Україна сьогодні є неконкурентоспроможною у порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи. До цього слід додати порівняно високу ціну енергоресурсів та нестабільність енергопостачання, а також невиправдано високу вартість кредитних ресурсів. Останній фактор заважає розвиткові суміжних виробництв, що обмежує кумулятивний ефект іноземної інвестиції.

Loading...

 
 

Цікаве