WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державний устрій Афінської рабовласницької республіки - Курсова робота

Державний устрій Афінської рабовласницької республіки - Курсова робота

не менше 200 медимпів, або тільки рухоме майно. Зберіг Солон колегію архонтів, яка була наділена виконавчою владою, здійснюючи також судові і релігійні функції. Солон заснував ще один новий орган - суд присяжних (геліею).
Реформи Солона мали надзвичайно велике значення. Він, по-перше, розпочав еру так званих політичних революцій, які давно назрівали в афінському суспільстві. По-друге, Солон завдав рішучого удару залишкам первісно-общинного ладу у цілій Аттіці. Але знать вважала реформи надмірними, а низи - замалими, неповними, всі разом вимагали їхнього удосконалення. Солон хотів зберегти дію своїх реформ тому зрікся своєї посади.
У 509 р. до н. е. до влади приходить вождь з демосу - Клісфен, що походив зі знатної родини Алкмеонідів. Ставши першим архонтом, Клісфен проводить серію реформ. Насамперед, він ліквідував чотири родові племена і натомість вводить територіальний поділ: Аттіка була поділена на 10 територіальних філ. Кожна філа ділилася на 3 частини - тритії: по одній з кожного регіону. Отже, всього було ЗО тритій. Клісфен поділив територію Афін на 100 ще дрібніших одиниць - демів. На тритію припадало по 3-4 деми та по 10 демів на кожну філу. Створив колегію 10 стратегів - по одному від філи. Головним чином це були військові вожді.
Реформи Клісфена завдали остаточного удару пережиткам родоплемінного устрою, завершили так звану епоху політичних революцій і формування афінської державності. Так в історії Афінської держави можна виділити такі основні періоди.
1. Виникнення й утворення Афінської рабовласницької держави (VII-VI ст. до н. е.).
2. Розвиток Афінської держави (V-IV ст. до н. е).
3. Криза і занепад Афін і держави (кінець IV-III ст. до н. е.). Говорячи словами Енгельса, "таким чином, ми бачимо в грецькому устрої героїчної епохи стародавню родову організацію ще в повній силі, але, разом з тим, уже і початок її занепаду". [1] 1)
?
РОЗДІЛ 2
Найважливішими органами державної влади Афін у період існування демократії були: Народні збори - агора. Рада - буле та виборні посадові особи - стратегі, архонти та інші. [11] 1) У законодавстві і контролі за управлінням державою деяку участь брали судові органи: ареопаг (до реформи 462 р. до н.е.) і геліея.
2. 1. Народні збори
Це юридично і фактично найважливіший орган Афінської держави, який вирішував найважливіші справи країни. В засіданнях мали право і обов'язок брати участь тільки повноправні громадяни Афін чоловічої статі, які досягли 18 років, але фактично - з 20 років, бо молодь з 18 до 20 років навчалася військовій справі у спеціальних таборах і служила в охороні кордонів. Не мали права участі у зборах позбавлені політичних прав громадяни, жінка, метеки, чужинці і раби. Отож, незабаром був встановлений кворум - 6 тис. Чоловік. З меншою кількістю громадян збори не проводились. Місцем зібрань був пагорб Пнікс біля Акрополя, потім афінський театр або агора (площа в Афінах). Спочатку народні збори скликались один раз у місяць (місяців у греків було 10). Потім (у IV ст. до н. е.) - чотири рази на місяць, тобто 40 разів на рік. У разі потреби відбувалися позачергові, надзвичайні збори.
Збори скликали спеціальні геральди. При вході урядовці перевіряли по списках правомочність учасників. По кожному громадянину видавали значок ("символ"), на підставі якого потім виплачували за присутність на зборах гроші. За головні збори - по 9 оболів, за всі інші - по 6 оболів (з IV ст. до н. е.). За порядком стежили ЗО наглядачів, що мали загін поліцейських - токсотів.
Перші збори кожного місяця (пританій) вважалися головними. На них приймали найважливіші закони і загальнодержавні рішення, проводили перевірки діяльності вищих службових осіб (епіхойротонія). Кожне з питань, яке виносили на народні збори, попередньо обговорювали у Раді 500.
Другі збори були призначені для розгляду поданих громадянами всіляких заяв і прохань. Кожен громадянин міг звернутися до народних зборів з приводу як державних справ, так і своїх особистих проблем, які не могли бути вирішені органами виконавчої влади.
Треті і четверті збори призначалися для розгляду всіх інших державних питань, причому три питання порядку денного могли стосуватися культу, три - прийому послів і три - інших справ.
Перед початком зборів приносили жертви, читали молитви. Обговорення питань починали з викладення їх суті і оголошення проекту рішення Ради 500 - пробулевми. В обговоренні питань міг виступити кожен громадянин. Виступаючий вставав на відведене місце і одягав на голову миртовий вінок - в знак того, що він виконує державну функцію і в цей момент є недоторканою особою. Оскільки в Афінах було високо розвинене і цінувалось ораторське мистецтво (існували спеціальні ораторські школи), то виступали, як правило, професійні політики, оратори ("демагоги").
Голосування в народних зборах проводилось в давні часи криком, згодом - піднесенням рук (хейротонія). Таємне голосування іноді також мало місце (білими і чорними камінцями) - у справах, що стосувалися окремих громадян. Остракізм проводили шляхом таємного голосування глиняними черепками, де писали ім'я людини, яку вважали за потрібне вигнати з Афін.
Компетенцію народних зборів не було чітко визначено. Вони могли розглядати будь-яки питання внутрішнього і зовнішнього життя. Народні збори обирали вищих посадових осіб держави.
Кожен учасник народних зборів мав право запропонувати проект нового закону, проте, якщо члени народних зборів не приймали його, то автор ніс кримінальну відповідальність (аж до смертної кари)1.
Народні збори розглядали також питання про війну чи мир, фінансові питання (накладання податків, встановлення зборів, мит), питання заборони чи дозволу ввозити чи вивозити певні товари, культові справи, обирання державних урядовців, а у військовий час - військового командування. У будь який час вони могли зажадати від урядовців звітувати про свою діяльність, притягати їх до відповідальності і віддавати до суду. Народні збори виступали і як найвища судова інстанція.
Народні збори розглядали скарги громадян з приводу хабарництва, зловживань державних урядовців владою, на зловмисних донощиків ("добросовісні" донощики одержували половину майна засуджених ворогів держави). В Афінах навіть були спеціальні люди, які порушувализвинувачення проти недобросовісних урядовців і політичних діячів - сикофанти.
У народних зборах, як уже згадувалось, проводився і остракізм. Для законності рішення на зборах мав бути встановлений кворум не менше 6 тис. громадян." Засуджений остракізмом повинен був протягом 10 днів залишити Афіни. [4] 1) Засуджений не позбавлявся ні громадянських, ні інших прав, майно теж не конфіскувалось.
2.2. Рада п'ятисот.
Створена Рада, як зазначалось, Клісфеном. Членів Ради обирали за жеребом у кожній філі - по 50 чоловік не молодших ЗО років. Особи, обрані у Раду - булевти, проходили спеціальну перевірку Радою попереднього скликання - виясняли громадянську позицію булевтів, політичні погляди, моральність, відсутність компрометуючих фактів, боргів та ін. У разі виявлення якихось негативних відомостей булевта переобирали, Раду обирали на один рік і переобирати булевтів можна було тільки один раз. Булевти складали клятву.
Члени буле одержували жалування у розмірі 6 обалів (обал - 6 коп. золотом) щоденно. [11] 2) Під час
Loading...

 
 

Цікаве