WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Проблеми визначення митної вартості - Реферат

Проблеми визначення митної вартості - Реферат

Реферат на тему:

Проблеми визначення митної вартості

Негативні наслідки заниження митної вартості розгортаються за принципом доміно: одне падіння породжує цілу серію структурних падінь. На основі митної вартості з цієї суми митники нараховують ПДВ, мито, акцизний збір та митні збори. Отже, як свідчить досвід, саме це негативне явище призводить до значних помилок та прорахунків і в інших сферах регулювання. Існують дві основні причини свідомого заниження митної вартості – підприємці-імпортери уникають оподаткування, іноземні компанії ввозять товари за демпінговими цінами з метою захоплення ринку. Як відомо, одним із способів зменшення податкового навантаження при імпорті товарів на територію України є подання митним органам документів із заниженою вартістю вантажу. Чинні на сьогодні законодавчі акти у сфері визначення митної вартості та митної оцінки формувалися в перші роки формування державності, на рубежі 80-90 років. Інтеграція української економіки в європейську і світову системи, наміри України приєднатися до Угоди ГАТТ/СОТ потребувала трансформації вітчизняного законодавства у напрямку імплетації окремих норм і положень до світових. З 1 січня 2004 року набуває чинності Митний кодекс України. Інтеграція української економіки в європейську і світову, наміри України приєднатися до Угоди ГАТТ/СОТ потребувала трансформації вітчизняного законодавства у напрямку імплементації окремих норм і положень до світових. З 1 січня 2004 року набуває чинності новий Митний кодекс України.

Нова редакція Митного кодексу повністю узгоджується із нормами міжнародного права, закріплює в національному законодавстві основні положення низки міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й тих, до яких Україна на даний час лише має намір приєднатись. Правові норми Кодексу регулюють процедурні питання експортно-імпортних операцій; здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон, незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів; законодавчо закріплюють види митних режимів; визначають особливості здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України морським, річковим, авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом; деталізують процесуальні норми провадження у справах про порушення митних правил тощо. До того ж кодекс розширює правову базу для функціонування системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Проблема визначення митної вартості та уникнення зменшення її обсягів має кілька головних складових. До того ж вона характерна не лише для України. З проблемою визначення митної вартості стикаються й інші держави. Над її розв'язанням працюють фахівці в галузі міжнародної торгівлі вже не одне десятиліття. Адже вона пов'язана з багатьма чинниками й напрямами політики державного регулювання. Від визначення митної вартості безпосередньо залежить і посилення фіскальної спрямованості митних платежів, і стимулювання й спрямування у певному напрямі товаропотоків, і, за потребою, додатковий протекціоністський бар'єр на шляху імпортних товарів.

В цілому ж процес визначення митної вартості можна умовно розділити на три основні складові: економічну, правову, та організаційно-технологічну. Економічна складова включає в себе поняття митної вартості і її призначення, систему визначення митної вартості, цінову інформацію, а також порядок нарахування, сплати та стягнення митних платежів. Правова складова містить нормативно-правову базу, правила використання інформації, а також права та обов'язки декларанта і митного органу. Організаційно-технологічна складова визначає процедуру декларування та форму декларації митної вартості, порядок визначення та декларування митної вартості, а також технологію контролю митної вартості та її коригування. Новацією Митного кодексу є положення, які встановлюють методи визначення митної вартості товарів.

Первинною основою для визначення митної вартості відповідно до положень нового Митного кодексу є контрактна ціна, тобто ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари з урахуванням певних конкретних елементів, що формують частину вартості для митних цілей (наприклад, витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію). Це застосовується у разі, коли такі витрати відбулися, але не включені до вартості, що підлягає сплаті згідно з контрактом. Якщо митна вартість не може бути визначена на підставі контрактної вартості, кодексом передбачено визначення митної вартості із застосуванням одного з п'яти методів шляхом їхнього послідовного застосування. Запроваджується й декларування митної вартості. Заповнивши декларацію та поставивши на ній свій підпис, декларант несе відповідальність за правильність визначення митної вартості.Як довела практика розв'язання проблеми заниження митної вартості в ХХ столітті, усунути це негативне явище найефективніше можна шляхом усунення надмірних митних бар'єрів та стимулювання торгівлі. На міжнародному рівні існування розрізнених та нестабільних систем та методик митної оцінки створює перешкоди для зростання торгівлі. На початку ХХ століття було зроблено декілька невдалих спроб створити зрозумілу й прийнятну для всіх міжнародну систему оцінки. Лише 1947 року в Женеві було досягнуто угоди про основні принципи митної оцінки. Висновки Женевської конференції були втілені у статті VII Угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ). Угода заклала загальні принципи, які сприяли подальшому розвитку міжнародної торгівлі. З роками кількість країн підписантів конвенції зростала. 1950 року в Брюсселі було підписано конвенцію, згідно з якою митна вартість сприймається як нормальна ціна товару – та, що укладається між незалежним один від одного продавцем і покупцем за умов повної конкуренції відкритого ринку, визначена на умовах CIF у місці перетинання митного кордону країни-імпортера товару. У 1979 році в рамках Токійського раунду торговельних переговорів під егідою ГАТТ було підписано угоду, яка визнавала, що митна оцінка має визначатися на основі рахунку фактури. Ця оцінка ввійшла в історію під назвою "ціна угоди". Для випадків, де така ціна не визначена, або вона не прийнятна в якості митної, угода визнає п'ять інших методів митної оцінки. Які, до речі, взято до уваги і в новому Митному кодексі України. Але результати свідчать, що більш ніж у 90 % визначення митної вартості відбувалося за ціною угоди. Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, містить стаття 266 Митного кодексу України, що набуває чинності 1 січня 2004 року. До речі, проект Митного кодексу України дістав високу оцінку фахівців Всесвітньої митної організації, Світової організації торгівлі та Генерального директорату Європейського Союзу. Проект ретельно вивчався, і в деяких країнах СНД його використали як базис для побудови національного митного законодавства Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6). Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перерахованих методів у частині першій статті 266. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта. Статті 267-272 включають опис 5 методів, зазначених в статті 226. Якщо ж митну вартість не можна визначити жодним з попередніх методів, задіюється резервний, що викладений в статті 273 Митного кодексу. Стаття 273 передбачає резервний метод визначення митної вартості. Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 Митного кодексу, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з врахуванням світової практики. Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу здійснюється на основі законів України і має відповідати принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року. Для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Література:

  1. Вишнивецька В.О.Проблеми формування і перспективи подальшого розвитку державного мита з відчуження майна в Україні // Экономика и право. -2004. -№ 2. - С. 68-72.

  2. Вишновецька В. Відсоткові ставки державного мита: чи виправдане їх існування?/ В. Вишновецька // Економіка. Фінанси. Право. - 2004. - № 7. - C. 28-31. -Бібліогр.: 9 назв.

  3. Демиденко Л. Мито і митна політика в умовах глобалізації/ Л. Демиденко // Фінанси України. -2004. -№ 1. - С.63-69.

  4. Дубнюк Е.М. "Мито" як системна категорія економічної теорії/ Е.М. Дубнюк // Формування ринкових відносин в Україні. -2006. -№ 5. - С. 27-30. -Бібліогр.: 8 назв.

  5. Єлісєєв А. Доступно про мито // Податкове планування. -2002. -№ 2. - С.29 -34Заяць В. Ввізн мито- джерело поповнення держбюджету // Фінанси України.

Loading...

 
 

Цікаве