WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Приватизацiя державного майна - Реферат

Приватизацiя державного майна - Реферат

Реферат

На тему:

Приватизацыя державного майна

  1. Поняття і мета приватизації державного майна.

Одним із джерел інвестування вітчизняної економіки є приватизація державного та відчуження комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до законодавства можуть бути покупцями у процесі приватизації.

Приватизація державного та відчуження комунального майна є однією з умов переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки, курс на яку був взятий Україною ще в 1990 р. відповідно до Концепції про перехід Української РСР до ринкової економіки, схваленої Верховною Радою 1 листопада 1990 р. Запровадження елементів ринкової системи господарювання у вітчизняну економіку спрямований на подолання монополізму державної власності, який мав місце за адміністративно-керованої економіки. Це здійснюється шляхом роздержавлення та приватизації, а також легалізації та підтримки інших форм власності – комунальної, колективної та приватної з метою забезпечення ефективності економіки країни і підтримання в ній конкурентного середовища.

Поняття приватизації державного майна викладено в ст. 1 Закону України Про приватизацію державного майна" від 19 лютого 1997 р. Приватизацією державного майна визнається відчуження майна, яке перебуває у державній власності, та майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до згаданого закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відчуження майна, що перебуває у комунальній власності, вже не охоплюється поняттям "приватизація державного майна", оскільки відповідно до Конституції України (ст. 41) комунальна власність визнається окремою, нарівні з державною і приватною, формами власності, а не різновидом державної власності, як це мало місце до прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України. Однак приватизація комунального майна (тобто відчуження майна, що перебуває у власності територіальних громад, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями у процесі приватизації) здійснюється органами місцевого самоврядування на підставі законодавства про приватизацію державного майна.

Якщо на початкових етапах приватизації державного майна основною її метою було створення значного прошарку нових власників за рахунок передачі державного майна фізичним і недержавним юридичним особам, то на сучасному етапі приватизації, об'єктами якої стають великі та середні підприємства, акцент робиться на забезпечення в процесі приватизації підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та необхідності залучення коштів на структурну перебудову економіки, тобто інвестування вітчизняної економіки за рахунок коштів, (а) отриманих від покупців в процесі приватизації і (б) вкладених покупцями у об'єкти приватизації у післяприватизаційний період відповідно до умов угод приватизації. Кошти, одержані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації, позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим і спрямовуються не лише на відшкодування витрат, пов'язаних із приватизацією, але й для кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств, розвиток підприємництва та створення нових робочих місць у межах, що визначається Державною програмою приватизації, та відповідно до Державного бюджету України. Згідно з п. 119 Державної програми приватизації на 1999 р., затвердженої Указом Президента від 24 лютого 1999 р., фінансова підтримка підприємств здійснюється шляхом перерахування на безповоротній основі 60 відсотків коштів, отриманих від продажу об'єкта приватизації, який перебуває у підприємства на балансі, цьому підприємству У порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Таким чином, приватизація взагалі та насамперед так звана "велика приватизація", спрямовані на забезпечення інвестування економіки країни з метою досягнення певного соціального результату – підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, структурної перебудови економіки, створення умов для приватних власників, які мають довгострокові інтереси у розвитку приватизованого об'єкта, а також для підвищення заінтересованості інвесторів щодо українських підприємств на міжнародних ринках.

2. Законодавство про приватизацію державного майна

Українське законодавство про приватизацію складається з трьох гілок:

• законодавство про приватизацію майна державних підприємств та організацій;

• законодавство про приватизацію землі;

• законодавство про приватизацію державного житлового фонду. Предметом нашого розгляду буде перша гілка приватизаційного законодавства.

Відповідно до Конституції України (пункти 7 і 8 ст. 92) правовий режим власності та правові засади підприємництва (а саме вони безпосередньо пов'язані з приватизацією державного та відчуженням комунального майна) визначаються виключно законами України. Однак згідно з Перехідними положеннями Конституції Президент протягом трирічного терміну з моменту набуття чинності Конституцією України вправі видавати укази з економічних питань за умов дотримання вимог цих положень: відсутності закону з питань, що регулюються указом; одночасного подання до Верховної Ради України проекту відповідного закону; набрання указом чинності за умов, якщо Верховна Ради України протягом місячного строку з моменту подання зазначеного проекту закону не розгляне його та не прийме відповідне рішення (щодо прийняття цього закону або відхилення представленого проекту).

Питання приватизації майна державних підприємств та організацій (далі – приватизації державного майна) регулюється такими законами:

Законом України "Про приватизацію державного майна" від 19 лютого 1997 р., який є новою редакцією Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств та організацій" від 4 березня 1992 р.;

Законом України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від о березня 1992 р., що визначає особливості приватизації малих підприємств і діє в редакції Закону від 15 травня 1996 р.;

Законом України "Про приватизаційні папери" від 6 березня 1992 р., який регулює порядок застосування приватизаційних майнових сертифікатів у процесі приватизації державного майна;

Законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10 липня 1996р.;

Законом України "Про перелік права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 р;

Законом України затверджується також Державна програма приватизації, яка розробляється щорічно Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України не пізніше як за місяць до затвердження Державного бюджету України, але до початку наступного бюджетного року.

Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації. В ній визначаються:

• завдання щодо приватизації майна, яке перебуває у державній власності, та майна, що належить Автономній Республіці Крим, на перший бюджетний рік і прогноз щодо приватизації зазначеного майна на наступні два роки, виходячи з пріоритетів приватизації;

• відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів;

• квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів;

• завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення проведення приватизації;

• заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів;

• особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних інвесторів та інших покупців;

Loading...

 
 

Цікаве